Справа № 133/1115/25
Провадження № 22-ц/801/1755/2026
Категорія: 101
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк О. О.
Доповідач: Шемета Т. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 року Справа № 133/1115/25 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Шемети Т. М. (суддя - доповідач),
суддів: Панасюка О. С., Ковальчука О. В.,
секретар судового засідання Кахно О. А.
учасники справи:
заявниця (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 квітня 2026 року, постановлене у складі судді Гуменюка О. О. в м. Козятин, дата складення повного судового рішення відповідає даті ухвалення, -
в с т а н о в и в :
В квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності їй свідоцтва про право власності на житло від 23 грудня 1998 року, виданого Козятинською районною радою на підставі розпорядження від 23 грудня 1998 року за № 186 на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - дружина, ОСОБА_2 - син, ОСОБА_6 - дочка, на квартиру АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що в свідоцтві зазначене її дівоче прізвище. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 .
З 01 січня 2013 року проводиться реєстрація нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і у зв`язку із цим їй необхідно зареєструвати право власності на належну їй земельну ділянку.
Однак вона не має можливості належним чином зареєструвати право власності на свою частину нерухомого майна у зв`язку із тим, що в свідоцтві про право власності на частину квартири, однак вона не може цього зробити зв`язку з допущеною помилкою у прізвищі.
Внести зміни у правовстановлюючий документ неможливо, оскільки орган, який видав документ - Козятинська районна рада, припинив діяти відповідно до Постанови Верховної ради України «Про утворення і ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020.
У зв`язку із тим, що існують розбіжності в документах, що унеможливлює зареєструвати належним чином її право власності на частину квартири і розпорядитись нею належним чином, їй необхідно встановити факт належності правовстановлюючого документа в судовому порядку.
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 квітня 2026 року відмовлено в задоволенні заяви.
Прийняте рішення суд першої інстанції мотивував тим, що заявником не надано достатніх доказів, на підставі яких можна було б стверджувати, що заявниця та ОСОБА_5 це одна і та ж особа. Заявницею не обґрунтовано обставини, на підставі яких документів, що посвідчують особу, було встановлено та зареєстровано право власності за співвласниками, зокрема за ОСОБА_5 , під час та відповідно після отримання ними правовстановлюючого документу (свідоцтва про право власності на житло від 23 грудня 1998 року за № 186).
Таким чином, заявницею під час судового розгляду не доведено та матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про належність їй свідоцтва про право власності на житло від 23 грудня 1998 року, виданого Козятинською районною радою згідно з розпорядженням від 23 грудня 1998 року за № 186.
Не погодившись із прийнятим рішенням, 29 травня 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове, яким задовольнити її заяву.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд не вірно оцінив фактичні обставини справи, нею були надані всі необхідні докази того, що в свідоцтві було вказано її дівоче прізвище, її донька ОСОБА_3 (заінтересована особа) також підтвердила цю обставину.
17 серпня 2026 року до Вінницького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана її представником адвокатом Пронівою Н. Р., в якій вона просила здійснювати розгляд справи у їх відсутність.
Інші учасники справи будучи належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи до суду не з`явилися, будь-яких клопотань про відкладення справи до суду не надсилали, а тому згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення не відповідає вказаним вимогам закону.
По справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:
- згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 23.12.1998 Козятинською районною радою, квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - дружина, ОСОБА_2 - син, ОСОБА_3 - дочка (а.с. 4);
07.12.1998 виготовлено технічний паспорт на вказану вище квартиру, що знаходиться у власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 6 - 7);
- згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками записано ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 9);
- згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , 03.05.1986 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , після укладення шлюбу чоловіку та дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_9 » (а.с. 10);
- ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 помер у віці 62 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 14.11.2024 (а.с. 8).
Відповідно до частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документа особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.
За змістом частини другої статті 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судом у порядку окремого провадження у випадках, коли законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги та правильність висновків суду першої інстанції, апеляційний суд виходить із такого.
Встановлюючи факт належності правовстановлюючого документа, суд має з`ясувати, чи підтверджується належними та допустимими доказами тотожність особи, зазначеної у документі, із заявником, а також чи має встановлення такого факту юридичне значення для останнього.
