Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 серпня 2026 р. № 520/14390/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) щодо виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 32454 (тридцять дві тисячі чотириста п`ятдесят чотири) грн. 98 коп., що утримані з грошового забезпечення ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 (п.і. АДРЕСА_2 ) виплаченого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року ухваленого в справі № 200/7444/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) виплатити ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 (п.і. АДРЕСА_1 /Ч НОМЕР_1 ) грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 32454 (тридцять дві тисячі чотириста п`ятдесят чотири) грн. 98 коп., що утримані з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року ухваленого в справі № 200/7444/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було безпідставно утримано податок на доходи з фізичних осіб з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року ухваленого в справі № 200/7444/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.
Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
З позовної заяви вбачається, що Позивач проходив військову службу в Державній прикордонній службі України та 08 квітня 2022 року звільнений зі служби, виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Водночас, проходячи військову службу на позивача розповсюджувались всі права і гарантії передбачені законодавством щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовців, однак Відповідачем протиправно не виплачувались частина грошового забезпечення Позивача, що стало підставою для звернення до суду з метою захисту порушених прав і законних інтересів.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року ухваленим в справі № 200/7444/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, зобов`язано Відповідача здійснити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 08.04.2022 року (включно) перерахунок щомісячного грошового забезпечення, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні, визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду Відповідач здійснив нарахування грошового забезпечення Позивача, право на яке останній набув під час проходження служби, у розмірі 180305,42 грн., а в подальшому 27 березня 2026 року виплатив грошове забезпечення у сумі 145145,86 грн. утримавши податок з доходів фізичних осіб за ставкою 18% у сумі 32454,98 грн. та військовий збір за ставкою 1,5 % у сумі 2704,58 грн., проте Відповідач протиправно не здійснив виплату грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримані з грошового забезпечення Позивача.
Таким чином, Відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у сумі 32454,98 грн., що утримана з грошового забезпечення Позивача, виплаченого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року ухваленого в справі № 200/7444/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 779) затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Приписами пунктів 4, 5 Порядку № 44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Таким чином, аналізуючи наведені положення, можна дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Тобто, військовослужбовець, звільнений з військової служби, має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.
Таким чином, враховуючи, що постановою Рішення по справі № 520/13827/24 встановлено несвоєчасну виплату відповідачем у повному обсязі грошового забезпечення позивачу, суд дійшов висновку про те, що позивач не може бути позбавлений права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 825/761/17, від 29.07.2020 у справі № 814/142/17 та від 08.02.2023 у справі № 420/9834/22.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналізуючи вищевикладені норми законодавства, суд зазначає, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З огляду на викладене, здійснюючи розрахунки з позивачем на виконання Рішення по справі № 200/7444/24, відповідач діяв у межах чинного законодавства при відрахуванні з належної до виплати позивачу суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Разом із тим, суд зауважує, що відповідач повинен був разом з виплатою позивачу грошового забезпечення на виконання рішення суду нарахувати та виплатити грошову компенсацію за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримана з грошового забезпечення.
За встановлених обставин суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах протиправності в бездіяльності відповідача, що виразилася в невиплаті позивачу грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 32454 (тридцять дві тисячі чотириста п`ятдесят чотири) грн. 98 коп., що утримані з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року ухваленого в справі № 200/7444/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, та наявності підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідну грошову компенсацію.
Таким чином, з метою відновлення порушених прав позивача, сув вважає, що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виплатити позивачу грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 32454 (тридцять дві тисячі чотириста п`ятдесят чотири) грн. 98 коп., що утримані з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року ухваленого в справі № 200/7444/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) щодо виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 32454 (тридцять дві тисячі чотириста п`ятдесят чотири) грн. 98 коп., що утримані з грошового забезпечення ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 (п.і. АДРЕСА_2 ) виплаченого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року ухваленого в справі № 200/7444/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) виплатити ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 (п.і. АДРЕСА_1 /Ч НОМЕР_1 ) грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 32454 (тридцять дві тисячі чотириста п`ятдесят чотири) грн. 98 коп., що утримані з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року ухваленого в справі № 200/7444/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов