ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
27 серпня 2026 року м. Дніпро справа № 160/31558/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 року (суддя Ніколайчук С.В., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 26.02.2026 року) в справі №160/31558/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и в:
01.12.2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29 грудня 2019 року по 30 серпня 2023 року включно із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) в розмірі 4463, 15 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) в розмірі 4463, 15 грн. щомісячно за період з 29 грудня 2019 року по 30 серпня 2023 року, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належне грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 30.08.2023 (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 року залишено без змін.
09.02.2026 року ОСОБА_1 подав заяву до Дніпропетровського окружного адміністративного суду визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень, у порядку статті 382 КАС України, просив встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі №160/31558/23 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення від 25 квітня 2024 року. Вказував, що має право на ефективний судовий захист, точне та своєчасне виконання рішення суду. Тривалий час рішення суду не виконується, не виплачено індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію), належне грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 30.08.2023 та одноразові додаткові види грошового забезпечення).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 року відмовлено у задоволенні заяви поданої в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд відмовляючи у задоволенні заяви вказував, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Суд першої інстанції вказував, що з метою виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі № 160/31558/23, яке набрало законної сили 09.07.2024, Військовою частиною НОМЕР_1 12.07.2024 було направлено клопотання до НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування стосовно наявності підстав та необхідності виконання вищевказаного рішення суду. У подальшому НОМЕР_2 комендатурою охорони та обслуговування було підготовлено клопотання відповідно до встановленого алгоритму дій щодо отримання погодження на виділення коштів, необхідних для виконання рішення суду, та направлено його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується листами від 17.10.2024 (вих. № 1915/172/40/776/пс), від 16.02.2026 № 1915/172/40/172/пс. Військова частина НОМЕР_1 з метою виконання рішення суду від 09.07.2024 року у справі № 160/31558/23, здійснювалися запити щодо виділення коштів на виплату перерахованого грошового забезпечення позивачу, проте такі кошти виділені не були. Наведене свідчить про відсутність коштів у Військової частини НОМЕР_1 на виплату позивачу перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення суду від 09.07.2024 року у справі № 160/31558/23. Матеріали справи містять докази щодо вжиття відповідачем певних заходів з метою виконання рішення суду в частині виплати цієї заборгованості (запити коштів у розпорядника вищого рівня на виконання рішення у справі № 160/31558/23), і такі докази, на думку суду, є достатніми для звільнення керівника суб`єкта владних, відповідального за виконання рішення суду у справі № 160/31558/23, від накладення штрафу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційної скаргою, в якій просив скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції щодо виконання рішення від 25.04.2024 року. Апелянт вказував, що рішення суду повинне бути виконане у повному обсязі та дії відповідача повинні цьому сприяти.
Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами встановлено, що рішенням суду від 09.07.2024 року у цій же справі, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) в розмірі 4463Д 5 грн. щомісячно за період з 29 грудня 2019 року по ЗО серпня 2023 року, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належне грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 30.08.2023 (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 року залишено без змін. Рішення набрало законної сили 09.07.2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частин 1-4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.
Отже, рішенням суду, яке набрало законної сили, в обов`язковому порядку повинне бути виконане.
Військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні у НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування. Військова частина НОМЕР_1 не є розпорядником бюджетних коштів, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, не має відкритих рахунків, не обслуговується у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, не уповноважена самостійно здійснювати бюджетні видатки.
Згідно п. 47 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.
З метою виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 року, Військовою частиною НОМЕР_1 12.07.2024 було направлено клопотання до НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування стосовно наявності підстав та необхідності виконання вищевказаного рішення суду.
46 комендатурою охорони та обслуговування було підготовлено клопотання відповідно до встановленого алгоритму дій щодо отримання погодження на виділення коштів, необхідних для виконання рішення суду, та 17.10.2024 (вих. № 1915/172/40/776/пс) направлено його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області відмовлено у проведенні платежів за рішенням суду, де боржником визначено Військову частину НОМЕР_1 , оскільки вона не є розпорядником бюджетних коштів та не має відкритих рахунків.
Військова частина НОМЕР_1 вживає всіх можливих та передбачених законом заходів, спрямованих на організацію виконання рішення суду, зокрема ініціювала перед уповноваженим розпорядником бюджетних коштів питання виділення необхідних асигнувань.
Встановлено, що 16.02.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 та обслуговування підготовлено клопотання щодо погодження виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі № 160/31558/23 (вих. № 1915/172/40/172/пс) та направлено до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також 11.03.2026 року 46 комендатурою охорони та обслуговування направлено клопотання начальнику ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі № 160/31558/23. 17.03.2026 року листом ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області повернуто без виконання документи щодо добровільного виконання вищевказаного рішення суду.
На підтвердження вищевказаного, Військовою частиною надано листування з НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування та ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області.
Не встановлено, що боржник ухиляється від виконання рішення суду чи вчиняє дії чи бездіяльності направлені на порушення прав позивача, навпаки виконує активні дії за-для пошуку коштів, звертається до 46 комендатури охорони та обслуговування, на фінансовому забезпеченні якої перебуває.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі № 806/2143/15 вказував, що правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Також подібної позиції Верховний Суд дотримується у постанові від 25.02.2021 року у справі № 640/13599/20.
Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. (Постанова Верховного Суду від 23.04.2020 року у справі № 560/523/19).
При ухваленні рішення суд апеляційної інстанції враховує правові позиції Верховного Суду, зокрема викладені у постановах від 11.06.2020 року у справі №640/13988/19, від 22.06.2023 року у справі №420/6255/20, 23.06.2023 року у справі № 380/3344/21.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права
Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 378, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 року в справі №160/31558/23 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова