справа № 208/14504/25
провадження № 2-о/208/34/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд міста Кам`янського у складі головуючої судді Подкопаєвої І.А., присяжних: Передистої І.П., Пікінера Є.В.,
за участю:
- секретаря судового засідання - Компанієць І.Р.,
- представника заявника - адвоката Бундюк Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 , поданою через представника - адвоката Бундюк Єлизавету Володимирівну, заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, Головне управління Національної гвардії України, ОСОБА_3 , про оголошення фізичної особи померлою, -
В С Т А Н О В И В:
До Заводського районного суду міста Кам`янського звернувся ОСОБА_1 через законного представника ОСОБА_2 з заявою про оголошення фізичної особи померлою, а саме його батька ОСОБА_4 .
В обґрунтування своєї заяви вказала, що його батько ОСОБА_4 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та займав посаду водія 1-го автомобільного відділення автомобільного взводу підвозу боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів роти матеріально-технічного забезпечення окремого загону спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
17.05.2022 року ОСОБА_4 перестав виходити на зв`язок зі своєю сім`єю та перебував на бойовому завданні в Донецькій області. В подальшому він був визнаний таким, що був захоплений в полон та знаходиться в населеному пункті Оленівка Донецької області з 17 травня 2022 року, звідки був переміщений до СІЗО № 2 у м. Камишин Волгоградської області, рф.
В 2025 році після проведених обмінів військовополонених між Україною та рф, на зв`язок із ОСОБА_2 вийшли військовослужбовці ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які перебували у СІЗО № 2 у м. Камишин Волгоградської області разом із ОСОБА_4 , які повідомили, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в камері СІЗО № 2 безпосередньо у їх присутності.
З огляду на вищевикладене, з метою оформлення спадкових прав та отримання одноразової грошової допомоги після смерті військовослужбовця, з урахуванням уточнених вимог, просить оголосити померлим громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: м. Камишин, Волгоградської області, рф, смерть якого настала внаслідок забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України під час дії воєнного стану і пов`язана із захистом Батьківщини.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2025 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А..
Ухвалою від 21.11.2025 року заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку окремого провадження судом у складі судді та двох присяжних.
Протоколом автоматизованого визначення присяжних від 27.11.2025 року визначено присяжних для розгляду справи: Передисту І.П., Пікінера Є.В..
Заінтересована особа Міністерство оборони України надало додаткові пояснення, відповідно до яких зазначило, що залучення Міністерства оборони України як заінтересованої особи у даній справі є безпідставним, оскільки ОСОБА_4 , щодо якого вирішується питання про оголошення його померлим, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України. Відтак просить виключити Міністерство оборони України з числа заінтересованих осіб у справі та залучити в якості заінтересованої особи - Головне управління Національної гвардії України.
12.12.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника заявника - адвоката Бундюк Є. В. надійшло клопотання про виключення та залучення заінтересованої особи, відповідно до якого просить виключити з числа заінтересованих осіб у справі Міністерство оборони України та залучити до участі у справі в якості заінтересованої особи Головне управління Національної гвардії України, оскільки ОСОБА_4 , щодо якого вирішується питання про оголошення його померлим, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України, а не Міністерства оборони України.
В судове засідання, призначене на 05.01.2026 року, учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань та/або заяв про відкладення розгляду справи або оголошення перерви на адресу суду не надходило, причини неявки суд не повідомили, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Представник заявника - адвокат Бундюк Є.В. в судове засідання з`явилась, клопотання про залучення заінтересованої особи підтримала в повному обсязі, заявила клопотання про витребування доказів, а саме у Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими актуальну інформацію про місцезнаходження військовослужбовця ОСОБА_4 ..
Ухвалою від 05.01.2026 року суд залучив до участі у справі як заінтересовану особу - Головне управління Національної гвардії України, у задоволенні клопотання в частині виключення з числа заінтересованих осіб Міністерства оборони України - відмовлено.
Ухвалою від 05.01.2026 суд задовольнив клопотання про витребування доказів.
В судове засідання, призначене на 02.02.2026 року, учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань та/або заяв про відкладення розгляду справи або оголошення перерви на адресу суду не надходило, причини неявки суд не повідомили, від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання 02.02.2026, суд клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задовольнив.
17.02.2026 року на адресу суду надійшли витребувані судом документи.
25.02.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника заінтересованої особи - військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшли письмові пояснення.
В судове засідання, призначене на 03.03.2026 року, учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань та/або заяв про відкладення розгляду справи або оголошення перерви на адресу суду не надходило, причини неявки суд не повідомили, подали заяви про розгляд справи за відсутності їх представників.
Представник заявника - адвокат Бундюк Є.В. в судове засідання з`явилась, подала клопотання клопотання про оголошення перерви з метою підготовки та подання заяви про виклик свідка, а також актуальної інформації з особистого кабінету зниклого військовослужбовця.
06.04.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника заявника - адвоката Бундюк Є.В. надійшло клопотання про виклик свідка та участь свідка в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
07.04.2026 року на адресу суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_3 , в яких останній вимоги заяви підтримав в повному обсязі.
Судове засідання, призначене на 09.04.2026, знято з розгляду в зв`язку із перебуванням судді у відпустці.
20.04.2026 року на адресу суду від представника заявника - адвоката Бундюк Є.В. надійшло клопотання про долучення доказів, а саме відомостей з Електронного кабінету військовослужбовця ОСОБА_4 , що розміщений на сайті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
В судове засідання, призначене на 21.04.2026 року, представник заявника та представник заінтересованої особи - військової часини НОМЕР_1 Національної гвардії України брали участь, інші учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань та/або заяв про відкладення розгляду справи або оголошення перерви на адресу суду не надходило, причини неявки суд не повідомили, подали заяви про розгляд справи за відсутності їх представників.
Ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання 21.04.2026, суд клопотання про доручення доказів задовольнив, приєднав докази до матеріалів справи.
Ухвалою від 21.04.2026 року суд заяву про виклик свідка та його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщення іншого суду задовольнив.
В судове засідання, призначене на 19.05.2026 року, учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань та/або заяв про відкладення розгляду справи або оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили, подали заяви про розгляд справи за відсутності їх представників, представник заявника про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, розгляд справи за її відсутності не надала.
В судове засідання, призначене на 24.07.2026 року, учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань та/або заяв про відкладення розгляду справи або оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили, подали заяви про розгляд справи за відсутності їх представників.
Представник заявника - адвокат Бундюк Є.В. в судове засідання з`явилась, заявила клопотання про відкладення розгляду справи з метою уточнення вимог заяви з урахуванням письмових пояснень інших учасників.
В судове засідання, призначене на 30.07.2026 року, учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань та/або заяв про відкладення розгляду справи або оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили, подали заяви про розгляд справи за відсутності їх представників.
Представник заявника - адвокат Бундюк Є.В. в судове засідання з`явилась, вимоги заяви підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Суд, з`ясувавши фактичні обставини справи і перевіривши їх доказами, встановив таке.
ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області та мав зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 , виданим 17.03.2000 року Заводським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області (а.с. 12).
ОСОБА_4 є батьком:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 29.10.2008 Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с. 14);
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 12.12.1995 Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Заводської ради народних депутатів м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (а.с. 13).
З 17 травня 2022 року старший солдат ОСОБА_4 перебував у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах, в полоні держави-агресора, що підтверджується Витягом з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими № 2025-64-7679 від 15.04.2025 (а.с. 17), Довідкою про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах», виданою 27.06.2025 військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України за вих.. № 1601 (а.с. 18), витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) № 125 від 17.05.2022 (а.с. 19), листом Міністерства розвитку громад та територій України за вих. 24515/7/10-25 від 24.09.2025 (а.с. 22), листом Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими за № 222/КШ/4560 від 16.02.2026 (а.с.113), листом Служби безпеки України № 34.5 - 2267 від 22.02.2026 (а.с. 216).
Відповідно до інформації, що міститься в особистому кабінеті ОСОБА_4 , що розміщений на сайті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, станом на 08.04.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває у полоні, що підтверджено країною агресором через Міжнародний комітет Червоного Хреста, ймовірне місце утримання: СІЗО № 2 Камишин, Волгоградська область, рф (а.с. 176 - 181).
Відповідно до листа слідчого управління ГУ НП в Донецькій області від 27.10.2025 за вих. № 419аз/20/02-2025 у провадженні слідчого відділу Маріупольського районного управління ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне № 12022041160000555, розпочате 02.08.2022, яке 19.05.2023 приєднано до кримінального провадження № 1202210[телефон приховано], розпочатого 28.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 146-1 КК України, за фактами зникнення військовослужбовців ЗСУ, у тому числі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 20).
Допитаний в судовому засіданні свідок - ОСОБА_5 повідомив, що з 20.05.2022 по 14.06.2025 року він перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, на підтвердження чого має Довідку про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах», видану 27.06.2025 Службою безпеки України за вих.. № 34/П-2079д (а.с. 24). Він перебував у полоні держави-агресора разом із ОСОБА_4 у СІЗО № 2 м. Комишин, Волгоградська область, росія, і розміщувались в одній камері. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, перебуваючи у камері від наявних в нього захворювань. ОСОБА_5 повідомив працівників СІЗО № 2 про смерть ОСОБА_4 і на його очах тіло ОСОБА_4 винесли з камери. 14.06.2025 року ОСОБА_5 був звільнений із полону і повідомив про смерть ОСОБА_4 його дружину ОСОБА_2 . Про долю тіла ОСОБА_4 йому нічого не відомо.
Встановивши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку, що заява про оголошення ОСОБА_7 померлою підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 2, частиною першою статті 4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Частиною першою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Відповідно до цивільного законодавства України існує декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23 (провадження № 61-16728св23)).
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи. Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо.
Разом із тим суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (див. постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.
Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
Велика Палата Верховного Суду вказує, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
Разом із тим суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (див. постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24).
Згідно з частинами першою - четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
Суд виходить з того, що відповідно до обставин цієї справи ймовірна загибель ОСОБА_4 відбулася 10.01.2025 року у СІЗО № 2 у м. Камишин Волгоградської області рф, під час перебування у полоні держави-агресора. Відтак, на момент розгляду справи судом шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, завершився.
На підставі достатніх належних та допустимих доказів суд дійшов до висновку, про встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина, а отже наявні підстави для задоволення заяви та визнання ОСОБА_4 . Датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцем смерті вважати м. Камишин Волгоградської області, Російська Федерація.
Разом з тим, суд роз`яснює, що відповідно до норм частини першої статті 309 Цивільного процесуального кодексу України у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до частини сьомої статті 294 Цивільного процесуального кодексу України при ухваленні судом рішення по справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
В судовому засіданні 30.07.2026 року було проголошено скорочене рішення суду.
В зв`язку з перебуванням судді у відпустці з 03.08.2026 року по 14.08.2026 року, у відрядженні з 17.08.2026 по 21.08.2026 року, надмірним навантаженням судді, повне рішення суду складено 26.08.2026 року.
Керуючись статтями 12, 258, 263 - 265, 268, 293, 294, 305 - 306 Цивільного процесуального кодексу України, -
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 , подану через представника - адвоката Бундюк Єлизавету Володимирівну, заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, Головне управління Національної гвардії України, ОСОБА_3 , про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити повністю.
Оголосити померлим громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , місце народження: м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, смерть якого настала внаслідок забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України під час дії воєнного стану і пов`язана із захистом Батьківщини.
Датою смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - м. Камишин Волгоградської області, Російська Федерація.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/
Рішення суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Повне рішення суду складено 26.08.2026 року.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 ;
Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у міста Кам`янське Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 33247395, адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Василя Стуса, буд. 2А;
Заінтересована особа: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, адреса місцезнаходження: 03168, м. Київ, просп. Повітряних Сил, буд. 6;
Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 ;
Заінтересована особа: Головне управління Національної гвардії України, код ЄДРПОУ 08803498, адреса місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9а;
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_8 .
Присяжні: І.П. Передиста
Є.В. Пікінер
Суддя І.А. Подкопаєва