Судові рішення

Ухвала № 139316245 у справі № 500/3816/26 від 28.08.2026

Ухвала від 28.08.2026 в адміністративній справі № 500/3816/26 (категорія «Землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин»). Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд, суддя Баб'юк Петро Михайлович.

Справа№ 500/3816/26
СудТернопільський окружний адміністративний суд
СуддяБаб'юк Петро Михайлович
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗемлеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин
Дата ухвалення28.08.2026
Надійшло до реєстру31.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139316245

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/3816/26

28 серпня 2026 року м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Кременецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кременецької міської ради, в якій позивач просить визнати нечинним та скасувати рішення Кременецької міської ради №7729 від 12 січня 2026 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель Кременецької міської ради за адресою: АДРЕСА_1 " та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:02:021:0575.

Ухвалою судді від 22.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

27.08.2026 до суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Кременецькій міській раді до вирішення справи по суті вчиняти будь-які дії щодо демонтажу, руйнування, видалення, вивезення, перевезення чи перенесення огорож, воріт, інших об`єктів рухомого та нерухомого майна, а також зелених насаджень, які розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером [номер приховано]:02:021:0575.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що з посиланням на прийняття оскаржуваного рішення, яке є предметом розгляду у даній справі №500/3816/26, Кременецька міська рада направила позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 лист №440/02-25 від 12.02.2026 року "Щодо демонтажу огорожі", яким вимагала здійснити демонтаж огорожі, розміщеної по АДРЕСА_1 , оскільки після затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель Кременецької міської ради за адресою: АДРЕСА_1 , вказана огорожа почала знаходитись в межах земельної ділянки, сформованої шляхом затвердження цієї технічної документації.

Не дочекавшись вирішення судом даної справи, Кременецькою міською радою за допомогою залученої спеціальної техніки 25 серпня 2026 року близько 08:00 год. ранку було зруйновано (завалено) кам`яну огорожу та зруйновано (завалено і погнуто) металеві ворота, які закривали в`їзд на територію будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Заявник вказує, що наведені обставини та дії відповідача свідчать про те, що ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду, буде неможливий без вжиття заходів забезпечення позову.

Визначаючись щодо поданої заяви суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування наведеного положення КАС України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 87640690) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2026 у справі № 520/25524/25.

Так, при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення адміністративного позову судом береться до уваги ймовірність завдання позивачеві майнових збитків до ухвалення остаточного рішення у даній справі.

Як слідує із доданих до заяви про забезпечення позову матеріалів фото та відеофіксації, Кременецькою міською радою розпочато демонтаж огорожі біля житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .

Підставою демонтажу зокрема заявлено прийняття Кременецькою міською радою рішення №7729 від 12 січня 2026 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель Кременецької міської ради за адресою: АДРЕСА_1 ", реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:02:021:0575.

Поряд з цим, вказане рішення є предметом спору у даній справі.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що, у відповідності до вимог статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, є самостійною підставою для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову.

При цьому, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Щодо способу забезпечення позову, то суд враховує, що листом від 12.02.2026 №440/02-25 "Щодо демонтажу огорожі" Кременецька міська рада повідомила заявницю про те, що з урахуванням усних та письмових звернень ТОВ "Піраміда" та за результатами вивчення матеріалів землевпорядної документації встановлено, що огорожа, розміщена по АДРЕСА_1 , знаходиться в межах земельної ділянки загального користування, що перебуває у комунальній власності Кременецької міської ради.

Відповідач стверджує, що земельна ділянка, на який розміщена огорожа, віднесена до земель загального користування комунальної власності та передбачена для розміщення дороги (проїзду) з облаштуванням тротуару. З огляду на викладене Кременецька міська рада вимагала у заявниці здійснити демонтаж зазначеної огорожі власними силами у строк до одного місяця з дати отримання цього листа. Привести ділянку у стан придатний для її використання за цільовим призначенням.

У разі невиконання зазначених вимог у визначений термін, Кременецька міська рада повідомила заявницю, що залишає за собою право вжити заходів реагування відповідно до чинного законодавства України.

Поряд з цим, спір у даній справі стосується інвентаризації та встановлення меж земельної ділянки комунальної власності в частині, що межує з прибудинковою територією житлових будинків по АДРЕСА_2 , 46а, які частково належать позивачу, а тому, заборона Кременецькій міській раді фактично повністю розпоряджатись вказаною ділянкою є необґрунтованою та не відповідає принципу пропорційності та співмірності.

Враховуючи наведене, на думку суду, достатнім, допустимим і належним способом забезпечення позову є заборона Кременецькій міській раді здійснювати демонтаж огорожі біля житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням суду у справі №500/3816/26.

Слід відзначити, що в даному випадку, з урахуванням обставин справи, такий спосіб забезпечення позову попереджає ризики щодо ускладнення виконання судового рішення.

При цьому, таким способом забезпечення позову фактично не спричиняється будь-якої шкоди учасникам справи, не завдаються збитки; натомість запобігається завдання суттєвої та невиправданої матеріальної шкоди як стороні позивача, так і стороні відповідача, в залежності від результатів розгляду справи, що цілком відповідає завданню адміністративного судочинства та меті забезпечення позову.

Враховуючи викладене, заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 152, 154, 169, 243, 248, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву від 27.08.2026 про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити Кременецькій міській раді здійснювати демонтаж огорожі біля житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , - до набрання законної сили рішенням суду у справі №500/3816/26.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 28 серпня 2026 року.

Головуючий суддя Баб`юк П.М.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
25.09.2026 Ухвала № 140093442 Восьмий апеляційний адміністративний суд
22.06.2026 Ухвала № 137597835 без тексту Тернопільський окружний адміністративний суд