ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/901/26 Справа № 183/9334/24 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О. В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Агєєва О.В.,
суддів: Гапонова А.В., Красвітної Т.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників, цивільну справу №183/9334/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зменшення розміру аліментів на утримання дитини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Пташинського Олександра Анатолійовича на рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2025 року, ухвалене у складі судді Сорока О.В. , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів.
В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 11 лютого 2025 року, посилався на те, що він з відповідачем перебував у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2014 року у справі №183/9382/13-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, стягнуто з позивача на користь відповідача аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 05 грудня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2016 року у справі №183/4716/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у спілкування з дитиною та визначення способу участі у її вихованні, затверджено мирову угоду, якою батькові усунуто перешкоди у спілкуванні з сином, а саме: батько дитини проводить вільний час з дитиною - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної суботи та неділі з 08.00 години до 20.00 години, у місці за вибором ОСОБА_7 ; ОСОБА_1 проводить вільний час з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної середи, суботи та неділі з 08.00 години ранку до 08.00 години ранку наступного дня, у місці за вибором ОСОБА_1 , з ночівлею дитини за місцем проживання ОСОБА_1 ; кожного року влітку з 01 липня по 31 липня включно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з батьком - ОСОБА_1 . З можливістю їх спільного виїзду на відпочинок в інший населений пункт в межах України.
Звертає увагу суду на те, що зазначеною ухвалою саме визначено можливість проживання дитини з батьком, і факт такого проживання доводить відповідним актом, що складався депутатом селищної ради, в присутності сусідів.
Зазначає, що дитина три дні на тиждень проживає разом з ним, і в ці дні він, як батько дитини, повністю несе витрати на утримання дитини.
Крім того, у нього з моменту ухвалення рішення про стягнення аліментів, змінився майновий стан, в зв`язку з погіршенням його стану здоров`я. Так, він був позивач призваний у Збройні Сили України по мобілізації, та є військовослужбовцем, однак 10 червня 2022 року отримав поранення, тривалий час проходив лікування. За результатами лікування перебуває під наглядом лікаря невролога, потребує постійного прийому ліків та періодичного проходження курсу лікування, від отриманих травм позивач частково втратив слух.
У зв`язку з чим просить суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 , на утримання сина - ОСОБА_5 , з 1/4 частини до 1/10, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, припинивши стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини за рішенням суду від 11 лютого 2014 року.
Рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини, - задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2014 року у справі № 183/9382/13-ц. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/7 частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання цього рішення законної сили до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржене рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню через недоведеність відповідачем обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та через порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Вважає, що позивачем в супереч вимогам діючого сімейного законодавства, не надано належних та достовірних доказів зміни (погіршення) його матеріального стану та погіршення стану здоров`я у розумінні його тривалості та стійкості з підтвердженням розміру витрат на його підтримання або відновлення.
Навпаки, позивач в судовому засідання підтвердив значне збільшення отримуваного ним доходу у порівнянні з періодом в якому з нього за рішенням суду стягнено аліменти, посилаючись на надану ним довідку про доходи, як військовослужбовця частини НОМЕР_1 від 12 лютого 2025 року.
Позивачем не надано жодного документального підтвердження щодо розміру його витрат з заробітної плати окрім сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_9 .
Посилання на погіршення матеріального стану через отримання поранення пов`язаного із захистом Батьківщини в червні 2022 року, не підтверджено документально: не надано виписок щодо періодичного проходження лікування ОСОБА_1 через скарги на погіршення стану здоров`я внаслідок отриманої травми (окрім виписки від червня 2022 року); не надано медикаментозне призначення лікаря і відповідно, невідомо, які ліки останній приймає, їх вартість та необхідність в них за медичними показниками. Тобто доказів тривалої реабілітації та призначення у зв`язку з цим лікування позивачем надано не було.
Таким чином до висновку про погіршення матеріального стану позивача внаслідок отримання поранення суд прийшов лише зі слів останнього.
Посилання суду на те, що дитина за ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 жотвня 2016 року, якою затвердженою мировою угодою між сторонами, три дні на тиждень та місяць липень щороку проживає з батьком не відповідає фактичним обставинам справи.
З пояснень позивача, наданих у судовому засіданні, вбачається, що позивач має намір зменшити розмір аліментів не через погіршення його матеріального стану, а через те, що кошти нібито витрачаються матір`ю дитини не за цільовим призначенням, що це завелика сума для утримання дитини.
Звертає увагу на те, що відповідно до висновку за результатами інспекційного відвідування Службою у справах дітей Губиниської селищної ради щодо цільового витрачання аліментів на дитину від 22 жовтня 2024 року, одержувач аліментів забезпечує потреби дитини за рахунок отримуваних коштів, сплачених на дитину платником аліментів, дитина забезпечена її базовими індивідуальними потребами, одягом та взуттям, відповідно до віку та сезону, наявні гаджети для здобуття освіти дистанційно, дитина повноцінно харчується та розвивається, збалансований графік дня. Отже посилання позивача на нецільове витрачання коштів не знайшло свого підтвердження.
Посилання позивача на те, що дитина проживає з ним три дні на тиждень, при тому що він є діючим військовослужбовцем суперечить його поясненням, що він не має можливості постійно проводити час з дитиною та забирати її до себе через військову службу.
Також позивачем не було надано суду жодного документального підтвердження придбання дитині сезонного одягу, взуття, забезпечення навчального процесу, придбання гаджетів дня дистанційного навчання, ліків, витрат на сезонне оздоровлення дитини поза сплаченими ним аліментами.
На теперішній час позивачем не надано жодного доказу того, що його поранення червні 2022 року призвело до значних, тривалих, сталих матеріальних витрат і що ця зміна в його здоров`ї впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Вважає, що даним позовом позивач всіляко намагається ущемити в правах дитину на отримання від батька належного матеріального забезпечення в період отримання останнім належного, високого, стабільного доходу, якого не було на час стягнення аліментів.
У зв`язку з чим просив рішення суду від 01 серпня 2025 року скасувати та ухвали нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який розірваний рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2017 року у справі №183/2675/17 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2014 року у справі №183/9382/13-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, стягнуто з позивача на користь відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 05 грудня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2016 року у справі № 183/4716/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні, було затверджено мирову угоду на наступних умовах: батько дитини проводить вільний час з дитиною - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної суботи та неділі з 08.00 години до 20.00 години, у місці за вибором ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 проводить вільний час з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної середи, суботи та неділі з 08.00 години ранку до 08.00 години ранку наступного дня, у місці за вибором ОСОБА_1 , з ночівлею дитини за місцем проживання ОСОБА_1 ; кожного року влітку з 01 липня по 31 липня включно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з батьком - ОСОБА_1 з можливістю їх спільного виїзду на відпочинок в інший населений пункт в межах України. Провадження у справі закрите.
Факт проживання неповнолітнього ОСОБА_5 разом батьком за адресою: АДРЕСА_1 , у визначені ухвалою суду від 26 жовтня 2016 року у справі № 183/4716/16 дні, підтверджується актом, складеним 29 серпня 2024 року, депутатом Губиниської селищної ради.
Вказаний факт спільної опіки батьків над дитиною, при якому дитина проживає разом з батьком за його місцем проживання, окремо, від матері, не спростований відповідачем.
Позивач був призваний у Збройні Сили України по мобілізації, отримав мінно-вибухову травму, пов`язану із захистом Батьківщини, про що свідчить довідка військово-лікарської комісії, проходив стаціонарне лікування в період з 11 червня 2022 року по 17 червня 2022 року, а також в період з 20 червня 2022 року по 24 червня 2022 року, перебуває на обліку у лікаря невролога.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції врахував зміну майнового стану позивача, внаслідок погіршення стану здоров`я, зміну сімейного стану, внаслідок встановлення спільної фізичної опіки над дитиною, яка почергово проживає з батьком, та виходячи з засад, визначених Сімейним Кодексом України щодо спільного обов`язку батьків утримувати неповнолітню дитину, обґрунтовано зменшив розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/7 частини заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини, не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ст.ст.150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно ст.273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати. Дана норма містить дві підстави для коригування аліментів: а) шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення; б) шляхом звільнення платника аліментів від їх сплати. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як у бік погіршення так і у бік покращення.
Таким чином, із викладеного вище вбачається, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного рішенням суду.
У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.
У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Встановлено, рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2014 року у справі №183/9382/13-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, стягнуто з позивача на користь відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 05 грудня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2016 року у справі № 183/4716/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні, було затверджено мирову угоду на наступних умовах: батько дитини проводить вільний час з дитиною - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної суботи та неділі з 08.00 години до 20.00 години, у місці за вибором ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 проводить вільний час з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної середи, суботи та неділі з 08.00 години ранку до 08.00 години ранку наступного дня, у місці за вибором ОСОБА_1 , з ночівлею дитини за місцем проживання ОСОБА_1 ; кожного року влітку з 01 липня по 31 липня включно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з батьком - ОСОБА_1 з можливістю їх спільного виїзду на відпочинок в інший населений пункт в межах України. Провадження у справі закрите.
На час ухвалення рішення судом першої інстанції сину сторін - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилось 14 років та має право самостійно визначитися зі своїм місцем проживання.
З матеріалів справи вбачається, позивач був призваний у Збройні Сили України по мобілізації, отримав мінно-вибухову травму, пов`язану із захистом Батьківщини, про що свідчить довідка військово-лікарської комісії, проходив стаціонарне лікування в період з 11 червня 2022 року по 17 червня 2022 року, а також в період з 20 червня 2022 року по 24 червня 2022 року, перебуває на обліку у лікаря невролога.
Протягом 2024 року відповідач отримала на утримання дитини аліментів у розмірі 137152,87 грн., за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину, проведеного Службою у справах дітей Губиниської селищної ради одержувач аліментів - ОСОБА_2 , забезпечує базові індивідуальні потреби дитини, дитина забезпечена одягом та взуттям, відповідно до віку та сезону, наявні гаджети для здобуття освіти дистанційно, дитина повноцінно харчується та розвивається, збалансований графік дня.
Факт проживання неповнолітнього ОСОБА_5 разом батьком за адресою: АДРЕСА_1 , у визначені ухвалою суду від 26 жовтня 2016 року у справі № 183/4716/16 дні, підтверджується актом, складеним 29 серпня 2024 року, депутатом Губиниської селищної ради.
Відповідачем доказів протилежного ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції надано не було.
Таким чином, позивач та відповідач здійснюють спільну фізичну опіку над своїм сином з почерговим проживанням неповнолітнього у батька, що розцінюється судом як зміна сімейного стану платника аліментів, оскільки він тепер несе додаткові витрати на утримання дитини, коли вона перебуває з ним.
Враховуючи встановлені обставини, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, доведеність в суді погіршення стану здоров`я та порушення матеріального становища позивача, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, встановлених судом фактичних обставин справи, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/7 частини всіх видів заробітку (доходу).
Доводи апеляційної скарги про недоведеність позовних вимог є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги суд відхиляє, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і пов`язані з незгодою з висновками суду першої інстанції та не є підставою для його скасування.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстави для скасування рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2025 року відсутні.
Відповідно до ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Пташинського Олександра Анатолійовича- залишити без задоволення.
Рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2025 року у цивільній справі №183/9334/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 26 серпня 2026 року.
Судді: