ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
27 серпня 2026 року справа №200/8718/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Пивовар І.В., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Ільющенка Юрія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі №200/8718/25 за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправним рішення, визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (ЄДРПОУ: 44790232) від 10.09.2025 № 2863 в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 04.08.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-04.08.2025-225725).
Визнано протиправною бездіяльність Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (ЄДРПОУ: 44790232) щодо не відновлення розгляду заяви позивача від 04.08.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-04.08.2025-225725) протягом строку, встановленого ч. 3 ст. 7 Закону України № 2923-IX від 23.02.2023.
Зобов`язано Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області (ЄДРПОУ: 44790232) забезпечити під час найближчого засідання комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розгляд заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 04.08.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-04.08.2025-225725), з урахуванням висновків суду в цій справі.
Стягнено на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (за місцезнаходженням: 85300, Донецька область, Покровський р-н, м. Покровськ, площа Незалежності, буд. 11; ЄДРПОУ 44790232) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн.
Стягнено на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (за місцезнаходженням: 85300, Донецька область, Покровський р-н, м. Покровськ, площа Незалежності, буд. 11; ЄДРПОУ 44790232) понесені витрати на правову допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року апеляційну скаргу Покровської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 200/8718/25 - залишено без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 200/8718/25 - залишено без змін.
Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Покровської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (ЄДРПОУ 44790232) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 500 (п`ятсот) гривень.
На адресу Першого апеляційного адміністративного суду від Ільющенка Юрія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про роз`яснення судового рішення у справі № 200/8718/25, в якій заявник просить роз`яснити постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Надати роз`яснення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 500 (п`ятисот) гривень. Чи змінювалось постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року - рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2026 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотирьох) тисяч гривень.
В обґрунтування заяви зазначено, зокрема, що постановою Перший апеляційний адміністративний суд від 11.05.2026 не змінював розмір стягнутих рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2026 витрат на професійну правничу допомогу (4000 чотири тисячі гривень), а додатково стягнув витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції (500 п`ятсот гривень).
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи заяви, встановив наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 року, "Ромашов проти України" від 27.07.2004 року, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Отже, виходячи з приписів вищезазначених норм слідує, що розгляд питання про роз`яснення рішення є прерогативою лише того суду, який це рішення виніс та роз`яснено може бути те рішення суду, в якому передбачається його виконання зобов`язаними особами самостійно чи пред`явленням до виконання до відповідного органу, що здійснює виконання судових рішень та є не зрозумілим.
Згідно п. п. 1-3 ч. 5 ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України, однією із складових частин постанови суду є резолютивна частина, в якій зазначається висновок суду про задоволення адміністративного позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення" в адміністративній справі, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Відтак, очевидним є те, що суд може роз`яснити рішення, яке підлягає виконанню та подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але із його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі №803/3805/15, від 25 квітня 2018 року у справі № 484/538/16-а, від 25 червня 2018 року у справі № 826/24294/15.
Дослідивши зміст постанови суду від 11 травня 2026 року у зазначеній справі, колегія суддів вважає, що воно є чітким, зрозумілим та належним чином вмотивованим з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України і додаткового роз`яснення не потребує.
Суд зазначає, що в мотивувальній частині постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року зазначено, що представник позивача просив стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 7500 грн. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у справі в розмірі 7500 грн надано договір про надання професійної правничої допомоги №28/10/2025 від 28 жовтня 2025 року, укладений ОСОБА_1 з адвокатом Ільющенко Ю.А.
Акт приймання-передачі наданих послуг від 07.03.2025 свідчить, що адвокатом надано Мартинцовій О.В. консультації з роз`яснення рішення у справі № 200/8718/25 та можливі перспективи його оскарження; підготовлено відзив на апеляційну скаргу Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області. Ціна роботи адвоката становить 7500 грн.
Також зазначено, що підготовка відзиву на апеляційну скаргу не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, без виклику сторін.
Колегія суддів прийшла до висновку, що гонорар адвоката підлягає зменшенню, тому необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на оплату правничої правової допомоги в розмірі 500 грн.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року чітко визначено, що апеляційну скаргу Покровської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 200/8718/25 - залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 200/8718/25 - залишено без змін.
Такий зміст резолютивної частини постанови апеляційного суду відповідає вимогам ст.322 КАС України.
Зокрема, відповідно до ст.322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з:
4) резолютивної частини із зазначенням:
а) висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги і позовних вимог;
б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення;
в) розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції;
г) строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження;
ґ) встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Також, в резолютивній частині постанови суду достатньо зрозуміло та чітко зазначено про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Покровської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (ЄДРПОУ 44790232) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 500 (п`ятсот) гривень.
Отже, оскільки нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення не відбулось, враховуючи клопотання представника позивача про стягнення на користь позивача витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 7500 грн., колегія суддів прийшла до висновку про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи саме у суді апеляційної інстанції.
Дослідивши зміст постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року суд зазначає, що судове рішення є чітким, ясним і додаткового роз`яснення не потребує, а обставини, на які посилається заявник, не вказують на підстави для його роз`яснення, визначені статтею 254 КАС України.
Суд вважає, що надання правових порад щодо дій учасників справи після ухвалення судового рішення, не відповідає меті роз`яснення, а отже у межах процедури роз`яснення судового рішення є неможливим.
З урахуванням викладеного, а також того, що постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року є чіткою, зрозумілою, її резолютивна частина є ясною і не викликає труднощів розуміння, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення.
Керуючись ст. ст. 254, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви представника Ільющенка Юрія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі №200/8718/25.
Ухвала складена та підписана 27 серпня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді І.В. Пивовар
І.В. Сіваченко