КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/16167/2026 Доповідач - Кафідова О.В.
У Х В А Л А
м. Київ Справа № 754/8192/22
28 серпня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Кафідової О.В.
суддів: Оніщука М.І.
Шебуєвої В.А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 лютого 2023 року, ухвалене під головуванням судді Скрипки О.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №264 з поглибленим вивченням англійської мови про захист трудових прав,-
в с т а н о в и в:
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09 лютого 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №264 з поглибленим вивченням англійської мови про захист трудових прав - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 14 серпня 2026 року позивач ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
Також в апеляційній скарзі апелянт просила визначити причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити строк на оскарження рішення суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
При цьому, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Разом із тим, ЄСПЛ зауважив, що доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 354 ЦПК України).
Згідно частини третьої статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Частиною другою статті 358 ЦПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Згідно частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до частини першої статті 124 ЦПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
Аналіз вказаних процесуальних норм дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.
Виключенням з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24), системно аналізуючи положення ЦПК України, дійшла висновку про те, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення винесене Деснянським районним судом м. Києва винесено 09 лютого 2023 року, повний текст рішення складено та підписано 16 лютого 2023 року.
Апеляційна скарга подана 14 серпня 2026 року, тобто після спливу одного року з моменту виготовлення повного тексту рішення.
При цьому, позивач ОСОБА_1 є стороною у справі, яка подала позовну заяву.
Крім того, відповідно до протоколу судового засідання, який міститься в матеріалах справи (а.с.170-171) 09.02.2023 позивач - ОСОБА_1 особисто приймала участь у справі у відкритому судовому засіданні в залі Деснянського районного суду м. Києва, під час якого було оголошено рішення (резолютивну частину) суду.
Доводи позивача ОСОБА_1 , про те, що остання є внутрішньо переміщеною особою та через вимушене переміщення не отримала оскаржуване рішення суду першої інстанції та не знала про його існування, вперше з текстом рішення ознайомилась 15 липня 2026 року, коли зареєструвала свій Електронний кабінет у системі «Електронний суд», суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки на підтвердження зазначених обставин апелянт не подав жодних підтверджуючих доказів.
Положення ст. 358 ЦПК України передбачають можливість поновлення строків на апеляційне оскарження лише у випадку, коли особа, не була повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки та у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Також слід зазначити, що сторона у справі має цікавитися станом розгляду справи. Крім того, дані про хід розгляду справи є доступними для сторін у справі, як при безпосередньому зверненні до суду, так і через мережу інтернет. Про розгляд справи в суді першої інстанції позивач була обізнана належним чином, була присутня в судовому засіданні, однак більше року не цікавились ходом та результатами розгляду справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що зазначені позивачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.
З урахуванням того, що ч. 2 ст. 358 ЦПК України містить імперативну вказівку для суду як він має діяти у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення і з матеріалів справи не вбачається обставин, визначених п.1, п.2 ч. 2 ст. 358 ЦПК України, колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ч. 2 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 лютого 2023 року, ухвалене під головуванням судді Скрипки О.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №264 з поглибленим вивченням англійської мови про захист трудових прав.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: