Справа № 344/7096/26
Провадження № 2-а/344/97/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Пастернак І.А.
секретаря Устинської Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови №R292863 від 10.01.2026 року, стягнення судових витрат,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови №R292863 від 10.01.2026 року, стягнення судових витрат.
Позов мотивує тим, що 10.01.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову №R292863 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Згідно даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не став на військовий облік за новою адресою (ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»), чим допустив порушення правил військового обліку. На підставі чого, ІНФОРМАЦІЯ_2 визнав позивача винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та стягнуто штраф у розмірі 17 000 грн. У разі сплати протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили постановою не менше 50% розміру штрафу, постанова вважатиметься виконаною. Також, у даній постанові було вказано, що у разі несплати штрафу протягом 30 днів з дня набрання постанови законної сили, розміру штрафу збільшиться до 34 000 грн.
З розміром штрафу, який підлягає до сплати на даний час позивач категорично не погоджується, виходячи з наступного.
Починаючи з квітня 2022 року він систематично з`являвся за викликами ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так, на початку січня йому зателефонували працівники поліції та повідомили про те, що він перебуває у розшуку та повідомили про необхідність проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних. Жодних повісток для уточнення даних йому від ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходило.
Проте, ОСОБА_1 погодився поїхати разом з працівниками поліції до місцезнаходження відповідача, в ході перевірки було встановлено, що позивачем було порушено вимоги ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та 10.01.2026 року було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Розгляд даної справи відбувся без його участі, що підтверджується заявою-згодою. Однак, дана постанова позивачу не вручалась.
Факт невручення постанови також підтверджується тим, що у постанові у графі про її отримання не зазначено жодних відомостей ні про саму постанову, ні про факт її вручення.
Про існування постанови №R292863 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, позивач дізнався лише після відкриття виконавчого провадження та застосування заходів примусового виконання, коли прийшло повідомлення про блокування банківського рахунку виконавчою службою. Невручення постанови своєчасно істотно порушило право на своєчасне ознайомлення із постановою, можливістю оскаржити її або ж оплатити вказаний штраф.
Вбачаючи бездіяльність працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач звернувся на гарячу лінію Міністерства оборони України щодо отримання вказаної постанови та отримання пояснень щодо даної ситуації.
Так, 03.04.2026 року отримав відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій вказано, що 10.01.2026 року було складено постанову № R292863 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП та оскільки штраф не було сплачено, то відповідач звернувся до виконавчої служби.
Також, у даній відповіді вказано, що до неї додається копія постанови. Тобто, вперше позивачу було вручено постанову саме 03.04.2026 року.
Вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_5 порушив норму процесуального права, чим ставить під сумнів законність даної постанови та позбавив позивача можливості сплатити меншу суму штрафу (а.с.1-3).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.04.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.17).
27.04.2026 року представником відповідача подано відзив на позов, у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.
Зазначає, що доводи Позивача суперечать фактичним обставинам справи та спрямовані на уникнення законної відповідальності, з огляду на наступне.
Позивач у своєму позові стверджує, що оскаржувана постанова виносилася без його участі, йому не вручалася, а про її існування він дізнався лише після блокування рахунків виконавчою службою у березні-квітні 2026 року. На цій підставі Позивач просить поновити строк на оскарження. Відповідач наголошує, що вказані твердження є свідомим введенням суду в оману. Як вбачається з тексту самої оскаржуваної постанови № R292863 від 10.01.2026 року, вона винесена за спеціальною процедурою - за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності. У постанові чітко зафіксовано: «Дата надходження від особи заяви... 10.01.2026»; «Спосіб надходження заяви: Особисто в паперовій формі».
Таким чином, 10.01.2026 року Позивач був особисто присутній в ІНФОРМАЦІЯ_6 та власноруч написав заяву про визнання своєї вини та згоду на притягнення до відповідальності. Копія електронної постанови автоматично направлена до персонального електронного кабінету Позивача та доступна до перегляду в застосунку «Резерв+». Оскільки Позивач є користувачем застосунку «Резерв+», що підтверджується доданим до позовної заяви витягом з застосунку, останній мав змогу і необхідність ознайомитися зі змістом постанови прийнятої на підставі поданої ним особисто заяви в порядку ст. 279-9 КУпАП Позивачу було достеменно відомо про факт винесення постанови та накладення штрафу саме 10.01.2026 року.
Більш того, закон давав йому право сплатити лише 50% штрафу (8500 грн) протягом 10 днів з моменту винесення постанови у разі такого визнання вини, про що прямо вказано в постанові, однак Позивач це право проігнорував.
Позивача притягнуто до відповідальності за те, що він не став на військовий облік за новою адресою місця проживання (ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»). Згідно з абз. 4 п. 2 ч. 1 ст. 37 та ч. 4 вказаного Закону та додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Постанова КМУ № 1487 від 30.12.2022 року), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання (дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи) особисто прибути до відповідного ТЦК та СП для взяття на військовий облік.
Як вбачається з долученої Позивачем Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 2615-5001249389, Позивач змінив місце проживання з АДРЕСА_1 ) ще 20.04.2022 року. Однак на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_2 Позивач став лише 10.01.2026 року (що підтверджується Витягом з ЄДРПВР «Оберіг», де зафіксовано дату взяття на облік - 10.01.2026 року), а також доданою військовозобов`язаним копією військового квитка серії НОМЕР_1 , в якому, очевидно, відсутня відмітка про взяття на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_2 , та копію відповідної сторінки якого Позивачем свідомо не надано до суду з метою сфабрикування даних.
Тобто Позивач ігнорував обов`язок стати на облік за новим місцем проживання майже 4 роки в умовах повномасштабної війни. Дії Відповідача щодо кваліфікації порушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП є абсолютно правомірними. Також Позивач повідомляє, що ніби то з`являвся за викликами до ІНФОРМАЦІЯ_2 та долучає довідку ВЛК від 28.04.2022 року, згідно з якою визнаний придатним до військової служби.
Доводи Позивача про відсутність доказів його вини є неспроможними. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Доказову базу у цій справі складають: Відомості з ЄДРПВР «Оберіг» щодо відсутності Позивача на обліку в Івано-Франківську в період з 2022 по 2026 рік. Довідка ВПО, що підтверджує фактичне проживання в Івано-Франківську з квітня 2022 року. Особиста заява Позивача від 10.01.2026 року, у якій він підтвердив факт порушення та погодився на винесення постанови. Відповідно до принципу заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium), особа не може сьогодні подавати заяву про визнання вини, а завтра йти до суду та заявляти, що ТЦК діяв незаконно і доказів немає (а.с.21-25).
15.05.2026 року ОСОБА_1 подано письмові пояснення у справі, зазначає, що подання заяви не підтверджує факт ознайомлення з постановою. Постанова виносилась без його участі, тому результати розгляду даної справи не могли бути йому відомі. Щодо посилання на реєстрацію позивача у Резерв+, зазначає, що така не є доказом ознайомлення з копією постанови (а.с.36-38).
Позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, скористався правом на подання відзиву на позов.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.
Судом встановлено, що позивач є військовозобов`язаним і на нього розповсюджується вимоги законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про військовий обов`язок і військову службу, про оборону України, у тому числі обов`язок, передбачений ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", відповідно до якого призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.
Як вбачається з довідки від 20.04.2022 №2615-5001249389 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 став на облік у м. Івано-Франківську 20.04.2022 року (а.с.7).
Згідно довідки №56/37/3469 виданою військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 солдату ОСОБА_2 проведено медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 28.04.2022 року (а.с.15).
Повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запропоновано з`явитися 04.08.23 за вказаною у повідомленні адресою (а.с.40).
Повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_1 запропоновано з`явитися 17.08.23 за вказаною у повідомленні адресою (а.с.39).
Повісткою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 адреса: АДРЕСА_1 викликається для уточнення військово-облікових даних та визначення рівня придатності для проходження військової служби за мобілізацією (проходження ВЛК), прибути необхідно до ІНФОРМАЦІЯ_3 до 14:30 год. 21.07.2023 року (а.с.41).
Повісткою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 адреса: АДРЕСА_1 викликається на 02.08.2023 о 08 год за адресою АДРЕСА_2 (а.с.42).
Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_3 на запит ОСОБА_2 10.01.2026 року було складено постанову №R292863 від 10.01.2026 року за порушення правил військового обліку, оскільки штраф не був сплачений матеріали передані до виконавчої служби м. Івано-Франківськ. Копію постанови додано (а.с.10).
Постановою №R292863 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 10.01.2026 року Начальник Гаркін С.Г. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_2 встановив що він не став на військовий облік за новою адресою (ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», чим допустив порушення правил військового обліку та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, постановив накласти на нього штраф у сумі 17 000 грн. (а.с.11).
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно з ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Враховуючи те, що згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 від 20.04.2022 року зареєстрований за адресою ВПО: АДРЕСА_1 , суд не може вважати датою виявлення правопорушення дату останнього уточнення даних у Резерв+, оскільки вже починаючи з 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_2 надсилає повістки про виклик ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином суд вважає, що відповідачем виявлено правопорушення ще у 2023 році.
Зважаючи на вищевикладене провадження у справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочате, оскільки пройшов граничний строк - 1 рік з дня його вчинення (став на облік ВПО 20.04.2022 року) та три місяці з дня його виявлення (повістки про виклик за новою адресою датуються починаючи з 2023 року). Незважаючи на це відповідач розпочав провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача.
Доводи сторони відповідача щодо того, що позивач подав заяву про вчинене правопорушення та погодився на винесення постанови, не беруться судом до уваги оскільки така заява не долучена сторонами до матеріалів справи, крім того повноважена особа, відповідно до вимог ст.279-9 КУпАП протягом трьох днів після отримання заяви, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, зобов`язана була перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 КУпАП винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки з моменту виявлення порушення - 2023 рік пройшло три місяці та з моменту вчинення правопорушення 2022 рік пройшов один рік, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю.
При обґрунтуванні рішення суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Пронін проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
При вирішенні питання стягнення судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та з витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено, з урахуванням положень ч. 1 ст.139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 8, 9, 11, 71-79,194,241-244, 246, 250, 255, 268, 269, 271, 272, 286, 292, 295 КАС України, суд,
В И Р І Ш И В :
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №R292863 від 10.01.2026 року.
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови №R292863 від 10.01.2026 року, стягнення судових витрат - задоволити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №R292863 від 10.01.2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 - сплачений судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Довідка: повний текст рішення виготовлено 26.08.2026 року.
Суддя Пастернак І.А.