Справа № 947/32044/26
Провадження № 2/947/7202/26
УХВАЛА
27.08.2026 року
Суддя Київського районного суду м.Одеси Луняченко В.О., розглянувши матеріали позовної заяви Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 02774415) до Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ПЗУ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 20782312), третя особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, -
Встановив:
З позовом про стягнення з ПрАТ «СК « ПЗУ Україна», грошових коштів за лікування потерпілого у межах страхового відшкодування за Договором страхування, укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» по страховому полісу № НОМЕР_2 грошових коштів в розмірі 28999,20 гривень на користь Держави в особі КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради, в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у справі визначено суддю Луняченка В.О.
Згідно зі статтею 186 ЦІК України до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали позову та додані до нього матеріали, вважаю, що у відкритті провадження необхідно відмовити з таких підстав.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Відповідно до частини 1 статті 19 ЦІК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Перелік категорій справ, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, визначено у статті 20 ГПК України.
Зокрема, згідно з частиною 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Частиною 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду,
з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Велика Палата Верховного Суду дотримується правової позиції, що викладена нею у постанові від 16.02.2021 у справі N 911/2390/18, згідно якої відповідно до частин першої, другої статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань(п.7.11). Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає (п.7.12).
Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суб`єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.
При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України.
Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом.
Отже, критеріями розмежування розгляду справ у порядку цивільного чи господарського судочинства є як суб`єктний склад сторін спору, так і характер спірних правовідносин.
Підставою звернення до суду позивача є спір між юридичними особами, предмет спору - відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої державі в особі КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради.
Так, відповідачем зазначена юридична особа Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ПЗУ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 20782312 м.Київ, вул. Дегтярівська 62)
З наданих до позовної заяви додатків убачається, що Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ПЗУ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 20782312)- суб`єкт господарювання, господарська діяльність якого це надання фінансових послуг та інших видів страхування (крім страхування життя) на території України згідно з ліцензіями.
Позивач також є юридичною особою.
Згідно з Господарським кодексом України, юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність (зокрема фінансові установи), визнаються суб`єктами господарювання.
Суд вважає, що характер правовідносин, що виникли між сторонами, свідчить про те, що він пов`язаний зі здійсненням сторонами своєї господарської діяльності, а позовні вимоги стосуються прав та інтересів сторін саме як учасників господарських відносин.
3 огляду на наведені критерії розмежування юрисдикції, суб`єктний склад спору та його предмет, суддя вважає, що спір у даній справі не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства в судах загальної юрисдикції, оскільки містить ознаки господарського спору та має вирішуватися у порядку господарського судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладені обставини у відкритті провадження слід відмовити, роз`яснивши позивачу його право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Керуючись ст.ст. 186, 258-261, 272 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 02774415) до Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ПЗУ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 20782312), третя особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину .
Роз`яснити право звернення з даним позовом до господарського суду, відповідно до ГПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Луняченко В. О.