Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
27 серпня 2026 року № 520/33197/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд.46, м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43983495) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення - рішення Головного управляння ДПС у Харківській області: №1569182-2405-2030-UА6312027[телефон приховано] від 14.08.2025р., щодо нарахування податкового боргу з земельного податку фізичних осіб за 2023 рік на суму - 40148,95 грн.; №1569183-2405-2030-UА6312027[телефон приховано] від 14.08.2025р., щодо нарахування податкового боргу з земельного податку фізичних осіб за 2024 рік на суму - 10491,49 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення рішення не відповідають вимогам чинного законодавства в частині розрахунку суми зобов`язання.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про необґрунтованість позовних вимог, оскільки при винесенні спірних рішень податковий орган діяв з дотриманням норм чинного законодавства України. Позивач є власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,1696га., вказана інформація внесене до Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Розрахунок суми земельного податку проведено з урахуванням положень рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 « Про місцеві податки і збори у м. Харкові» (в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1284/48). На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1696 га., кадастровий номер [номер приховано]:02:043:005, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з даними Державного земельного кадастру та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 221069604 від 20.08.2020, цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:02:043:0005 - розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.
Згідно Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 20.05.2025 № НВ- 9963775682025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:043:0005 становить 3150675,19 гривень.
14.08.2025 податковим органом винесено податкові повідомлення рішення:
№1596182-2405-2030-UA6312027[телефон приховано], яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання зі сплати за землю за 2023 рік у розмірі 40148,95 грн;
№1596183-2405-2030-UA6312027[телефон приховано], яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання зі сплати за землю за 2024 рік у розмірі 10491,49 грн;
№1596184-2405-2030-UA6312027[телефон приховано], яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання зі сплати за землю за 2025 рік у розмірі 11912,14 грн.
Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач скористався правом адміністартивного оскарження, яке передбачено статтею 56 Податкового кодексу України.
За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 13.11.2025 № 32731/6/99-00-06-01-02-06 про часткове задоволення скарги, яким скасовано податкове повідомлення - рішення від 14.08.2025 №1596184-2405-2030-UA6312027[телефон приховано], податкові повідомлення рішення від 14.08.2025 №1596182-2405-2030-UA6312027[телефон приховано] та №1596183-2405-2030-UA6312027[телефон приховано], залишені без змін.
Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Згідно ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.
Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
В свою чергу, земельний податок, у відповідності до п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України, це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
За правилами п.269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Згідно п.270.1 ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
Положеннями пунктів 271.1, 271.2 статті 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до п.274.1 ст.274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Статтею 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Згідно п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру; б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Отже, підставою для нарахування земельного податку є, зокрема дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою. Таким чином у податкового органу наявний обов`язок перед визначенням податкового зобов`язання з плати за землю користуватись даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 286.5 статті 286 ПК України передбачено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо: розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 статті 281 цього Кодексу; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Нормативна грошова оцінка землі по місту Харкову проведена на підставі Рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 № 1474/19 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2018», яка застосовується з 01.01.2020.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (п. 289.2 ст. 289 ПК України).
За даними інформації Державної служби України з питань геодезії , картографії та кадастру коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у 2023 році складав 1,051, у 2024 році - 1,12 (зазначені коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель застосовувались для всіх категорій земель і видів земельних угідь).
Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» (в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18) встановлено ставку земельного податку за земельні ділянки, нормативно грошову оцінку яких проведено у розмірі 1,5 % від їх нормативно грошової оцінки.
Згідно відомостей розділу «набори даних по колонках таблиці детального розрахунку сум/суми податку» розрахунок податку проводиться за формулою (колонка 11) Сума податкового зобов`язання із земельного податку (к. 11 = (к. 4 - к. 10) к. 5 (к. 7 / 12) к. 8), та з орендної плати за земельну ділянку (к. 11 = к. 4 к. 6 (к. 7 / 12) к. 8) або (к. 6)***, грн., де (4) Площа об`єкта, га; (5) Нормативна грошова оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації по земельному податку, грн/га; (6) Нормативна грошова оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації по орендній платі за земельну ділянку або сума відповідно до договору оренди, грн; (7) Кількість місяців оподаткування; (8) Розмір ставки земельного податку або орендної плати за землю, %; (9) Назва пільги, по земельному податку відповідно до статті 281 Податкового кодексу України; (10) Розмір пільги зі сплати земельного податку відповідно до статті 281 Податкового кодексу України, га.
Долучениим до матеріалів справи документами підтверджено, що обчислюючи позивачу податкове зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за зазначену земельну ділянку площею 1696 кв.м, контролюючий орган здійснив розрахунок суми земельного податку з урахуванням нормативно грошової оцінки земельної ділянки з розрахунку 3150675,19 грн. (станом на 01.01.2025 року), відповідно сума податку визначена на рівні:
40148,95 грн (за 2023 рік)= (31506575,19/1,12/1,051)х1,5 %, де 3150675,19 грн - нормативно грошова оцінка станом на 10.01.2025 року, 1,12 -коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки за 2024 рік, 1,051 - коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки за 2023 рік, 1,5 % -ставка земельного податку податку;
10491,49 грн (за 2024 рік)= (31506575,19/1,12)х1,5 %,/399х91, де 3150675,19 грн - нормативно грошова оцінка станом на 10.01.2025 року, 1,12 - коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки за 2024 рік, 1,5 % - ставка земельного податку податку, 91-кількість днів користування з урахуванням рішення Харківської міської ради Харківської області від 19.08.2024 № 633/24.
Отже, розрахунок суми податкового зобов`язання із земельного податку, зазначений в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, проведений без урахування площі земельної ділянки.
За приписами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку. Інші доводи висновків суду не спростовують.
З урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин та наявних в матеріалах справи доказів суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 КАС України, суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області:
№1569182-2405-2030-UА6312027[телефон приховано] від 14.08.2025р., про нарахування ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2023 рік на суму - 40148,95 грн.
№1569183-2405-2030-UА6312027[телефон приховано] від 14.08.2025р. про нарахування ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2024 рік на суму - 10491,49 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд.46, м. Харків, індекс 61057, код ЄДРПОУ43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп. НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.