ЄУН 193/1151/26
Провадження 2/193/747/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27 серпня 2026 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Кравченко Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Ратушної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Софіївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
13.07.2026 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшла вищевказана позовна заява, згідно з яким позивач ОСОБА_1 просив ухвалити судове рішення про розірвання шлюбу з відповідачкою ОСОБА_2 , який зареєстрований Виконавчим комітетом Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області 07 серпня 2010 року , актовий запис № 2, свідоцтво про шлюб серії № НОМЕР_1 . Позивач вказує, що від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейне життя не склалось через несумісність характерів, шлюбні стосунки між ними припинено, зараз вони проживають окремо з вересня 2025 року, взаємоповага відсутня. Спору про поділ майна та спору про місце проживання дітей немає. Вважає, що його з відповідачем шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить його інтересам, у зв`язку з чим наполягає на його розірванні.
Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2026 року цивільну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач, у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, подала клопотання про розгляд справи без її участі, проти позову не заперечує, прохала залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Враховуючи викладене, суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши зміст позовної заяви та додані до неї матеріали, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований виконкомом Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області 07 серпня 2010 року , актовий запис № 2, свідоцтво про шлюб серії № НОМЕР_1 (а.с.9). Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.7) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.8)
Відповідно до ч.3ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу, - не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Враховуючи, що причини, які спонукали позивача до звернення з позовом про розірвання шлюбу, є обґрунтованими, а подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і, що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Суд, вирішуючи питання про розірвання шлюбу вважає за необхідне з`ясувати прізвище позивача після розірвання шлюбу.
Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно із положеннями ч.8 ст. 294 ЦПК України, які на підставі ч.9 ст.10 ЦПК України, застосовуються і до позовного цивільного судочинства, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Відповідачем заявлено про залишення шлюбного прізвища " ОСОБА_5 ".
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позивачем не заявлено вимогу щодо стягнення судового збору з відповідача, суд вважає залишити його за позивачем.
Керуючись ст.12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, ЦПК України, ст.105,110,112 СК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити .
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований виконкомом Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області 07 серпня 2010 року , актовий запис № 2, свідоцтво про шлюб серії № НОМЕР_1 , розірвати.
Після розірвання шлюбу відповідачці ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_5 » .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 27 серпня 2026 року.
Суддя Н.О.Кравченко