Справа № 127/41190/25
Провадження № 22-ц/801/1845/2026
Категорія: 48
Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.
Доповідач:Оніщук В. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2026 року Справа № 127/41190/25 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Оніщука В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Голоти Л. О. Сала Т. Б.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Національна страхова компанія «Оранта»,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2026 року, ухвалене у складі судді Сичука М. М. в залі суду,
встановив:
Короткий зміст вимог
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.
Позов обґрунтовано тим, що 05 червня 2025 року близько 16 год 45 хв водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Hyundai IX35», д. н. з. НОМЕР_1 , по вулиці Зодчих у місті Вінниці, не дотримався безпечної дистанції і допустив наїзд на належний позивачу автомобіль «Jaguar I-Pace» д. н. з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду.
В результаті наїзду обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Згідно із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), який учасники події склали 05 червня 2025 року, водій ОСОБА_2 вину у вчиненні ДТП визнав повністю, тобто ДТП сталася з його вини.
Внаслідок ДТП власнику автомобіля «Jaguar I-Pace», д. н. з. НОМЕР_3 , відповідно до висновку експерта №71E-06/2025 від 05 липня 2025 року завдано матеріальної шкоди в сумі 98 045,40 грн.
За проведення транспортно-товарознавчого дослідження відповідно виписки АТ «Укрсиббанк» на рахунок ПП ЕНДЦ «Експертиза» сплачено 5 600 грн, де зазначено призначення платежу - за висновок №71E-06/2025.
Відповідно до договору №228648340 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 18 квітня 2025 року позивач є страхувальником забезпеченого транспортного засобу «Jaguar I-Pace», д. н. з. НОМЕР_2 , а страховиком є ПАТ «НАСК «Оранта».
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 відповідно до договору обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №[номер приховано] застрахована в АТ «СК» «Інго».
ПАТ «НАСК «Оранта» шляхом прямого врегулювання страхового випадку, який настав 05 червня 2025 року, виплатила ОСОБА_1 42 654,50 грн.
Залишок від визначеної експертом матеріальної шкоди становить 55 390,90 грн
Також позивач витратив 5 600 грн на проведення товарознавчого дослідження, а тому страхова компанія повинна сплатити йому і цю суму.
Добровільно відшкодувати зазначену суму внаслідок настання страхового випадку, відповідач ПАТ «НАСК «Оранта» категорично відмовляється, що підтверджується листом цього товариства №09-02-17/11944 від 08 жовтня 2025 року на запит представника позивача, в якому відповідач посилається на ч. 4 ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21 травня 2024 року №3720-IX, згідно якого страховик здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.
Однак, таке посилання відповідача є невірним і таким, що порушує права позивача, які захищені вказаним вище законом, оскільки у даному випадку має місце заподіяння саме матеріальної шкоди, розмір якої визначено у висновку експерта №71E-06/2025 від 05 липня 2025 року, який надається до позову.
Позивач для відшкодування страховою компанією обрав ст. 26 зазначеного вище закону, який визначає спосіб виплати страхової виплати у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи.
Відповідно ч. 1 ст. 26 закону у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи, такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з: 1) пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.
На переконання позивача, ПАТ «НАСК «Оранта» свідомо не бажає виплачувати різницю вартості заподіяної позивачу шкоди внаслідок ДТП та ігнорує підстави та вимоги, зазначені в адвокатському запиті його представника, що змусило Гуршала І. О. звертатись до суду для відновлення свого порушеного права.
Такими діями відповідача позивачу спричинено моральну шкоду, яку він оцінив у 5 000 грн.
Покликаючись на викладене, звернувшись в суд із цим позовом, ОСОБА_1 просив:
- стягнути з відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» на його користь матеріальну шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, а саме: різницю між розміром заподіяної матеріальної шкоди та розміром проведеної страхової виплати згідно договору обов`язкового страхування в сумі відшкодування яка складає 55 390,90 грн та витрати на оплату експертного дослідження на суму 5 600 грн, а всього на загальну суму 60 990,90 грн;
- стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на його користь судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору в розмірі в розмірі 1 211,20 грн, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2026 року позов було задоволено частково та вирішено:
- стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 55 390,90 грн;
- стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 5 600 грн;
- стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн;
- стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.
При цьому суд виходив із того, що встановлені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність підстав для часткового задоволення позову в частині стягнення різниці страхового відшкодування та судових витрат, при цьому вимоги щодо моральної шкоди є такими, що не відповідають процесуальним вимогам щодо визначеності предмета позову, не доведені та не підлягають судовому розгляду в межах даної справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 12 червня 2026 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Оніщук В. В., судді: Голота Л. О., Копаничук С. Г.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 17 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25 червня 2026 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 10 серпня 2026 року суддю Копаничук С. Г. замінено на суддю Сала Т. Б.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 серпня 2026 року строк розгляду справи продовжено на п`ятнадцять днів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
У апеляційній скарзі представник ПАТ «НАСК «Оранта» зазначає, що 06 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування.
ПАТ «НАСК «Оранта» не порушуючи строків законодавства ч. 2 п. 4 ст. 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) зобов`язаний провести огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом 10 робочих днів з дня повідомлення страховика (МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду чи в більший строк за зверненням осіб.
06 червня 2025 року в день звернення був здійснений огляд автомобіля «Jaguar I-Pace», д. р. з. НОМЕР_2 , та складений протокол огляду пошкоджень, Позивач також підтвердив даний протокол своїм підписом.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із: 1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті.
Згідно вимог ч. 4 ст. 27 Закону страховик здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.
Для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком переліку.
Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону у разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту.
Враховуючи, що Позивач відмовився від звернення на СТО партнера, спеціаліст ПАТ «НАСК «Оранта» звернувся до Позивача та повідомив його про нараховану суму страхового відшкодування, запропонував СТО для можливого відновлення пошкоджень транспортного засобу. Також позивачу було роз`яснено, що : « Відповідно до наданої заяви Позивача страхове відшкодування сплачується на особисті його реквізити. Якщо нова заява про страхове відшкодування буде переписана на рахунок СТО яке Ви надали, розрахунковий відділ буде погоджувати суму ремонту на пряму з фахівцями СТО. Якщо Вас не влаштовує варіант сплати відшкодування на СТО партнер, виплата буде спрямована на особисті реквізити, або на СТО «ФОП Глива» (з урахуванням можливої доплати по ремонту) у разі надання відповідної заяви. Очікуємо Ваше рішення».
Позивач надав відповідь, що страхове відшкодування просить здійснити на його реквізити, які записано в заяві. У зв`язку з чим відмовився переписувати заяву, для можливості здійснення відшкодування ПАТ «НАСК «Оранта» на рахунок СТО.
Також Позивачу була надана відповідь : «Відповідно до Закону ОСЦПВ компанія запропонувала Вам 3 (три) СТО (на Ваш вибір) у Вашому регіоні м. Вінниця де відремонтували би пошкоджений ТЗ. З Вашої сторони було прийнято рішення про відмову щодо пропозиції ремонту на СТО-партнер СК. Згідно п. 5 ст. 27 Закону ОСЦПВ у разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ).»
19 червня 2025 року ПАТ «НАСК «Оранта» було здійснений розрахунок, короткий висновок № 25-02-1799 від 09 червня 2025 року, розрахунок проводився згідно ліцензованого програмного забезпечення «Audatex» відповідно до Законодавства. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Jaguar I-Pace», д. н. з. НОМЕР_2 , склав 42 654,50 грн. Використання ліцензованого програмного забезпечення «Audatex» ПАТ НАСК «Оранта» для розрахунку збитків відповідає чинному Законодавству. Це програмне забезпечення є визнаним індустріальним стандартом, який повністю інтегрований із затвердженою державою «Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів».
Враховуючи, що позивач постійно наголошував про недостовірний розрахунок зі сторони ПАТ «НАСК «Оранта», страховик додатково зобов`язаний був звернутись до незалежного експерта щодо перевірки короткого висновку № 25-02-1799 від 09 червня 2025 року, складеного згідно програмного забезпечення «Audatex», Звітом про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 57-D/13/35/2025-06-05, незалежний експерт підтвердив правильність розрахунку Страховиком вартості матеріального збитку завданого власнику «Jaguar I-Pace», д. н. з. НОМЕР_2 , який склав 42 654,50 грн, що в свою чергу підтверджує правильність розрахунку Страховика із застосуванням ліцензованого програмного забезпечення «Audatex» (докази знаходяться в матеріалах судової справи).
Також відповідач вказує, що судом першої інстанції при розгляді справи застосовано норми ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV, тоді як на момент скоєння ДТП чинним був ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21 травня 2024 року № 3720-IX.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Jaguar I-Pace», д. н. з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а. с. 10, 32).
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Jaguar I-Pace», д. н. з. НОМЕР_2 , у період з 19 квітня 2025 року по 18 квітня 2026 року була застрахована у ПАТ НАСК «Оранта» відповідно до полісу №228648340 (а. с. 47-48).
05 червня 2026 року ПАТ НАСК «Оранта» складено протокол (акт) огляду транспортного засобу після ДТП (а. с. 94-96).
06 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування внаслідок ДТП (а. с. 9, 41-42, 92-93).
Відповідно до короткого висновку системи «Audatex» № 25-02-1799 від 09 червня 2026 року вартість ремонту транспортного засобу «Jaguar I-Pace», д. н. з. НОМЕР_2 становить 42 654,50 грн (а. с. 98, 115).
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 09 червня 2025 року № 57-D/13/35 його розмір становить 42 654,50 грн (а. с. 101-114).
На а. с. 99 переписка між ПАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_1 щодо розміру страхової виплати.
Відповідно до висновку експерта № 71Е-06/2026 від 05 липня 2025 року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобі «Jaguar I-Pace», д. н. з. НОМЕР_2 , станом на дату проведення експертизи становить 98 045,40 грн (а. с. 11-33).
27 червня 2026 року ОСОБА_1 сплатив на рахунок ПП ЕНДЦ «Експертиза» 5 600 грн, призначення платежу «Сплата за …, ОСОБА_1 » (а. с. 35).
08 жовтня 2026 року ПАТ НАСК «Оранта» надало відповідь на запит адвоката позивача від 30 вересня 2025 року по страховій справі №25-02-17992 щодо виплати страхового відшкодування по прямому врегулюванню страхового випадку за пошкоджений наземний транспортний засіб потерпілої особи «Jaguar I-Расе», д.р.н. НОМЕР_5 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 05 червня 2025 року, за участю наземного транспортного засобу відповідальної особи «Hyundai IX35», д. р. н. НОМЕР_1 , цивільно-правова відповідальність водія якого застрахована за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №228745309:
«Відповідно до заяви про страхове відшкодування НАСК «ОРАНТА» 19.06.2025 р було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 42 654,50 грн на рахунок Потерпілої особи.
НАСК «ОРАНТА» розглянуто наданий Висновок експерта № 71 E-06/25 від 05.07.2025 р., але не вбачає підстав для доплати страхового відшкодування у заявленому розмірі.
Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 р. № 3720-IX (далі - Закон) страховик здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.
Для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком переліку.
Страховик у встановленому ним порядку визначає перелік осіб, які відповідно до своїх установчих документів мають право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів та відповідають його вимогам, та оприлюднює його на своєму веб-сайті.
Таким чином, НАСК «ОРАНТА» пропонує Вам/Потерпілій особі із визначеного переліку https://apifalcon.oranta.ua/files/89676bf2-d11a-428d-b9fa-da[номер приховано] (Додаток) обрати станцію технічного обслуговування та надати її представнику пошкоджений транспортний засіб Jaguar I-Расе, д.р.н. НОМЕР_2 для дефектування з метою подальшого перегляду прийнятого рішення та здійснення доплати страхового відшкодування на рахунок такої станції технічного обслуговування» (а. с. 37-38).
Позиція суду апеляційної інстанції
Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Пунктом третім частини другої статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частина 2 статті 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується його законним власником, тобто особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України. Так, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
З 01 січня 2025 року введено в дію ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21 травня 2024 року № 3720-IX.
У спорах, пов`язаних із відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, норми вказаного Закону є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції при розгляді справи було застосовано норми ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV, який на момент ДТП та здійснення страхової виплати втратив чинність, а тому рішення місцевого суду не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
Згідно ст. 4 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» предметом договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених цим Законом. Об`єктом страхування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.
Частиною першою ст. 18 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
Згідно із ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхової (регламентної) виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання (далі - заявник), подає страховику, а у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - до МТСБУ, заяву про страхову виплату, заяву про регламентну виплату у строк, що не перевищує: 1) один рік з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), - якщо шкоду заподіяно майну потерпілої особи; 2) три роки з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), - якщо шкоду заподіяно життю або здоров`ю потерпілої фізичної особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.
Порядок здійснення страхової (регламентна) виплати у разі пошкодження транспортного засобу визначено ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Так, страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із:
1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті;
2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України;
3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати (ч. 1 ст. 27 ЗУ № 3720-IX).
Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті (ч. 2 ст. 27 ЗУ № 3720-IX).
Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає:
1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту;
2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.
Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.
Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації (ч. 3 ст. 27 ЗУ № 3720-IX).
Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.
Для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком (МТСБУ) переліку.
Страховик (МТСБУ) у встановленому ним порядку визначає перелік осіб, які відповідно до своїх установчих документів мають право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів та відповідають його вимогам, та оприлюднює його на своєму веб-сайті.
Страховик (МТСБУ) зобов`язаний надати потерпілій особі інформацію про осіб, включених до переліку, передбаченого цією частиною.
Якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік включає менше трьох осіб, розташованих в межах 150 кілометрів від місця проживання потерпілої особи або місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу, потерпіла особа має право самостійно обрати особу, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.
У разі якщо строк експлуатації транспортного засобу до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо нього є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, для здійснення відновлювального ремонту на вимогу потерпілої особи має бути визначений авторизований сервісний центр відповідного виробника, якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік не містить такого авторизованого сервісного центру.
За згодою страховика (МТСБУ) відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу може здійснюватися на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх статутних документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів, за вибором потерпілої особи поза переліком, визначеним страховиком (МТСБУ) (ч. 4 ст. 27 ЗУ № 3720-IX).
У разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою (ч. 5 ст. 27 ЗУ № 3720-IX).
Страховик (МТСБУ) разом із здійсненням страхової (регламентної) виплати у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу зобов`язаний відшкодувати потерпілій особі її документально підтверджені витрати, пов`язані з оплатою послуг суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, якщо потерпіла особа обрала їх самостійно для визначення розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону (ч. 6 ст. 27 ЗУ № 3720-IX).
Із матеріалів справи встановлено, що 06 червня 2025 року ОСОБА_1 як власник забезпеченого транспортного засобу «Jaguar I-Pace», д. н. з. НОМЕР_2 , звернувся до страховика із повідомленням про ДТП, яка мала місце 05 червня 2025 року, та заявою про виплату страхового відшкодування.
Цього ж дня страховик провів огляд пошкодженого майна, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 31 ЗУ № 3720-IX.
Від проведення ремонту пошкодженого автомобіля СТО, запропонованими страховиком, ОСОБА_1 відмовився, у зв`язку із чим 09 червня 2025 року страховиком було здійснено розрахунок вартості ремонту транспортного засобу «Jaguar I-Pace», д. н. з. НОМЕР_2 , з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 27 ЗУ № 3720-IX.
Із вказаним розрахунком ОСОБА_1 не погодився.
19 червня 2025 року розрахована страховиком страхова виплата у розмірі 42 654,50 грн була виплачена на особистий рахунок ОСОБА_1 , що не заперечується сторонами.
Таким чином, ПАТ «НАСК «Оранта» не було порушено поряду здійснення страхової виплати, передбаченого ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
За таких обставин підстав для стягнення з ПАТ «НАСК «Оранта» різниці сум страхового відшкодування немає.
Покликання у позовній заяві на те, що для відшкодування страховою компанією ОСОБА_1 обрав ст. 26 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не заслуговують на увагу, оскільки вказана стаття є загальною та передбачає виключно загальний порядок здійснення страхової (регламентної) виплати у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) шкоди майну потерпілої особи, у той час як положення ст. 27 вказаного закону безпосередньо регламентує розрахунок та порядок виплати виключно у випадках пошкодження транспортного засобу.
Доказів понесення витрат на ремонт автомобіля у розмірі 98 045,40 грн, який був визначений у висновку експерта № 71Е-06/25 від 05 липня 2025 року, складеному на замовлення ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.
Також, враховуючи положення ч. 4 ст. 31, ч. 6 ст. 27 ЗУ № 3720-IX, відсутні підстави для відшкодування позивачу витрат на проведення вказаної експертизи.
Оскільки позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди задоволенню не підлягають, а позовні вимоги про стягнення моральної шкоди є похідними від них, у їх задоволенні також слід відмовити.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на встановлені обставини, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати, понесені ОСОБА_1 в суді першої інстанції, слід залишити за ним.
У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, з ОСОБА_1 на користь ПАТ «НАСК «Оранта» підлягає стягненню 1 816,80 грн сплаченого ним судового збору (а. с. 153).
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,
постановив:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» задовольнити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.
Судові витрати, понесені ОСОБА_1 в суді першої інстанції, залити за ним.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» 1 816,80 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять грн 80 коп.) понесених ним витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий В. В. Оніщук
Судді Л. О. Голота
Т. Б. Сало