Номер провадження 2/754/11176/26
Справа № 754/10913/26
У Х В А Л А
Іменем України
28 серпня 2026 року Київ
Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Гринчак О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши виконання вимог ст. 175-177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про припинення права спільної часткової власності та виділення частки в натурі,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 через представника - адвоката Гавриленка Ярослава Сергійовича звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , в якій просить:
1. Виділити в окремий об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в натурі 43/100 частини квартири за адресою: кв. АДРЕСА_1 , загальною площею 80,2 кв.м, з яких житлова 42,0 кв.м, допоміжна 38,2 кв.м та складається з:
- коридор - 19,5 кв.м;
- житлова кімната - 18,1 кв.м;
- житлова кімната - 11,9 кв.м;
- житлова кімната - 12,0 кв.м;
- кухня - 8,2 кв.м;
- вбиральня - 1,3 кв.м;
- ванна кімната - 3,1 кв.м;
- лоджія - 4 кв.м;
- лоджія - 2,1 кв.м;
2. Припинити спільну часткову власність на квартиру за адресою: кв. АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 .
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Пунктами 2, 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Однак позовна заява не містить реєстраційних номерів облікової картки платника податків відповідачів та ціни позову.
Частиною четвертою статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з пунктами 2, 9, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20.
Позовна вимога про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є вимогою майнового характеру (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 495/1706/16-ц, ухвала Верховного Суду від 30 березня 2023 року у справі № 591/3750/20), а позовна вимога припинити право спільної часткової власності на спірне майно є вимогою немайнового характеру (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 495/1706/16-ц).
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач надав докази сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн, тобто за вимогу немайнового характеру.
Водночас, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору за вимогу майнового характеру.
Згідно з частиною другою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Оскільки позовна заява не містить ціни позову, тому суд попередньо визначає судовий збір за вимогу майнового характеру у максимальному розмірі: 5*3328 = 16 640,00 грн.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вище викладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
Недоліки позовної заяви слід усунути шляхом:
- повідомлення суду даних РНОКПП (дати народження) відповідачів;
- визначення ціни позову;
- доказів доплати судового збору у розмірі 16 640,00 грн.
Керуючись ст. 185, 260, 261, 353, 354 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про припинення права спільної часткової власності та виділення частки в натурі залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в частині визначення розміру судових витрат (судового збору) шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК