Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
28 серпня 2026 р. Справа № 520/21197/26
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченого грошового забезпечення, -
ВСТАНОВИВ:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Військова частина НОМЕР_1 , з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь НОМЕР_2 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_1 ) надміру виплачене грошове забезпечення у розмірі 15052,59 гривень.
Позов з додатками надіслано через систему "Електронний суд".
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченого грошового забезпечення залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду
1) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення;
3) доказів притягнення відповідача до матеріальної відповідальності зважаючи на посилання на Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" або зазначити Закон, який надає право суб`єкту владних повноважень звертатись до суду з таким адміністративним позовом;
3) доказів доплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі надавши до суду квитанцію на суму 2662,40 грн.
На виконання ухвали суду представником позивача надіслано заяву разом з платіжною інструкцією. В заяві також зазначив, що до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 не притягали, а відповідний збиток державі виник внаслідок здійснення відповідачу надмірних виплат, на які вона фактично не мала права.
Також надано клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Оскільки в період з 03 по 24 серпня 2026 року включно суддя перебував у щорічній відпустці, питання, передбачені статтею 171 КАС України, вирішуються в перші дні виходу на роботу.
В ухвалі про залишення позову без руху, з посиланням на численну практику Верховного Суду, суд зазначив, що позивач як суб`єкт владних повноважень має звернутись до адміністративного суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.
Разом з тим, як встановлено судом з наданих разом з позовом документів, наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 22 квітня 2025 року №361-ОС старшого сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу, за підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається пунктом 3 частини дванадцятої цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) (а саме: військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 22 квітня 2025 року.
Таким чином, перебіг тримісячного строку звернення до суду слід обраховувати з 22 квітня 2025 року, який сплинув 22 липня 2025 року.
Тоді як до суду з даним позовом направивши його через систему "Електронний суд" звернувся лише 17.07.2026, тобто зі значним пропуском тримісячного строку звернення до суду.
В клопотанні про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначив, що з метою досудового врегулювання спору, збереження бюджетних коштів та недопущення безпідставного судового процесу, командування військової частини НОМЕР_1 неодноразово зверталося до відповідача з письмовими вимогами про добровільне повернення коштів, зокрема, на адресу ОСОБА_1 направлено лист - вимогу №09/8466-26-Вих. Проте, жодної відповіді чи заперечень на адресу військової частини не надходило, кошти повернуті не були. Про остаточне ухилення відповідача від виконання зобов`язань та неможливість стягнення коштів у позасудовому порядку позивачу стало відомо лише 13.07.2026 року.
Суд звертає увагу, що в даному випадку, тримісячний строк звернення до суду обраховується з моменту звільнення позивача з військової служби. Як встановлено судом з наданих разом з позовом документів, наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 22 квітня 2025 року №361-ОС старшого сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу, з 22 квітня 2025 року. Отже, тримісячний строк звернення до суду сплинув 22 липня 2025 року.
При цьому, листування військової частини з відповідачем з метою добровільного повернення коштів та досудового врегулювання не переривають і не зупиняють строк звернення до суду, а також не є поважною причиною для його поновлення. Отже, такі твердження представника позивача є безпідставними.
В клопотанні про поновлення строку звернення до суду також зазначено, що військова частина НОМЕР_1 безпосередньо залучена до виконання бойових завдань із забезпечення відсічі, стримуванні та протидії збройної агресії рф на Харківському напрямку. Управління НОМЕР_2 прикордонного загону працює в умовах підвищеного навантаження, що пов`язано з першочерговим виконанням бойових завдань, забезпеченням життєдіяльності підрозділів на передовій та постійними переміщеннями. Специфіка функціонування прикордонного загону в умовах воєнного стану та безпосереднього ведення бойових дій об`єктивно обмежила можливість вчасно та безперешкодно здійснювати моніторинг поштового листування та оперативно підготувати позовну заяву в межах тримісячного строку.
Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що Військова частина здійснює заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Однак, суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 99 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 548 - XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) у мирний і воєнний час відповідає за організацію і стан правової роботи в бригаді. Під час збройного конфлікту помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) виконує обов`язки юридичного радника командира бригади. Юридичний радник командира бригади під час збройного конфлікту надає консультації командуванню щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права, правил застосування сили та щодо проведення інструктажу особового складу з їх виконання.
З указаних вище норм законодавства вбачається, що офіцери юридичної групи як у мирний, так і у воєнний час відповідають за організацію і стан правової роботи, безпосередньо не стримують ворога на лінії зіткнення та до їх обов`язків не входить забезпечення підрозділів життєво необхідними речами (зброєю, боєприпасами, продуктами харчування, ПММ), що дає можливість виконувати функціональні обов`язки, зокрема, подавати позовні заяви.
Також, суд вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Неналежна організація процесу судово - претензійної роботи з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання позовної заяви є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання адміністративного позову.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 17.08.2022 у справі №240/30759/21.
Крім того, суд звертає увагу, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.02.2023 року у справі №240/3354/21.
В даному випадку судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із позовною заявою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо позовну заяву подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання позову у більш стислий строк.
З огляду на викладене, зазначені позивачем обставини щодо поновлення строку на подання позовної заяви є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали позивачу скористатись правом на звернення з позовом, ні в позовній заяві, ні в клопотанні про поновлення строку звернення до суду не наведено.
Згідно положень частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.
Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого строку, зазначені позивачем в клопотанні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними та необґрунтованими, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов позивачеві.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченого грошового забезпечення - повернути позивачу.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя О.В.Шевченко