У цій справі розбіжність у прізвищі заявниці є очевидною: у свідоцтві про право власності на житло зазначено « ОСОБА_5 », тоді як на час звернення до суду її прізвище - « ОСОБА_9 ».
Так, свідоцтво про народження підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , а свідоцтво про шлюб підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладено шлюб з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та її прізвище після укладення шлюбу « ОСОБА_9 ».
При цьому у свідоцтві про право власності серед співвласників вказано « ОСОБА_10 - дружина».
Отже, сукупність досліджених доказів дає підстави для достовірного висновку, що ОСОБА_5 , зазначена у свідоцтві про право власності на житло, та ОСОБА_1 , яка звернулася із заявою до суду, є однією і тією ж особою.
Відтак висновок суду першої інстанції про те, що заявницею не надано достатніх доказів на підтвердження цієї обставини, апеляційний суд вважає помилковим, оскільки він зроблений без належної оцінки доказів у їх сукупності та взаємному зв`язку.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що обставини справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документа передбачає наявність розбіжності у персональних даних особи. Тому наявність у документі прізвища « ОСОБА_10 » замість « ОСОБА_9 » сама по собі не може бути підставою для відмови у встановленні факту, якщо іншими доказами достовірно підтверджується тотожність особи.
Необґрунтованим є також висновок суду першої інстанції про необхідність встановлення того, на підставі яких саме документів було встановлено та зареєстровано право власності за співвласниками квартири.
Предметом розгляду цієї справи не є встановлення факту набуття заявницею права власності на квартиру, визначення складу співвласників чи розміру частки у праві власності. Заявниця не ставить питання про виникнення нового права, а просить усунути невідповідність у персональних даних особи, яка вже зазначена у правовстановлюючому документі як співвласник квартири.
Тому з`ясування обставин щодо подальшої державної реєстрації права власності чи документів, на підставі яких у 1998 році оформлювалося право власності на квартиру, не входить до предмета доказування у цій справі, якщо належність самого правовстановлюючого документа заявниці підтверджується іншими доказами.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26 січня 2024 року у справі № 731/90/22, відповідно до якої при вирішенні питання про встановлення факту належності правовстановлюючого документа суд повинен виходити з фактичних обставин справи та оцінювати надані докази у їх сукупності з метою встановлення тотожності особи, зазначеної у документі, із заявником.
У цій справі така тотожність підтверджується не одним доказом, а узгодженою сукупністю документів, які дають можливість простежити особу заявниці від моменту її народження, укладення шлюбу та зміни прізвища до отримання паспорта із прізвищем « ОСОБА_9 ».
Крім того, встановлення зазначеного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації її майнових прав щодо квартири, співвласником якої вона зазначена у свідоцтві про право власності на житло. Іншого порядку усунення зазначеної розбіжності немає, а орган, який видав правовстановлюючий документ, припинив діяльність.
Таким чином, наявні у справі докази є належними, допустимими, достовірними та в їх сукупності достатніми для встановлення факту належності ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на житло від 23 грудня 1998 року, в якому її прізвище зазначено як « ОСОБА_10 ».
Отже, суд першої інстанції, дійшовши протилежного висновку, неправильно оцінив докази та безпідставно поклав на заявницю обов`язок доводити обставини, які не входять до предмета доказування у цій справі.
Відтак доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції не може бути визнане законним та обґрунтованим.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України).
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не надав належної оцінки доказам у їх сукупності та дійшов помилкового висновку про недоведеність факту належності заявниці правовстановлюючого документа.
Тому рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 квітня 2026 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , свідоцтва про право власності на житло від 23 грудня 1998 року, виданого Козятинською районною радою згідно з розпорядженням від 23 грудня 1998 року за № 186, на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - дружина, ОСОБА_2 - син, ОСОБА_3 - дочка, на квартиру АДРЕСА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителька: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , житель: АДРЕСА_3 .
Заінтересована особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 , жителька: АДРЕСА_2 .
Головуюча Т. М. Шемета
Судді: О. С. Панасюк
О. В. Ковальчук