Справа № 177/1885/26
Провадження № 2/177/1567/26
Р І Ш Е Н Н Я
(заочне)
Іменем України
26 серпня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Коваль Н. В.
за участі: секретаря Кулініч Ю. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, в обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що 18.04.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2232637, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 4500,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою процентів відповідно до умов договору.
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі, визначеному у договорі.
27.01.2026 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу №01.02-4/26, згідно якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», у тому числі і до відповідача за кредитним договором №2232637 від 18.04.2025.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №01.02-4/26, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22072,49 грн., яка складається з заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4499,99 грн; заборгованості по відсотках в розмірі 8572,50 грн.; пені, штрафу в розмірі 9000,00 грн.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за кредитним договором №2232637 від 18.04.2025 у розмірі 22072,49 грн., яку представник позивача просить стягнути з відповідача, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Представник позивача в судове засідання не з`явилася, надали до суду заяву, в якій просила судове засідання провести без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують (а.с. 35-36).
Відповідач в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила про час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку (а.с. 51).Заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило, відзиву не подано.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.
Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних законних підстав.
Судом встановлено, що 18.04.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір №2232673 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» (а.с. 6 зворот-9), відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в розмірі 4500,00 грн., строком на 360 днів, за користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом, cтандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом. Також в окремих випадках, передбачених Договором, може застосовуватися знижена процентна ставка 1,5% в день.
Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором К215.
Відповідно до таблиці платежів, що є додатком №1 до Договору про надання споживчого кредиту №2232637 загальна сума процентів за користування кредитом становить 15727,50 грн., загальна вартість кредиту 20227,50 грн.. Реальна річна процентна ставка складе 13574,76 % річних (а.с. 10-11).
Згідно листа ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих. № 20260129-1332 від 29.01.2026 видно, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пейтек" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛОН КРЕДИТ" укладено договір про організацію переказу грошових коштів №31102024-4 від 2024-10-31. Відповідно до зазначеного Договору успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Слон кредит" на суму 4500 грн.. Призначення платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору №2232637 від 1804.2025, ЕПЗ 5323431512320868 (а.с 24).
В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 27.01.2026 виникла заборгованість в розмірі 22072,49 грн., з яких: 4499,99 грн. заборгованість за тілом кредиту; 8572,50 грн. заборгованість за відсотками; 9000,00 грн. заборгованість по штрафу, що підтверджується розрахунком заборгованості за Договором №2232637 про надання споживчого кредиту.
27.01.2026 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-4/26, згідно якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2232637 від 18.04.2025.
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу від 27.01.2026 №01.02-4/26 ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2232637 від 18.04.2025на суму 22072,49 грн., з яких: 4499,99 грн. заборгованість за тілом кредиту; 8572,50 грн. заборгованість за відсотками; 9000,00 грн. сума штрафних санкцій (а.с 27-28).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За правилом ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нормою ст.639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч.7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
А як зазначено в ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.
Як видно з матеріалів справи, відповідач користувався кредитними коштами, що підтверджується розрахунком заборгованості, що містить дані про залишок залишкової заборгованості за наданими кредитами (тілом кредиту), суми нарахованих відсотків та суми погашення заборгованості, разом з тим, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку із чим, має заборгованість перед позивачем, який відповідно до договору факторингу набув право вимоги за кредитним договором, в розмірі 35119,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором, відповідач не виконала свого зобов`язання та після відступлення права грошової вимоги не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, у вищевказані періоди законодавство забороняє нарахування (зобов`язує здійснити списання нарахованого) неустойки (штрафу, пені). Заборона стосується й нарахувань передбачених ст. 625 ЦК України з 24.02.2022.
В розглядуваній справі, ОСОБА_1 нараховано за договором про надання споживчого кредиту №2232637 неустойку, в розмірі 9000,00 грн. з порушенням вищевказаних норм законодавства.
Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що допущені відповідачем порушення умов за кредитними договорами, є істотними, у зв`язку із чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №2232637 від 18.04.2025 в загальному розмірі 13072,49 грн., яка складаються з заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4499,99 грн. та заборгованості по відсоткам в розмірі 8572,50 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1576,67 грн., виходячи з розрахунку: 13092,49 грн. розмір задоволених вимог х 100%/22072,49 грн. загальний розмір заявлених вимог = 59,22% задоволених вимог; 2662,40 грн. загальний розмір судового збору х 59,22%/100 % = 1576,67 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 625, 651 ч. 2, 1050, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС», ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження 04070, м.Київ, вул.Іллінська, буд.8, суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №2232637 від 18.04.2025 у розмірі 13072 (тринадцять тисяч сімдесят дві) гривні 49 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС», ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження 04070, м.Київ, вул.Іллінська, буд.8, 1576 (одна тисяча п`ятсот сімдесят шість) гривень 67 копійок, в рахунок сплати судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: