Справа №128/3140/26
Провадження № 2/127/7803/26
УХВАЛА
28 серпня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення збитків за несвоєчасне виконання рішення суду,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області відповідно до ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 22.07.2026 року надійшла позовна заява ТОВ «Він Фінанс», подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», до ОСОБА_1 про стягнення збитків за несвоєчасне виконання рішення суду.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Наразі прохальна частина позовної заяви містить вимогу про стягнення збитків в якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду у справі №203/38347/12 у розмірі 65627,41 грн. При цьому, обґрунтування позовних вимог фактично здійснено з посиланням на положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, які передбачають нарахування інфляційних втрат та 3% річних у разі прострочення виконання грошового зобов`язання.
Таким чином, зміст позовної заяви містить суперечливе визначення правової природи заявлених вимог, оскільки з одного боку вони кваліфікуються як відшкодування збитків, а з іншого обґрунтовуються спеціальною мірою цивільно-правової відповідальності, передбаченою ст. 625 ЦК України. Так, представником позивача не конкретизовано належним чином, які саме вимоги фактично заявляються до суду: вимоги про відшкодування збитків у розумінні ст. 22 ЦК України чи вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних як спеціальної форми відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.
В обґрунтування позову позивач вказує, що рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 01.08.2012 у справі №203/3834/12 відповідачем не виконувалось, проте на підтвердження вказаних обставин не надає жодних доказів.
До того ж, позовна заява не містить відомостей щодо добровільного чи примусового, повного чи часткового виконання вказаного рішення суду, видачі виконавчого листа на підставі вказаного рішення суду, пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, інформації щодо стану виконавчого провадження.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року по справі №754/511/23 сформулювано правову позицію згідно якої після втрати права на примусове виконання рішення суду основна вимога втрачає примусову захищеність, а тому не може бути підставою для заявлення похідних вимог за статтею 625 ЦК України.
Зважаючи на викладене, позивачу необхідно конкретизувати зміст заявлених позовних вимог з обґрунтуванням обраного позивачем способу захисту та чітко сформованих вимог у залежності від очікуваних наслідків розв`язання спору, навести обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги відповідно до норм матеріального права із посиланням на конкретні докази в підтвердження підстав позову, а також порушення, невизнання або оспорювання його прав, свобод чи інтересів, зважаючи на те, що відповідач має право бути належним чином обізнаний про вимоги, від яких слід захищатися або вимоги, які можуть визнаватися відповідачем.
Окрім того, всупереч вимог п.п. 2, 7, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено, зокрема: номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача, підтвердженням чого можуть бути витяги про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС в підсистемі "Електронний суд"; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. За змістом ст. 83 ЦПК України докази додаються разом з поданням до суду позовної заяви.
У разі неможливості надання доказів разом з поданням позовної заяви, позивач має право відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України подати до суду клопотання про витребування доказів, якщо такий доказ він не може подати самостійно і позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання доказу.
Відповідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Слід звернути увагу, що ця позовна заява подана через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» представником позивача.
Приписами ч. 5 ст. 43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У відповідності до вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Натомість всупереч положенням ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви належних доказів надсилання її копії в примірнику для відповідача. Надані ж ксерокопії витягу з списків згрупованих відправлень та опису вкладення про їх направлення до адресата ОСОБА_1 за невідомою адресою не свідчить про виконання позивачем вищезазначеної вимоги процесуального закону.
Відтак, з метою дотримання прав відповідача, позивачу слід надіслати копію поданої до суду позовної заяви та доданих до неї документів на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Отже, вказані вище недоліки перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду, а тому вона підлягає залишенню без руху для їх усунення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення збитків за несвоєчасне виконання рішення суду - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна