ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 р. Справа № 440/10817/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2026, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, м. Полтава, повний текст складено 12.01.26 по справі № 440/10817/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - ІНФОРМАЦІЯ_3 , перший відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі по тексту - ІНФОРМАЦІЯ_4 , другий відповідач), у якому просив суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині щодо:
- повторного взяття на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Онуфріївка) і внесення відповідних змін щодо ТЦК та СП в військово-обліковому документі в Єдиному державному реєстрі призовників, військовослужбовців та резервістів;
- направлення, доставлення ОСОБА_1 на медичний огляд до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- призову (під час мобілізації) та направлення повісткою на відправку на 01.08.2027 до Військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов`язати 2 відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 : зняти ОСОБА_1 з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовослужбовців та резервістів (до попереднього становища).
В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_9 , які полягають у повторному взятті ОСОБА_1 на військовий облік, направленні на ВЛК та призову під час мобілізації на військову службу, оскільки такі заходи відбувались із суттєвим порушенням мобілізаційного законодавства, процедури призову на військову службу та конституційних прав позивача.
Повідомив, що 25.06.2024 через центр адміністративних послуг у м. Кременчук позивач самостійно уточнив свої облікові дані, а 27.05.2025 на виконання пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21 березня 2024 року № 3621-IX (далі по тексту - Закон № 3621-IX) звернувся через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста із заявою щодо отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду, як такий, що у 2015 році був визнаний обмежено придатним. Не отримавши протягом одного дня направлення на ВЛК, ОСОБА_1 повторно направлялись запити до ІНФОРМАЦІЯ_3 28.05.2025, 02.06.2025 та 04.06.2025, на що було отримано відповідь «Ви вже подавали запит. Керівник ТЦК має підписати направлення. Ми повідомимо про результат». Більше того, 04.06.2025 позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_10 було направлено свою медичну документацію для її вивчення до початку проведення медичного огляду, задля визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров`я, однак будь-якої відповіді або направлення на ВЛК отримано не було. За таких обставин, враховуючи, що позивачем вживались активні заходи, спрямовані на виконання мобілізаційного законодавства, будь-яких порушень він не вчиняв та у розшуку не перебував, а тому у компетентних осіб першого відповідача були відсутні правові підстави для затримання позивача шляхом викрадення та позбавлення волі поза юридичними процедурами у примусовій (насильницькій) формі.
Вважав, що у представників ІНФОРМАЦІЯ_9 були відсутні підстави для постановки позивача на військовий облік, адже ОСОБА_1 вже перебував на такому у ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Додатково зауважив, що постанова ВЛК, прийнята за наслідками незаконно проведеного медичного огляду вже оскаржена позивачем у судовому порядку (справа № 440/10466/25).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 по справі № 440/10817/25 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повністю.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року по справі № 440/10817/25 - скасувати повністю і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що рішення суду першої інстанції не відповідає завданню та основним засадам судочинства, передбаченим статтею 2 КАС України, що є підставою для його скасування.
Так, судом не враховано, що нормами Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі по тексту - Порядок № 560) передбачено можливість взяття на військовий облік в іншій відповідній адміністративно-територіальній одиниці, ніж особа проживає/перебуває (що і мало місце у спірних правовідносинах) виключно за наслідками адміністративного затримання особи через порушення правил військового обліку, які позивач не порушував. У свою чергу, відсутність у ОСОБА_1 діючого висновку ВЛК не є порушенням правил військового обліку у розумінні мобілізаційного законодавства.
Вкотре наголосив, що на виконання вимог Закону № 3621-ІХ позивач самостійно 27.05.2025 звернувся через «Електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста» з заявою (запитом) щодо отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, як такий, що в 2015 році був визнаний обмежено придатним. Не отримавши протягом одного календарного дня з дня подання такого запиту направлення на ВЛК, ним подавалися повторні запити 28 травня 2025 року, 02 червня 2025 року, 04 червня 2025 року. Більше того, 04.06.2025 позивачем до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_10 було направлено свою медичну документацію для її вивчення до початку проведення медичного огляду військової служби за станом здоров`я. За таких обставин, відсутність у позивача діючого висновку ВЛК обумовлена саме протиправною бездіяльністю відповідачів, а тому для ОСОБА_1 в силу презумпції невинуватості не можуть наставати будь-які негативні наслідки.
Просив врахувати, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 у справі № 440/10466/25 рішення Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформлене Довідкою військово-лікарської комісії №2025-0726-1449-3019-0 від 26.07.2025 щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби, визнано протиправним та скасовано.
Зазначив, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи не дав позивачу можливості побачити/розгледіти зацікавленість суду на боці відповідача та використати право відводу судді.
Другий відповідач у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Вважав, що посилання позивача на дії, пов`язані із утриманням/затриманням є лише його суб`єктивним припущенням, яке жодним чином не пов`язано із предметом спору.
Повідомив, що під час перевірки військово-облікових документів ОСОБА_1 було виявлено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та правил військового обліку, зокрема, у позивача був відсутній чинний військово обліковий документ та висновок військово-лікарської комісії. Таким чином, у зв`язку із наявними порушеннями правил військового обліку та законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію позивач був запрошений до ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Представником позивача надано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначено, що доводи другого відповідача про добровільну явку ОСОБА_1 26.07.2025 після 08 години ранку до ІНФОРМАЦІЯ_9 (Онуфріївка) є такими, що не відповідають дійсності, адже до позову було додано довідку з місця роботи останнього, зі змісту якої вбачається, що : « ОСОБА_1 26.07.2025 перебував на робочому місці, в складі знімальної групи, направлявся до м. Умань для проведення прямої трансляції футбольного матчу ОСОБА_2 області «Кубок Героїв ЗСУ. Трансляційна група на службовому автомобілі і з обладнанням для трансляції виїхала з місця розміщення офісу ТОВ «ТВК Кремінь ТВ» …о 8 год 00 хв ранку 26.07.2025, а вже о 8 год 20 хв трансляційну групу зупинили у населеному пункті Павлиш Кіровоградської області на мобільному блок-пості. ОСОБА_1 був затриманий та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_9 (Онуфріївка).». Також, в матеріалах справи наявні відеозаписи з відео-реєстратора (який був розміщений в службовому ТЗ через присутнє в автомобілі дороговартісне обладнання) самої події. Зі вмісту такого запису вбачається, що особи, які в подальшому були доставлені до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в т.ч. ОСОБА_1 : по-перше, не вчиняли порушень правил військового обліку; по-друге, ОСОБА_1 не оформлювали і не вручали повістку для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_9 (Онуфріївка); по-третє, ОСОБА_1 сісти в ІНФОРМАЦІЯ_12 змусили поза його волевиявленням (останній виявляв ознаки небажання сідати в автомобіль і слідувати до ІНФОРМАЦІЯ_3 не за місцем свого фактичного проживання/перебування). Крім того, у справі наявні матеріали, зібрані за таким фактом/подією, як незаконне позбавлення волі або викрадення ОСОБА_1 за поданою 26.07.2025 о 8 год 55 хв у порядку статті 214 КПК заявою щодо таких подій (за ст. 146, а також ст. ст. 364, 366, 367 КК України), невідкладно в момент викрадення/позбавлення волі такої особи, у тому числі відеозаписи з нагрудних камер поліцейських «ТЦК ранок 2», «ТЦК ранок 3»; витяг з ЄРДР тощо. Зміст таких доказів спростовує, що ОСОБА_1 добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_9 (Онуфріївка) для взяття його на військовий облік таким ІНФОРМАЦІЯ_3 тощо.
З посиланням на абзац п`ятий пункту 54 Порядку № 560 зауважив, що у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, або Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному (крім резервістів та військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів, про що громадянину оформляється та вручається повістка. Однак, всупереч наведеному, ані повістка, ані направлення на ВЛК позивачу не вручалось.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_14 , як військовозобов`язаний.
Згідно з довідкою серії АА № 000103 від 23.01.2003 позивач на підставі статей 39б, 40в гр. ІІ наказу МО України № 402 визнаний обмежено приданим до військової служби (24.03.2015 року ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_14 ).
26.07.2025 ОСОБА_1 був доставлений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК.
26.07.2025 ОСОБА_1 взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з роздруківкою з інформаційної системи Резерв+ 26.07.2025 ОСОБА_1 пройшов ВЛК та визнаний придатним до військової служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони.
Позивач вважає, що відповідач вчинив протиправні дії щодо доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК, зняття з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_14 та взяття на облік в ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про їх необґрунтованість, оскільки відповідач у період воєнного стану мав повноваження ставити на військовий облік військовозобов`язаних незалежно від місця їх проживання, реєстрації, чи перебування на обліку, а ОСОБА_1 станом на 05 червня 2025 року був зобов`язаний пройти ВЛК, однак таких дій не вчинив, а тому дії відповідача щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік 26 липня 2025 року та направлення на проходження ВЛК - є правомірними.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі по тексту - Закон № 3543-ХІІ) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані:
з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту - Закон № 2232-XII).
Згідно з частинами 1-3 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом частини 7 статті 1 Закону № 2232-XII виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Частиною 9 статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.
Колегією суддів встановлено, що позивач є військовозобов`язаним, з 23.01.2003 по 26.07.2025 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується довідкою (замість військового квитка) НОМЕР_5 від 23.01.2003.
Відповідно до частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2024 позивач самостійно через центр надання адміністративних послуг уточнив свої облікові дані, після чого отримав новий військово-обліковий документ з кодом, сформованим за допомогою системи «Резерв+».
У силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі по тексту - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом пунктом 9 Положення № 154 ТЦК та СП відповідно до покладених на них завдань здійснюють, зокрема, заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
За приписами частини 5 статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону № 2232-ХІІ.
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:
1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років: які відповідно до статті 14 цього Закону взяті на військовий облік; які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку; які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників; які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку; жінки, які виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням на базову військову службу;
2) на військовий облік військовозобов`язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;
3) на військовий облік резервістів: які зараховані до військового оперативного резерву; які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань; резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.
Громадянам України, взятим на військовий облік, роз`яснюються права та обов`язки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил.
Частинами 5 та 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ визначено, що зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України:
1) з військового обліку призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України): які досягли 25-річного віку; які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік в іншому районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання; які призвані, направлені чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які пройшли базову загальновійськову підготовку; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби як непридатні до військової служби за станом здоров`я - після підтвердження рішення комісією вищого рівня; які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; які направлені на альтернативну (невійськову) службу; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;
2) з військового обліку військовозобов`язаних: які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання; які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; які зараховані до військового оперативного резерву; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
3) з військового обліку резервістів: які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання; які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які прийняті на службу до органів і підрозділів цивільного захисту; які досягли граничного віку перебування на службі у військовому резерві або виключені з військового оперативного резерву; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.
Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок № 1487).
У розумінні пункту 14 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються).
Абзацами 1 та 2 пункту 15 Порядку № 1487 передбачено, що за умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі - органи реєстрації) через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 15-1 Порядку № 1487 до запровадження електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" призовники, військовозобов`язані та резервісти (за наявності у них дійсних військово-облікових документів) можуть надавати інформацію про зміну своїх облікових даних шляхом подання заяв та відповідних підтвердних документів через центри надання адміністративних послуг, на підставі яких районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, орган СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів вносять зміни до відповідних облікових документів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пунктом 81 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.
Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку про те, що саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, які отримують через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом електронної взаємодії від органів, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб за їх особистої присутності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_4 , що підтверджується копією паспорта (т. 1 а. с. 27).
За змістом довідки (замість військового квитка) НОМЕР_5 від 23.01.2003 ОСОБА_1 прийнятий на облік у ІНФОРМАЦІЯ_15 . Аналогічні відомості щодо перебування позивача на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11 містяться у витягах із Резерв+, сформованих 02.06.2025, 14.06.2025 (т. 1 а. с. 37, 38).
А відтак, ОСОБА_1 станом на 14.06.2025 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11 за своїм зареєстрованим місцем проживання, що у повній мірі узгоджується із Порядком № 1487.
Водночас, як вбачається із витягу із Резерв+, сформованого 26.07.2025, позивача поставлено на облік у ІНФОРМАЦІЯ_9 (Онуфріївка).
Разом з цим, колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_1 змінив місце проживання, що мало б наслідком взяття на облік у іншому ІНФОРМАЦІЯ_3 . Доказів того, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції долучено не було.
За таких обставин, першим відповідачем жодним чином не обґрунтовано правових підстав взяття позивача на облік у ІНФОРМАЦІЯ_9 (Онуфріївка).
Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 21.08.2025 № 2593 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив представника ОСОБА_1 , що позивач був зупинений спільними групами оповіщення з працівників Національної поліції України та посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_9 , у подальшому запрошений до ІНФОРМАЦІЯ_9 у зв`язку із відсутністю чинної військово-лікарської комісії.
Серед іншого зазначено, що оскільки ВЛК ОСОБА_1 проходив останній раз у 2015 році, та у зв`язку із відсутністю, станом на момент спілкування та направлення на ВЛК чинної відстрочки та бронювання, зазначений громадянин був взятий на облік до ІНФОРМАЦІЯ_9 та направлений на проходження військово-лікарської комісії з метою встановлення ступеня придатності до військової служби з подальшим призовом на військову службу у разі відповідного ступеня придатності. Так як ОСОБА_1 є придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ і тд., йому була вручена повістка на відправку до військової частини та мобілізаційне розпорядження, про що свідчить підпис військовозобов`язаного у відповідному місці на корінці повістки та мобілізаційного розпорядження.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 оскаржив прийняте рішення ВЛК, то на період судового провадження чинність повістки на відправку до військової частини призупиняється. Наказ про призов військовозобов`язаного ОСОБА_1 не видавався; відео- та фото зйомка не здійснювалась, так як останній одержав повістку під особистий підпис і не відмовлявся від її отримання.
З огляду на те, що згідно з частиною 1 статті 37 Закону № 2232-ХІІ відсутність чинного ВЛК не є підставою для взяття особи без її заяви та відома на облік до іншого ВЛК не за місцем її реєстрації та проведення примусового ВЛК, дії відповідача щодо повторного взяття на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Онуфріївка) і внесення відповідних змін щодо ТЦК та СП в військово-обліковому документі в Єдиному державному реєстрі призовників, військовослужбовців та резервістів; направлення, доставлення ОСОБА_1 на медичний огляд до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 ; призову (під час мобілізації) та направлення повісткою на відправку на 01.08.2025 до військової частини НОМЕР_1 вчинені не у передбачений законодавством спосіб. А відтак, є протиправними.
04.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-IX від 21.03.2024.
Зміни були внесені, зокрема, до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324 із наступними змінами), а саме до статей 14 та 26. Внаслідок таких змін поняття «обмежена придатність» для визначення придатності особи до військової служби, виключене.
Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12.02.2025 установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Тобто, оскільки таке поняття як «обмежена придатність» виключене з Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», законодавець передбачив обов`язок громадян, які належали до категорії з «обмеженою придатністю», самостійно пройти повторний медичний огляд у строк до 5 червня 2025 року для визначення придатності до військової служби з урахуванням внесення змін до законодавства.
Відповідно до пункту 74-3 Порядку № 560 у разі коли військовозобов`язані та резервісти самостійно виявили бажання пройти медичний огляд, вони можуть подати запит засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного та резервіста.
За наявності підстав для проходження медичного огляду направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі формується з використанням відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, протягом одного календарного дня з дня подання військовозобов`язаним або резервістом такого запиту.
Сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів направлення надсилається до електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного та резервіста.
Сформоване на запит військовозобов`язаного або резервіста направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду вважається отриманим таким військовозобов`язаним або резервістом у день надсилання цього направлення в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.
У сформованому направленні на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду зазначаються інформація згідно з вимогами законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
У разі коли військовозобов`язаному або резервісту було надіслано або вручено повістку з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби і таким військовозобов`язаним або резервістом в межах строку прибуття за такою повісткою було подано запит про формування в електронній формі направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, вважається, що з часу отримання в електронній формі направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду військовозобов`язаний або резервіст підтверджує отримання повістки про виклик з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. У такому випадку військовозобов`язані та резервісти можуть не з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Матеріалами справи підтверджено, а сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 24.03.2015 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_16 на підставі ст. 39б 40в гр. ІІ Наказу МО України від 2008 № 402 визнаний обмежено придатний до військової служби (т. 1 а. с. 29).
На виконання пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 4235-ІХ від 12.02.2025 позивач 27.05.2025 самостійно через Електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із запитом з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Не отримавши протягом одного календарного дня з дня подання такого запиту направлення на ВЛК, позивач повторно надсилав відповідні запити 28.05.2025, 02.06.2025 та 04.06.2025 (т. 1 а. с. 31), на що отримано відповіді «Ваш запит щодо отримання ВЛК розглядають»; «Ви вже подавали запит. Керівник ТЦК має підписати направлення. Ми повідомимо про результат».
Вищенаведені обставини, які мали місце у спірних правовідносинах, беззаперечно свідчать про те, що позивач не тільки не ухилявся від обов`язку із проходження ВЛК, а і вчиняв активні дії, спрямовані на виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 4235-ІХ від 12.02.2025 та отримання направлення для проходження ВЛК. Однак, з незалежних від його поведінки причин не зміг отримати направлення для проходження ВЛК за результатами своїх неодноразових звернень.
Колегія суддів наголошує, що невиконання посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_10 свого обов`язку зі своєчасної надання відповіді на звернення ОСОБА_1 та оформлення направлення для проходження ВЛК не може слугувати підставою для затримання позивача та примусового направлення на медичний огляд.
Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Враховуючи те, що станом на дату затримання позивача посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_9 відсутність у ОСОБА_1 чинного ВЛК була обумовлена виключно бездіяльністю посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , колегія суддів дійшла висновку, що невиконання уповноваженим органом обов`язку із оформлення направлення на проходження ВЛК не може тягнути для позивача будь-яких негативних наслідків у вигляді обмеження конституційних прав.
Надаючи оцінку доводам першого відповідача про те, що призов військовозобов`язаних може здійснюватися не за місцем їх реєстрації слід зазначити наступне.
Згідно з пунктом 81 Порядку № 560 у разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Таким чином, пункт 81 Порядку № 560 дійсно передбачає можливість призову особи не за місцем її перебування на військовому обліку, однак ані вказаний Порядок, ані Порядок № 1487 не дозволяє ТЦК та СП на власний розсуд за відсутності на те правових підстав брати особу на військовий облік не за місцем її фактичного проживання/перебування.
За таких обставин, враховуючи встановлені під час апеляційного перегляду обставини, колегія суддів дійшла висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у повторному взятті ОСОБА_1 на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) і внесення відповідних змін щодо ТЦК та СП в військово-обліковому документі в Єдиному державному реєстрі призовників, військовослужбовців та резервістів та направлення, доставлення ОСОБА_1 на медичний огляд до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 є протиправними, що має наслідком задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги у цій частині.
Надаючи оцінку правомірності призову позивача (під час мобілізації) та направлення повісткою на відправку на 01.08.2025 до військової частини НОМЕР_1 , колегія суддів виходить із такого.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 по справі № 440/10466/25, яке набрало законної сили 16.02.2026, серед іншого, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_5 , код ЄРДПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформлене Довідкою військово-лікарської комісії № 2025-0726-1449-3019-0 від 26.07.2025 щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби.
За таких обставин, оскільки ступінь придатності позивача до військової служби є невизначеним, адже рішення ВЛК про визнання ОСОБА_1 придатним скасовано, направлення позивача до Військової частини НОМЕР_1 є передчасним.
Отже, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині щодо призову (під час мобілізації) та направлення повісткою на відправку на 01.08.2025 до Військової частини НОМЕР_1 не можуть вважатися правомірними.
Колегія суддів зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 509/1350/17 зазначила, що суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
При цьому, застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для прийняття відповідного рішення.
Разом з тим, частиною 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява (постанова Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі №819/1420/15).
Установлюючи правило, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, ця норма встановлює виняток у вигляді можливості у суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (постанови Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 826/6965/14, від 27 листопада 2018 року у справі №807/997/16, від 15 липня 2019 року у справі № 804/14556/15, від 20 листопада 2019 року у справі № 826/9457/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 815/4392/15, від 23 грудня 2019 року у справі № 815/3145/15, від 7 лютого 2020 року у справі № 826/11086/18, від 5 травня 2020 року у справі № 1340/4044/18, від 23 червня 2020 року у справі № 820/1545/16, від 6 серпня 2020 року у справі № 805/3147/16-а).
Такі повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права (постанова Верховного Суду від 7 лютого 2020 року у справі № 826/11086/18).
Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З огляду на те, що ОСОБА_1 вже перебуває на військовому обліку за місцем його реєстрації, а взяття його на військовий облік у 2 відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 (Онуфріївка) визнано судом апеляційної інстанції протиправним протиправними, колегія суддів, керуючись статтею 9 КАС України, дійшла висновку, що єдиним належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) зняти ОСОБА_1 з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Онуфріївка) та передати особову справу ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_17 для взяття на військовий облік за зареєстрованим місцем проживання та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовослужбовців та резервістів (до попереднього становища).
Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставний розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до приписів частин 3, 4 статті 12 КАС України, спрощене позовне провадження є формою адміністративного судочинства, призначеною для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Критерії, якими має керуватися суд першої інстанції, обираючи форму адміністративного судочинства, визначені у частині третій статті 257 КАС України: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорія та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес: 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналіз частини другої статті 12 та частини другої статті 257 КАС України дає підстави для висновку, що крім малозначних справ у порядку спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, за винятком справ, які обов`язково мають бути розглянуті в порядку загального позовного провадження.
Перелік справ, що не можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, визначено у частині четвертій статті 12 та частині четвертій статті 257 КАС України.
Справи, пов`язані з оскарженням дій чи бездіяльності посадових осіб при реалізації владних управлінських функцій, до вказаного переліку не відносяться.
З урахуванням викладеного аргументи апеляційної скарги ОСОБА_1 про необхідність розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження є необґрунтованими.
Згідно з вимогами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За приписами пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
З огляду на викладене, враховуючи неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, в результаті чого суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 по справі № 440/10817/25 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 139 КАС України).
Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 7 статті 139 КАС України).
Відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції про сплату судового збору позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 1816,80 грн.
Враховуючи висновки суду апеляційної інстанції відповідно до частини 6 статті 139 КАС України слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в суді першої та апеляційної інстанції у загальному розмірі 3028 грн за рахунок бюджетних асигнувань першого відповідача.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327 -329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 по справі № 440/10817/25 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині повторного взяття на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Онуфріївка) і внесення відповідних змін щодо ТЦК та СП в військово-обліковому документі в Єдиному державному реєстрі призовників, військовослужбовців та резервістів; направлення, доставлення ОСОБА_1 на медичний огляд до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 ; призову (під час мобілізації) та направлення повісткою на відправку на 01.08.2025 до військової частини НОМЕР_1 .
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) зняти ОСОБА_1 з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та передати особову справу ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_17 для взяття на військовий облік за зареєстрованим місцем проживання та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовослужбовців та резервістів (до попереднього становища).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір за подання позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 3028 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій