Справа № 127/29798/26
Провадження 2-о/127/526/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про усиновлення,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усиновлення дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про усиновлення (п. 4 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Розгляд судом справ про усиновлення визначений статтями 310-314 ЦПК України.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України. Загальні правила цієї статті застосовуються і до заяв, поданих в порядку окремого провадження.
Однак подана заява не відповідає вимогам ст. 95, 175, 177, 294, 311 ЦПК України з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 СК України особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається.
Згідно з ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Згідно з ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
У вступній частині заяви ОСОБА_1 зазначений як «Заявник 1», а ОСОБА_2 - як «Заявник 2». Водночас зі змісту заяви та її прохальної частини встановлено, що усиновити ОСОБА_3 просить саме ОСОБА_1 . ОСОБА_2 є матір`ю дитини та у заяві надає згоду на усиновлення її сина ОСОБА_1 .
Отже, особою, яка бажає усиновити дитину та звертається до суду з відповідною вимогою, є ОСОБА_1 . ОСОБА_2 вже є матір`ю дитини, не заявляє вимоги про усиновлення та має юридичний інтерес щодо результату розгляду справи, а тому її необхідно зазначити як заінтересовану особу, а не як другого заявника.
Таким чином, заявнику необхідно подати заяву у новій редакції, визначивши ОСОБА_1 заявником, а ОСОБА_2 - заінтересованою особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України ця вимога застосовується до заяв, поданих у порядку окремого провадження, відповідно до кількості заінтересованих осіб.
До заяви додано примірники заяви та документів для двох зазначених у ній заінтересованих осіб - Служби у справах дітей Вінницької міської ради та Вінницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Однак після визначення ОСОБА_2 заінтересованою особою заявнику необхідно подати ще один примірник заяви та копії всіх доданих до неї документів для цієї заінтересованої особи.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У примірнику документів, поданому для суду, належним чином не засвідчені копія договору купівлі-продажу земельної ділянки та копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Крім того, копії письмових доказів у примірниках, поданих для обох зазначених у заяві заінтересованих осіб, взагалі не засвідчені належним чином.
Отже, заявнику необхідно належним чином засвідчити копії письмових доказів, поданих до суду, зокрема договір купівлі-продажу земельної ділянки та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а також усі копії письмових доказів у примірниках для заінтересованих осіб.
Таким чином, для усунення недоліків заявнику необхідно подати заяву у новій редакції із правильним визначенням процесуального статусу учасників справи; подати копії заяви та всіх доданих до неї документів відповідно до кількості заінтересованих осіб, у тому числі окремий примірник для ОСОБА_2 ; належним чином засвідчити копії письмових доказів, поданих до суду, та всі копії письмових доказів для заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Залишення заяви без руху з метою належного її оформлення відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства не є обмеженням у доступі до правосуддя. Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони і обмеження, метою яких є недопущення безладного руху судового процесу. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З огляду на викладене, залишення заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.
На підставі викладеного, керуючись ст. 42, 95, 175, 177, 185, 293, 294, 311 ЦПК України, ст. 223 СК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про усиновлення залишити без руху.
Надати заявникам п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків у встановлений судом строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявникам.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В. В. Горбатюк