Справа № 761/29336/26
Провадження № 2-а/761/481/2026
У Х В А Л А
21 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
У липні 2026 до Шевченківського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026 адміністративну справу вирішено передати на розгляд судді Саадулаєву А.І.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено у ст. 286 КАС України.
Вивчивши подану заяву, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161, 167 КАС України.
Положеннями ч. 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Також, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Як вбачається із змісту позовних вимог позивач просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії 2КІ № [номер приховано] від 01.07.2026.
Так, позивачем не надано до матеріалів справи оригінал чи копію зазначеної оскаржуваної постанови.
При цьому, як вбачається із позовної заяви, в додатку «Київ цифровий» позивач отримав повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії 2КІ № [номер приховано], тобто позивач мав можливість отримати постанову.
Крім цього, неможливість на дату звернення до суду отримати і долучити до позову копії акта індивідуальної дії, який є предметом оскарження, є підставою заявити одночасно з цим позовом клопотання про витребування цих доказів, навівши відповідні мотиви того, чому не вдалося отримати спірне рішення самостійно (відповідно до ст. 80 КАС України).
Відтак, позивачу слід надати оскаржувану постанову або клопотання про витребування доказу з обґрунтуванням неможливості самостійного отримання даного документа.
Разом з тим, позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, не надав квитанцію про сплату судового збору.
Так, Верховний Суд України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) зазначив таке: «У справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, статей 2-4 Закону № 3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору. КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції».
Однак, Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 18.03.2020, прийнятій по справі № 543/775/17, відступила від такого висновку, вказавши, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону «Про судовий збір» № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, до позовної заяви додано посвідчення учасника бойових дій. Проте у тексті позовної заяви позивач не посилався та не наводив правового обґрунтування порушення його прав саме як учасника бойових дій у поданій позовній заяві і не виконав вимог закону щодо сплати судового збору.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Викладене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який міститься у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19.
Також, як вбачається із правового висновку Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, який міститься у постанові від 29 січня 2025 року у справі № 600/3723/24-а:
«62. Особа, яка має статус учасника бойових дій, звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI та частини другої статті 22 Закону №3551-XII у справах, що стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у сфері соціального захисту, зокрема, щодо нарахування, перерахунку та виплати пенсій, компенсацій та інших соціальних виплат, незалежно від того, чи пов`язані ці правовідносини безпосередньо із набуттям такого статусу.»
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Тобто вказаний предмет позову не зачіпає порядку, обсягу його соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту ветеранів війни.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн та надати докази сплати судового збору (оригінал квитанції) до суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Крім того, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись ст. 44, 122, 150, 160, 161, 169 КАС України, суддя
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення вказаних недоліків, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала підлягає оскарженню в частині визначення розміру судових витрат.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Суддя: