Справа № 361/9454/26
Провадження № 2/361/4763/26
28.08.2026
У Х В А Л А
про направлення справи за підсудністю
28 серпня 2026 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Гізатуліна Н.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 подала до суду зазначений позов.
У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.
Вивчивши матеріали позовної заяви вважаю, що справу слід направити за підсудністю з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд відкриває провадження у справі, якщо відсутні підстави для залишення заяви без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження (ч. 1 ст. 187 ЦПК України).
Разом з тим, якщо буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає її за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України (ч. 9 ст. 187 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичних осіб пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
З огляду на ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Згідно з вимогами ст. 6 Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором.
Виходячи із змісту вказаних норм, підсудність визначається за зареєстрованою адресою проживання.
Так, звертаючись до Броварського міськрайонного суду Київської області позивачка зазначила, що місцем її проживання та місцем проживання відповідача ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1 .
У відповідь на запит судді Центр обслуговування «Прозорий офіс» відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області повідомив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зняті з реєстрації місця проживання та в реєстрі Броварської територіальної громади за іншою адресою зареєстрованими не значиться.
У Єдиному державному демографічному реєстрі та Єдиній інформаційній системі соціальної сфери відсутні відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 .
Як вбачається із даних про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Підстав, які б згідно з ч. 1 ст. 28 ЦПК України дозволили позивачці обирати підсудність у Броварському міськрайонному суді Київської області не встановлено.
Оскільки зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 розгляд поданої позовної заяви належить до територіальної юрисдикції Тячівського районного суду Закарпатської області.
Згідно із Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу. Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Згідно з ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. (ст. 32 ЦПК України).
З врахуванням вищевикладеного, суддя дійшла висновку про направлення справи за підсудністю належному суду.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 258, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя -
ПОСТАНОВИЛА:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів направити за територіальною підсудністю до Тячівського районного суду Закарпатської області.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.М. Гізатуліна