ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
28 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/24434/26
категорія 106020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Капинос О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 240/24434/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою від 14.07.2026 за клопотанням позивача витребувано у відповідача:
належним чином засвідчену копію наказу (витяг з наказу) про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення та призначення на посаду;
належним чином засвідчену копію наказу (витяг з наказу) про направлення ОСОБА_1 до лікувального закладу (госпіталю, медичного пункту, іншої медичної установи) - за наявності;
належним чином засвідчену копію наказу (витяг з наказу) командира Військової частини НОМЕР_1 про визнання ОСОБА_1 таким, що самовільно залишив військову частину (лікувальний заклад, місце служби);
належним чином засвідчену копію наказу (витяг з наказу) про призупинення грошового забезпечення ОСОБА_1 у зв`язку з визнанням його таким, що СЗЧ (за наявності);
належним чином засвідчену копію наказу (витяг з наказу) "Про результати службового розслідування", яким затверджено висновки службового розслідування за фактом відсутності ОСОБА_1 ;
належним чином засвідчену копію наказу (витяг з наказу) (розпорядження) про призначення службового розслідування за фактом відсутності ОСОБА_1 , із зазначенням складу комісії, підстав та питань, що підлягали з`ясуванню;
належним чином засвідчену копію акту службового розслідування з висновками комісії та всіма додатками до нього;
письмові пояснення всіх осіб, опитаних у ході службового розслідування (безпосередніх командирів, свідків, посадових осіб частини, медичних працівників);
письмові пояснення самого ОСОБА_1 , відібрані у ході розслідування, а в разі їх відсутності - акт про відмову від надання пояснень або документів, що підтверджують неможливість їх відібрання;
рапорти безпосередніх начальників про відсутність ОСОБА_1 на службі, із зазначенням дати, часу та обставин виявлення відсутності;
докази вжиття заходів для встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 до початку або в ході службового розслідування (запити до медичних установ, ТЦК та СП, органів Національної поліції, інших військових частин, лікарень, госпіталів, до родичів тощо);
інформацію про те, чи зверталася військова частина до правоохоронних органів із заявою про розшук ОСОБА_1 , і якщо так - копії відповідних звернень, відповідей, витягів з ЄРДР (за наявності);
документи, що підтверджують звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою та/або його перебування на лікуванні (у медичному пункті частини, госпіталі, іншій медичній установі), зокрема: медичну картку амбулаторного хворого; журнал обліку хворих (амбулаторного прийому); рапорти (направлення) на отримання медичної допомоги; виписні епікризи, довідки, консультаційні висновки;
витяги із журналів інструктажів, нарядів, стройових записок, книг обліку особового складу за період, що охоплює дати можливої відсутності ОСОБА_1 ;
витяг з електронного журналу обліку особового складу стосовно ОСОБА_1 ;
належним чином засвідчену копію службової характеристики на ОСОБА_1 ;
належним чином засвідчену копію медичної характеристики на ОСОБА_1 ;
лист вивчення біографічних особливостей військовослужбовця; листи індивідуальних бесід з військовослужбовцем, аркуші бесід;
копії всіх рапортів, заяв, звернень ОСОБА_1 , поданих ним у період проходження служби, та резолюцій командування на них;
довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за весь період служби, із зазначенням дати та підстави припинення виплат (якщо таке відбулося);
документи про те, чи було направлено матеріали службового розслідування стосовно ОСОБА_1 до правоохоронних органів для внесення відомостей до ЄРДР (супровідні листи, повідомлення, витяги з ЄРДР - за наявності);
інші документи, які стосуються обставин відсутності ОСОБА_1 у розташуванні частини та/або визнання його таким, що самовільно залишив військову частину, і не увійшли до цього переліку.
10.08.2026 позивач подав до суду клопотання, в якому просить:
Визнати, що Військова частина НОМЕР_1 не виконала ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року у справі № 240/24434/26 про витребування доказів у встановлений судом строк.
Застосувати до Військової частини НОМЕР_1 заходи процесуального примусу, передбачені статтею 149 КАС України, у вигляді накладення штрафу в розмірі, визначеному судом.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для надання витребуваних доказів.
Вирішуючи питання наявності підстав для накладення на відповідача штрафу за невиконання вимог ухвали про витребування доказів, суд виходить з наступного.
Керуючись приписами частини третьої статті 194, частини дев`ятої статті 205, частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд вважає за можливе провести розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Відповідно до статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;
4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків;
2) неодноразового зловживання процесуальними правами;
3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
Із зазначеної вище норми встановлено, що постановлення ухвали про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу є правом суду, яке здійснюється за ініціативою суду у визначених Кодексом адміністративного судочинства України випадках.
Отже, стаття 149 КАС України містить диспозитивну норму та закріплює право суду щодо постановлення відповідної ухвали, а не обов`язок, а тому може бути ініційована виключно з ініціативи суду
В ухвалі про витребування доказів від 14.07.2026 відповідачу встановлено строк її виконання п`ять днів з дня отримання ухвали або повідомити суд про причини неможливості подання витребовуваних матеріалів.
Попереджено відповідача, що невиконання ухвали суду про витребування доказів може мати наслідком застосування заходів встановлених статтями 77, 80 Кодексу адміністративного судочинства України або заходів процесуального примусу, передбачених статтями 145, 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд констатує, що застосування вказаних заходів є правом суду, реалізація якого залежить від конкретних обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу про витребування доказів доставлено в електронний кабінет відповідача 14.07.2026.
11.08.2026 відповідачем на виконання вимог ухвали суду надано частину витребуваних доказів.
Додатково, представник відповідача надіслав заяву, в якій повідомив, що решта документів, які були витребувані ухвалою та не надані військовою частиною, оскільки в системі електронного документообігу відсутні.
Несвоєчасне виконання вимог ухвали відповідач мотивував тим, що в/ч НОМЕР_1 входить до складу Збройних Сил України, то починаючи з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та до теперішнього часу здійснює передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави та переведення в/ч на воєнний стан з залученням всього особового складу частини, в тому числі командування військової частини, юридичної служби , до участі у бойових діях. Відповідач обмежений у можливості брати участь у розгляді справи, відпрацьовувати та направляти своєчасно документи до суду відстоюючи позицію військової частини.
Враховуючи надані відповідачем докази та пояснення причин несвоєчасного виконання вимог ухвали про витребування доказів, суд не вбачає умислу у діях відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування до представника позивача заходів процесуального примусу, та як наслідок відмови у задоволенні клопотання про винесення ухвали в порядку ст.149 КАСУ.
Керуючись статтями 144, 149, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу, передбачених статтею 149 КАС України, відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Капинос