Справа № 420/1584/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ст. 262 ч. 5 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 08.10.2025 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 08.10.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу за мобілізацією у Військовій частині НОМЕР_1 , та відповідно до витягу із наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 08.10.2025 року №1489-ОС був звільнений і виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини. Водночас, при звільненні позивачу не було виплачено компенсацію за належне, але неотримане речове майно протягом проходження служби. Враховуючи вказане, представник позивача звернулась до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки про вартість речового майна, що належить до видачі з зазначенням всіх предметів речового майна за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на рік звільнення позивача. Водночас, листом від 11.12.2025 року військова частина повідомила, що грошова компенсація за неотримане речове майно під час проходження військової служби військовослужбовцям, які були призвані на строкову військову службу та військову службу за призовом під час мобілізації, не виплачується.
Не погоджуючись із вищевказаною відмовою військової частині у видачі довідки про неотримане речове майно, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Ухвалою суду у справі №420/1584/26 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч.5 ст.262 КАС України. Вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи в електронній формі.
Під час розгляду справи від представника Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив по справі, з якого вбачається, що відповідач адміністративний позов не визнає та зазначає, що позивачу, як військовослужбовцю військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період при звільненні речі, які ним не були отримані з будь-яких причин за період служби не видаються, тобто, при звільненні в нього не виникає право на отримання таких речей. Наведене свідчить, що в позивача, зарахованого на всі види грошового забезпечення військової частини та звільненого зі служби в особливий період, не виникло право на отримання грошової компенсації за речове майно, яке не було отримане ним під час проходження служби. Оскільки чинним законодавством України, що регулює питання порядок речового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України, не передбачено право військовослужбовців, які призвані на військову службу під час мобілізації на особливий період, на отримання грошової компенсації за речове майно, яке не було отримане ним під час проходження служби, то у НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) відсутні підстави для опрацювання та надання довідки про вартість неотриманого речового майна.
Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд у справі встановив наступне.
ОСОБА_1 з 14.12.2022 року по 07.10.2025 року проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період в НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - Військова частина НОМЕР_1 ), що відповідачем не заперечувалось.
Відповідно до витягу із наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 08.10.2025 року №1489-ОС, позивач, звільнений у запас за станом здоров`я, був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини з 07.10.2025 року.
З листа Військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2025 року та розрахункового листа за жовтень 2025 року вбачається, що позивачу при звільненні не було виплачено компенсацію за належне, але неотримане речове майно протягом проходження ним військової служби.
Враховуючи вищевказане, 25.11.2025 року представником позивача було надіслано заяву до Військової частини НОМЕР_1 , в якій вона просила, зокрема, але не виключно, видати ОСОБА_1 оновлену довідку про вартість речового майна, що належить до видачі з зазначенням всіх предметів речового майна за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на рік звільнення позивача - 01.01.2025.
Водночас, листом від 11.12.2025 року військова частина повідомила, що грошова компенсація за неотримане речове майно під час проходження військової служби військовослужбовцям, які були призвані на строкову військову службу та військову службу за призовом під час мобілізації, не виплачується.
Не погоджуючись із бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі довідки про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 08.10.2025 року, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно приписів ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши адміністративний позов, відзив та надані в його обґрунтування письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан, який продовжувався в подальшому та діє до цього часу.
Також Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Згідно ч.2 ст.1-2 Закону України №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно абз.2 п.1 ст.9-1 Закону №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178).
За п.2 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
Пункт 3 Порядку №178 визначає, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця; переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.
Відповідно п.4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Пунктом 5 Порядку №178 закріплено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.05.2024 року №310 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення в Державній прикордонній службі України в мирний час та особливий період (далі - Інструкція №310).
Пунктом 4 розділу І Інструкції №310 передбачено, що речове майно за цільовим призначенням поділяється на майно поточного забезпечення, майно фонду зборів і майно непорушних запасів, а за використанням - на майно особистого користування та інвентарне майно.
Майно поточного забезпечення призначається для використання військовослужбовцями, військовозобов`язаними, резервістами, призваними на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори, ліцеїстами та працівниками.
Майно фонду зборів призначається для резервістів та військовозобов`язаних, призваних на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори, а під час мобілізації - для мобілізаційного розгортання Держприкордонслужби.
Майно непорушного запасу призначається для забезпечення мобілізаційного розгортання Держприкордонслужби і створення запасів на особливий період.
Використання речового майна не за цільовим призначенням забороняється.
Відповідно п.14 пп.1 розділу ІІІ Інструкції №310 у разі звільнення з військової служби, загибелі (смерті) військовослужбовця, переведення до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини, такому військовослужбовцю (членам сім`ї та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця), виплачується грошова компенсація вартості за неотримане речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178.
Пунктом 5 пп.4 розділу ІІІ Інструкції №310 встановлено, що військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, строкової військової служби, під час мобілізації, на особливий період та військової служби за призовом із числа резервістів в особливий період, звільняються в тій формі одягу, що знаходилася в їх особистому користуванні, при цьому предмети речового майна, які не були видані (незалежно від причини), під час звільнення не видаються. За бажанням таких військовослужбовців вони можуть звільнятися в запас або у відставку у власному цивільному одязі. У такому випадку речове майно, що перебувало в їхньому особистому користуванні, здається на речовий склад органу Держприкордонслужби.
Аналізуючи вищевказане, вищезазначені законодавчі приписи спрямовані саме на збереження в наявності у військової частини предметів речового майна для передачі їх за потреби новопризначеним військовослужбовцям і жодним чином не обмежують право військовослужбовця на отримання компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі, яке встановлено ст.9-1 Закону №2011-XII.
Військовослужбовці, обтяжені під час проходження військової служби власними витратами на придбання речового майна, мають правомірні очікування на отримання його грошової компенсації.
До того ж варто зауважити, що визначення порядку виплати компенсації за неотримане речове майно, яке покладено Законом на Кабінет Міністрів України, ніяким чином не дає право Кабінету Міністрів України обмежувати право військовослужбовця на компенсацію за неотримане речове майно, яке прямо визначено Законом.
Приписи Інструкції №310 передбачають лише обмеження права військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період під час звільнення на отримання речового майна, яке не було отримане під час проходження служби, проте жодним чином не позбавляє їх права на отримання компенсації, право на яку вони мають відповідно до Закону №2011-ХІІ.
Вищевказана правова позиція була підтримана у постанові П?ятого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2026 року у постанові №420/35502/25.
Враховуючи вищевказане, посилання військової частини у листі від 11.12.2025 року на п.п.5 п.4 розділу ІІІ Інструкції 310, як на підставу для відмови у виплаті позивачу грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно, є безпідставним.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.06.2025 року у справі №560/4729/24.
За ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2025 року представником позивача було надіслано заяву до Військової частини НОМЕР_1 , в якій представник просила видати позивачу довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, із зазначенням всіх предметів речового майна за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на рік звільнення позивача - 01.01.2025, що, зокрема, передбачено п.4 Порядку №178, однак відповідачем відмовлено у видачі вказаної довідки.
За таких обставин, оскільки позивач має право на компенсацію недоотриманого речового майна, то, на переконання суду, відповідач протиправно не видав довідку про вартість такого майна, а тому з метою захисту прав позивача позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо видачі позивачу довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
Задля ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 видати позивачу довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 08.10.2025 року.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судового збору не здійснювати.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293-295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) про визнання протиправною бездіяльності та зобов?язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 08.10.2025 року.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 08.10.2025 року.
Розподіл судових витрат не проводити.
Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя О.В. Білостоцький