ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
27 серпня 2026 року м. Дніпро справа № 160/20733/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Світекс» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 року (суддя Голобутовський Р.З., м. Дніпро, повний текст рішення складено 10.12.2024 року) в справі №160/20733/24 за позовом Приватного підприємства «Світекс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
в с т а н о в и в:
30.07.2024 року ПП «Світекс» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому визнати протиправними прийняті податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 11.04.2024 №[номер приховано], податкове повідомлення-рішення від 11.04.2024 №[номер приховано]; скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 11.04.2024 №[номер приховано] за підписом уповноваженої особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області Марини Бабій про сплату штрафу на суму 797426,86 грн (за ставкою 10%), податкове повідомлення-рішення від 11.04.2024 №[номер приховано] за підписом уповноваженої особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області Марини Бабій про сплату штрафу на суму 61614,38 грн. (за ставкою 5%).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
З рішенням не погодилось ПП «Світекс» та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України). Із розрахунків штрафних санкцій до податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.04.2024 №[номер приховано] та №[номер приховано] встановлено, що штрафні санкції застосовано податковим органом за несвоєчасну оплату податкових зобов`язань з податку на додану вартість. В порушення строків, встановлених п. п. 57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України позивачем здійснювалась сплата узгодженого податкового зобов`язання із різним терміном затримки, зокрема, по сплатам прострочення як до 30 днів так і більше 30 днів. Зазначені платежі податковим органом були зараховані згідно з черговістю виникнення податкового боргу. Податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов`язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Відповідно до п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Апелянт вказував, що 01.05.2023 року ПП «Світекс» було подано на адресу Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення - рішення від 11 квітня 2024 року № [номер приховано] про сплату штрафу на суму 797426.86 грн. (за ставкою 10%), податкове повідомлення - рішення від 11 квітня 2024 року № [номер приховано] за підписом уповноваженої особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області Марини Бабій про сплату штрафу на суму 61614.38 гри. (за ставкою 5%). 20.07.2024 року ПП «Світекс» було отримано рішення про результати розгляду скарги: від 05.07.2024 року №20615/6/99-00-06-03-01-06, від 05.07.2024 року №20587/6/99-00-06-03-01-06, за змістом зазначених рішень Державною податковою службою України залишено без змін від 11 квітня 2024 року № [номер приховано] за підписом уповноваженої особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області Марини Бабій про сплату штрафу на суму 797426.86 грн. (за ставкою 10%), податкове повідомлення - рішення від 11 квітня 2024 року № [номер приховано] за підписом уповноваженої особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області Марини Бабій про сплату штрафу на суму 61614.38 грн. (за ставкою 5%), а скарги ПП «Світекс» без задоволення. Відповідно до норм статті 59 Податкового кодексу України податковим органом сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 6824-17 від 11.11.2016 р. про обов`язок ПП «Світекс» сплатити податковий борг на загальну суму 1586429,30 гри., в тому числі основний платіж становить 970185,71 грн., штрафні (фінансові) санкції, - 485092,85 грн., пеня 131150,74 грн. Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь- які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. У відповідності до вимог Податкового кодексу України в автоматичному режимі грошові кошти, сплачені ПП «Світекс» згідно платіжних доручень від 11.09.2017р. № 1262, від 10.10.2017р. №1380, від 11.10.2017р. № 1387, від 30.10.2017р. №1524, від 13.11.2017р. №7590, від 29.11.2017р. №1612, від 13.12.2017р. №7726, від 12.01.2018р. №7900, від 29.01.2018р. №118 зараховані в хронологічному порядку в рахунок погашення податкових зобов`язань минулих періодів. Зі сторони ПП «Світекс» належним чином та в повному обсязі було сплачено суму податкового боргу, натомість контролюючий орган продовжував та продовжує нараховувати суми штрафних (фінансових) санкцій, які помилково та в протиправний спосіб відносить до податкового боргу, що є підставою для його збільшення, а в наступному корегування, після автоматичного віднесення суми сплачених платником податків поточних податкових зобов`язань. Не обліковується податковий борг платника податків, відсутній у ПП «Світекс» податковий борг, який ставиться контролюючим органом платнику податків. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу п. 124.1 ст.124 Податкового кодексу України. Відповідачем належним чином та у передбачений Законом спосіб не обґрунтовано порядку формування суми податкового боргу, що є предметом даного спору, в той же час здійснено посилання на податкові декларації з податку на додану вартість з сумами самостійно задекларованого податку платником податків та посиланням на нарахування пені за борг (як зазначено у відповідній таблиці) без належного посилання на несплату та/чи не своєчасну або не в повному обсязі сплату суми задекларованого податку на додану вартість у відповідні періоди. Контролюючим органом не ставиться до відповідальності позивачу несвоєчасність подання та/або сплати суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, то не вбачається підстав для визначення самостійно задекларованих платником податків та в наступному сплачених сум податку на додану вартість, як суми податкового боргу, а відтак нарахування штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить нормам діючого законодавства України.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України. Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації. Відповідно до ст. 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Діяння, передбачені пунктом 124.1 статті вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання, діяння, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання. Податковим правопорушенням, у відповідності із п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених Кодексом. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Позивачем не заперечується факт пропуску терміну сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ за податковими деклараціями з податку на додану вартість. Із розрахунків штрафних санкцій до податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.04.2024 №[номер приховано] та №[номер приховано] встановлено, що штрафні санкції застосовано податковим органом за несвоєчасну оплату податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Положеннями Податкового кодексу України визначено обов`язок податкового органу зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У позивача на час сплати зобов`язань з податку на додану вартість був наявний податковий борг. Грошові кошти, сплачені позивачем платіжними дорученнями були зараховані податковим органом на погашення грошових зобов`язань за деклараціями з податку на додану вартість у порядку черговості відповідно до приписів п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України. Штраф застосовано контролюючим органом у межах 1095 днів від події вчинення заявником податкового правопорушення - несвоєчасної оплати узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ за строками згідно з п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України з урахуванням п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.
Відповідно до матеріалів справи, фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ПП «Світекс» з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 21.02.2024 року №6626/04-36-04-12/24614310. Висновками акту встановлено порушення ПП «Світекс» п. 57.1 ст. 57, п. 57.3 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 ПК України в частині недотримання граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму ПДВ 8035882,87 грн, у тому числі порушення строку сплати більше 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 7974268,49 грн.
ПП «Світекс» не погоджуючись з висновками акту камеральної перевірки подало на них заперечення. Листом від 04.04.2024 року № 23499/6/04-36-04-12-14 заперечення на акт залишені без задоволення, висновки акту залишені без змін.
На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області 11.04.2024 року винесено податкові повідомлення-рішення: №[номер приховано] про сплату штрафу на суму 797426,86 грн (за ставкою 10%); №[номер приховано] про сплату штрафу на суму 61614,38 грн. (за ставкою 5%).
Не погодившись податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся зі скаргою №128 від 03.05.2024 року до Державної податкової служби України. Рішенням про результати розгляду скарги №20615/6/99-00-06-03-01-06 від 05.07.2024 року ДПС України залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 11.04.2024 №[номер приховано], скаргу без задоволення. Рішенням про результати розгляду скарги №20587/6/99-00-06-03-01-06 від 05.07.2024 року ДПС України залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 11.04.2024 №[номер приховано], скаргу без задоволення.
Як на підстави винесення податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області посилається на наявність у ПП «Світекс» податкового боргу, встановлено несплату узгоджених зобов`язань. Несвоєчасна оплата узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ за строками згідно з п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України з урахуванням п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.
ПП «Світекс» надає платіжні інструкції від 06.07.2023 року № 2211, від 12.07.2023 року № 2222, від 14.08.2023 року № 2313, від 14.09.2023 року № 233, від 09.10.2023 року № 2449, від 27.10.2023 року № 2524, від 13.11.2023 року № 2556, від 27.11.2023 року № 112445, як доказ сплати податкових зобов`язань. ПП «Світекс» вказує, що не має заборгованості по сплаті узгоджених податкових зобов`язань, адже сплатило їх вчасно, що підтверджує копіями платіжних доручень.
Встановлено, що з метою невідображення у ІКП боргу, ПП «Світекс» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні коригування даних інтегрованої карти платника податків Приватного підприємства «Світекс» на якій обліковуються рахунки (розрахунки) з бюджетом за показником податку на додану вартість підприємств шляхом виключення даних (збільшення сальдо розрахунків на користь Приватного підприємства «Світекс» про податковий борг Приватного підприємства «Світекс»; зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до даних інтегрованої карти платника податків Приватного підприємства «Світекс» на якій обліковуються рахунки (розрахунки) з бюджетом за показником податку на додану вартість підприємств шляхом виключення інформації про податковий борг Приватного підприємства «Світекс».
ПП «Світекс» вказує, що відображення відсутності у ІКП податкового боргу вказує на протиправність податкових повідомлень-рішень, які винесені у зв`язку з наявність податкового боргу та несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань.
Встановлено, що рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 року у справі №160/33108/24 відмовлено у задоволенні позовних вимог ПП «Світекс» повністю у тому числі і щодо зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до даних інтегрованої карти платника податків Приватного підприємства «Світекс» на якій обліковуються рахунки (розрахунки) з бюджетом за показником податку на додану вартість підприємств шляхом виключення інформації про податковий борг Приватного підприємства «Світекс».
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 року у справі №160/33108/24 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 29.12.2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПП «Світекс» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі №160/33108/24. Рішення набрало законної сили.
Згідно пп.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36, п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податку зобов`язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Сплачені ПП «Світекс» кошти направлено ГУ ДПС у Дніпропетровській області на погашення попередньої податкової заборгованості, що є обов`язковим контролюючого органу.
Варто уваги, що ПП «Світекс» у судовому порядку намагалось відкоригувати дані інтегрованої карти платника податків, на якій обліковуються рахунки (розрахунки) з бюджетом за показником податку на додану вартість підприємств шляхом виключення даних (збільшення сальдо розрахунків на користь Приватного підприємства «Світекс» про податковий борг Приватного підприємства «Світекс»). ПП «Світекс» просило внести зміни до даних інтегрованої карти платника податків на якій обліковуються рахунки (розрахунки) з бюджетом за показником податку на додану вартість підприємств шляхом виключення інформації про податковий борг. У судовому порядку просило зарахувати сплачені кошти в рахунок погашення податкового боргу, наявність кого спричинила встановлення несвоєчасності сплати податкових зобов`язань та зрештою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 року у справі №160/33108/24 відмовлено у задоволенні позовних вимог ПП «Світекс» повністю у тому числі і щодо зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до даних інтегрованої карти платника податків Приватного підприємства «Світекс» на якій обліковуються рахунки (розрахунки) з бюджетом за показником податку на додану вартість підприємств шляхом виключення інформації про податковий борг Приватного підприємства «Світекс». Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 року у справі №160/33108/24 залишено без змін.
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно п.п. 124.1 - 124.3 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. Діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання. Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.
Отже, норми ПК України встановлюють обов`язок сплатити самостійно задекларовані суми податкового зобов`язання. Обов`язок по сплаті виникає не пізніше 10 днів після закінчення строку граничного для подання відповідної податкової звітності.
Податковим органом зафіксовано та позивач не заперечує, що ним допущено несвоєчасну сплату податкового зобов`язання. Висновками акту перевірки встановлено порушення ПП «Світекс» п. 57.1 ст. 57, п. 57.3 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 ПК України в частині недотримання граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму ПДВ 8035882,87 грн, у тому числі порушення строку сплати більше 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 7974268,49 грн.
Норми ПК України встановлюють відповідальність у разі вчасної несплати самостійно задекларованих сум податку. У разі несвоєчасної сплати самостійно узгодженого податного зобов`язання передбачена відповідальність у вигляді штрафу, розмір якого залежить від кількості днів простроченої сплати. Несвоєчасна сплата узгодженого податного зобов`язання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання. Несвоєчасна сплата, вчинена повторно протягом 1095 календарних днів, або на строк більше 90 календарних днів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.
Згідно п. 109.1, п. 109.2 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно п.п. 112.1, 112.2, 112.7, 112.8 ст. 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду; вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів; вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 125-1 цього Кодексу); вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв`язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв`язку, за умови виконання обов`язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу; вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету; самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу); вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору); вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України; інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.
Відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання у вигляді штрафу настає у разі коли така несплата вчинена умисно, без наявності непереборних та незалежних від платника обставин.
Передбачено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені до контролюючого органу обставини, які свідчать, що платник податків не удавано, не цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства.
ПП «Світекс» не повідомляло відповідача про труднощі, що виникли зі сплатою податкових зобов`язань.
Сплата податків, є одним з основних обов`язків платників, у своїй діяльності вони повинні враховувати таких обов`язок та не уникати його, розподіляти кошти прибутку таким чином, щоб можливо було сплатити обов`язкові платежі.
Згідно п. 109.3, п. 109.4 ст. 109 ПК України порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області встановило порушення позивачем п.п. 16.1.14 п.16.1. ст.16, п.57.1 ст.57 ПК України щодо термінів сплати узгоджених сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість, встановлено можливість здійснення сплати податкових зобов`язань.
Затримка сплати узгоджених податкових зобов`язань при обізнаності про їх обов`язкову сплату та із наявністю обов`язку щодо своєчасної сплати податкового зобов`язання визначається як протиправна дія платника податків. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених для платника податків.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 ПК України, податкове законодавство ґрунтується на принципах рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
У разі задоволення позовних вимог позивача, документально підтверджені та здійснені ним судові витрати повертаються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень. У разі відмові у задоволенні позовних вимог, судові витрати позивачу не повертаються.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Світекс» - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 року в справі №160/20733/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова