ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" серпня 2026 р. справа № 300/3716/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій
ВСТАНОВИВ:
01.06.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду через систему "Електронний суд" з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії з 27.09.2025 на підставі довідки за № 21-1915-25 від 20.08.2025 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій з врахуванням проведених виплат;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 27.09.2025 на підставі довідки за № 21-1915-25 від 20.08.2025 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій з врахуванням проведених виплат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач отримує пенсію по втраті годувальника покійного чоловіка ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Відповідач, листом відмовив у перерахунку пенсії позивача зазначивши, що розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.02.2026 позивачу здійснено перехід з пенсії по інвалідності на пенсію у зв`язку з втратою годувальника з 05.09.2025 відповідно до Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки Івано-Франківської обласної прокуратури від 20.08.2025 № 21-1915-25, враховуючи роз`яснення Пенсійного фонду України від 11.12.2025 № 2800-030102-9/85822 Відповідно розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника з 05.09.2025 склав 23610,00 грн (максимальний розмір), обчислений в розмірі 60 відсотків від заробітку годувальника 91000,00 грн. Однак пенсія у зв`язку з втратою годувальника виплачується у відповідності до Закону № 1058, оскільки позивач працює на посаді, яка відноситься до категорій посад державних службовців (в Західному міжрегіональному управлінні Державної міграційної служби), відповідно питання виплати пенсії у зв`язку з втратою годувальника згідно із Законом № 1697 буде вирішуватись після звільнення позивача з такої посади. 27.03.2026 позивач звернулася із заявою через вебпортал щодо допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами. До заяви позивач долучила ту ж саму довідку про заробітну плату № 21-1915-25 від 20.08.2025, видану Івано-Франківською обласною прокуратурою. Відповідно перерахунок пенсії не проведено, оскільки з 05.09.2025 позивача переведено на пенсію у зв`язку з втратою годувальника у відповідності до Закону № 1697 (враховуючи довідку № 21-1915-25 від 20.08.2025), але пенсія виплачується відповідно до Закону № 1058, яка з 01.04.2026 становить 4172,24 грн. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву, який надійшов до суду 22.06.2026. Відповідно до відзиву відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, що з огляду на те, що позивач є пенсіонером, який працює на посаді та на умовах, передбачених Законом "Про державну службу" та не відноситься до осіб з інвалідністю І та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", то в даному випадку, на позивача поширюються положення п. 13-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV абзацу четвертого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, відповідно до яких пенсія на період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу" виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону № 1058-IV в розмірі, який з 01.04.2026 становить 4172,24 грн (а.с. 16-20).
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
З 15.08.2006 позивач отримувала пенсію по інвалідності (III група інвалідності) призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
05.09.2025 позивач звернулася із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності призначеної відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.02.2026 позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію у зв`язку з втратою годувальника з 05.09.2025 відповідно до Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки Івано-Франківської обласної прокуратури від 20.08.2025 № 21-1915-25, враховуючи роз`яснення Пенсійного фонду України від 11.12.2025 № 2800-030102-9/85822. Розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника з 05.09.2025 склав 23610,00 грн (максимальний розмір), обчислений в розмірі 60 відсотків від заробітку годувальника 91000,00 грн.
Позивач працює на посаді головного спеціаліста відділу паспортизації управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, яка відноситься до посад державної служби.
27.03.2026 позивач звернулася із заявою щодо допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами. При цьому до заяви долучила ту ж саму довідку про заробітну плату № 21-1915-25 від 20.08.2025, видану Івано-Франківською обласною прокуратурою,
На звернення позивача ВЕБ-09001-Ф-С-26-232515 від 14.04.2026 (вх. від 14.04.2026 № 9395/Д-0900-26) Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповіддю від 12.05.2026 № 11496-9395/Д-02/8-0900/26 повідомило, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника виплачується у відповідності до Закону № 1058, оскільки позивач працює на посаді, яка відноситься до категорій посад державних службовців (в Західному міжрегіональному управлінні Державної міграційної служби), відповідно питання виплати пенсії у зв`язку з втратою годувальника згідно із Законом № 1697 буде вирішуватись після звільнення позивача з такої посади. 27.03.2026 позивач звернулася із заявою через вебпортал щодо допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами. До заяви позивач долучила ту ж саму довідку про заробітну плату № 21-1915-25 від 20.08.2025, видану Івано-Франківською обласною прокуратурою. Відповідно перерахунок пенсії не проведено, оскільки з 05.09.2025 позивача переведено на пенсію у зв`язку з втратою годувальника у відповідності до Закону № 1697 (враховуючи довідку № 21-1915-25 від 20.08.2025), але пенсія виплачується відповідно до Закону № 1058, яка з 01.04.2026 становить 4172,24 грн (а.с. 10).
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII, починаючи з 15.07.2015, урегульовано питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
Згідно частини 19 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім`ї. До непрацездатних членів сім`ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини 15 статті 86 Закону №1697-VII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) тимчасово, по 31 грудня 2017 року:
особам (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;
у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
З 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
З урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017, пункт 13-1 XV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що (Окремий припис абзацу першого пункту 13-1 розділу XV, а саме „з 1 жовтня 2017 року", визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 5-р(II)/2026 від 24.06.2026) пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність" у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону.
Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється.
Виплата працюючим пенсіонерам у період роботи на інших посадах пенсій, призначених на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", з 1 жовтня 2017 року поновлюється у розмірах, що були встановлені відповідними законами.
Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який міститься у згаданій нормі, набрав чинності 01.10.2011, тобто пенсія призначена позивачу після набрання чинності цим законом.
Положення наведених норм є чинними, як на час призначення та виплати пенсії за нормами Закону України "Про прокуратуру".
Позивач є працюючою особою, яка перебуває на посаді, що дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу" (в Західному міжрегіональному управлінні Державної міграційної служби).
При цьому, не було встановлено того, що позивач відноситься до осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Враховуючи викладене, на позивача поширюються положення пункту 13-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого пенсія у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру», виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 22.02.2023 у справі № 340/385/19. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.02.2022 у справі № 380/4215/20.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому слід відмовити в задоволенні позову.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.