ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/16553/20 Суддя (судді) першої інстанції: Полях Н.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Компанієць І.Д., Кузьмишиної О.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку,
В С Т А Н О В И В:
Рух справи.
20.07.2020 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 28.09.2018 №1342/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позичка не порушувала податкове законодавство.
В наслідок ліквідації Окружного адміністративного суду м.Києва вказана справа надійшла на розгляд у січні 2025 року до Харківського окружного адміністративного суду (а.с.75).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1342/26-15-13-14-26/3089900168 від 28.09.2018р. про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з дати анулювання.
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції зробив висновок, що відповідачем не доведено правомірність спірного рішення належними та достатніми доказами.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апелянт наголосив на обґрунтованості прийнятого ним оскаржуваного рішення з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самого рішення, так і дотримання визначеного законом порядку його прийняття.
Апелянт наголосив, що за позивачем рахувалась заборгованість, а саме: 01.04.2018 - 55291.90грн., 01.05.2018 - 55291.90 грн., 01.06.2018 - 55291.90 грн., 01.07.2018 - 55291.90 грн., 01.08.2018 - 55291.90 грн., 01.09.2018 - 2124.91грн., тому були підстави для прийняття спірного рішення, а саме за позивачем був наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, у зв`язку з чим в останній день другого із двох послідовних кварталів позивач мав перейти на сплату інших податків і зборів згідно вимог п. 8 п.п. 298.2.3. п.298.2 ст. 298 ПКУ. За таких обставин відповідачем було прийнято спірне рішення.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2025 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2025 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження та з поважних причин строк розгляду справи продовжувався.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 була зареєстрована як підприємець 09.06.2017 та перебувала на обліку в контролюючому органі як платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків.
14.05.2020 року позивач отримала акт камеральної податкової перевірки №000618/26-15-05-02-03/3089900168 від 12.05.2020 року щодо своєчасності сплати єдиного податку, яким встановлено несвоєчасність виконання позивачем податкових зобов`язань з єдиного податку.
На підставі зазначеного акта ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 03.06.2020 року №147640502, яким визначено штраф у сумі 12 722,86 грн. Позивач сплатила вказану суму 16.06.2020, що підтверджується платіжним дорученням №6.
Листом ГУ ДПС у м. Києві від 20.05.2020 року №22491/ФОП/26-15-33-15-15 позивача повідомлено про відмову у прийнятті податкових декларацій за 2019 рік у зв`язку із неперебуванням у спірні періоди на спрощеній системі оподаткування.
12.06.2020 року позивач звернулася до ГУ ДПС у м. Києві із заявою щодо надання копії рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
09.07.2020 року позивачем отримано лист ГУ ДПС у м. Києві від 01.07.2020 року №29632/ФОП/26-15-33-15-15 із копією рішення №1342/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 від 28.09.2018 року про виключення позивачки з реєстру платників єдиного податку.
В обґрунтування рішення від 28.09.2018 контролюючим органом зазначено, що підставою виключення позивача з реєстру платників єдиного податку стала наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ПК України, що підтверджено даними ІКП та доповідною запискою №14242/26-15-13-14-17 від 25.09.2018 року.
Відповідач зазначив, що за позивачем рахувалась податкова заборгованість, а саме: 01.04.2018 - 55291.90грн., 01.05.2018 - 55291.90 грн., 01.06.2018 - 55291.90 грн., 01.07.2018 - 55291.90 грн., 01.08.2018 - 55291.90 грн., 01.09.2018 - 2124.91грн.
Не погоджуючись з рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 28.09.2018 року №1342/26-15-13-14-26/3089900168, позивач звернулася 20.07.2020 до суду за захистом своїх прав.
Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (в редакції на день виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до п.п.19-1.1 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування групи 3, ставка 2 % (спецгрупі єдиного податку), наведених у підпункті 298.2.3 ст.298 ПК України, за наявності яких, платники єдиного податку повинні перейти на сплату інших податків, зборів, згідно з Податковим кодексом України є: здійснення видів діяльності, які не дають права застосування спрощеної системи оподаткування; застосування платниками єдиного податку іншого способу розрахунків, крім передбачених пунктом 291.6 ст.291 ПК України.
Також, платник податку має право самостійно, шляхом подання заяви, відмовитися від використання особливостей оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання, як платника єдиного податку, здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до пункту 299.2 статті 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно з пунктом 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Так, відповідно до абзацу 1 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Згідно пункту 300.1 статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом, під час проведення перевірок, порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Висновки суду.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачка подала декларацію платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за 2017 рік, в якій визначила грошове зобов`язання 55291.90грн.
Вказана суму грошового зобов`язання у розмірі 55291,90 грн. позивачем була сплачена шляхом перерахування 10.08.2018р. суми у розмірі 55300,00 грн.
Тобто, станом на 01.09.2018 року була відсутня заборгованість по сплаті узгоджених податкових зобов`язань по декларації за 2017 рік.
Проте, відповідач нарахував позивачці за несвоєчасну сплату єдиного податку пеню у розмірі 2 133,66 грн. і станом на 01.09.2028 за позивачкою значився борг 2124.91 грн. (пеня).
У подальшому позивачка подала іншу податкову декларацію платника єдиного податку за 1 півріччя 2018, у якій визначила грошове зобов`язання у розмірі 67340.35 грн., і ця сума була сплачена 13.08.2018.
Як убачається з матеріалів справи позивачем подавалися податкові декларації платника єдиного податку за 2018, 2019 роки, які контролюючим органом були прийняті без зауважень, зокрема: декларація за 2018 рік 04.02.2019 №20925, декларація за І квартал 2019 року 06.05.2019 №59704, декларація за ІІ квартал 2019 року 07.08.2019 №85028, декларація за ІІІ квартал 2019 року 01.11.2019 №107477.
Суд зазначає, відповідачем приймалися податкові звітності позивача після дати прийняття спірного рішення без направлення повідомлень про помилки чи відмови у прийнятті. Відтак, контролюючий орган не заперечував, що позивач є зареєстрованим платником єдиного податку.
Крім того, наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що податковий борг, на який посилається відповідач, складався виключно з пені, нарахованої внаслідок несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання, яка була повністю сплачена позивачем 16.06.2020 року згідно з платіжним дорученням №6.
Окремо слід зазначити, що відповідачем до матеріалів справи не було подано доказів на підтвердження проведення відповідачем перевірки позивача, яка передувала прийняттю спірного рішення від 28.09.2018 року.
Відповідний акт контролюючим органом також не складався, що не заперечується апелянтом.
Отже аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 06.05.2020 у справі №812/1137/16.
Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у даному випадку, оскільки оскаржуване рішення було прийнято не підставі документальної перевірки, як того вимагає чинне законодавства, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку, що в свою чергу, свідчить про протиправність прийняття оскаржуваного рішення.
З огляду на вказане доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Надаючи оцінку всім іншим доводам сторін, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 р. - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
І.Д. Компанієць
О.М. Кузьмишина