УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 175/7203/26
Провадження № 2-о/642/122/26
31 серпня 2026 року
м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м.Харкова Петрова Н.М. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Краматорська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області про встановлення юридичного факту проживання однією сім?єю,-
ВСТАНОВИВ:
25.08.2026 до Холодногірського районного суду м.Харкова з Новобаварського районного суду м.Харкова за підсудністю надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Краматорська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області про встановлення юридичного факту проживання однією сім?єю, в якій вона просить суд встановити юридичний факт її спільного проживання з 2018 по 13.11.2025 за адресою: АДРЕСА_1 однією сім?єю з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою прийняття спадщини за законом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2026, справа надійшла в провадження судді Петрової Н.М.
Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення до суду, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ЦПК України.
Так, після отримання заяви, суд перед відкриттям провадження у справі з`ясовує, чи є підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, передбачені ст. ст.185,186 ЦПК України.
Щодо недоліків заяви, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції цивільних судів за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Такий правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року в cправі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23), Верховного Суду від 20 листопада 2024 року в справі № 179/986/23 (провадження № 61-10086св24), від 23 жовтня 2024 року в справі № 571/916/22 (провадження № 61-2141св24) та інших.
Отже, існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.
В узагальненні Верховного Суду України від 01.01.2013 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що при зверненні із заявою про встановлення фактів необхідно довести, що заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням або виправленням документа, але йому в цьому було відмовлено.
Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18 та постановах Верховного Суду від 19.06.2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05.12.2019 року у справі № 750/9847/18, від 03.02.2021 року у справі № 644/9753/19.
Суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ і якщо чинним законодавством не передбачено іншого (позасудового) порядку їх встановлення.
Згідно з ч.1 ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено, зокрема, для якої мети заявникові необхідно встановити цей факт, а також додано докази, що свідчать про неможливість одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.
Так, зі змісту поданої заяви вбачається, що встановлення факту проживання однією сім`єю необхідне заявнику для реалізації спадкових прав після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Проте, заявником не додано до матеріалів заяви про встановлення факту проживання відомостей щодо звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 або рішення про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
За таких обставин заявницею не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона вичерпала позасудовий порядок вирішення даного питання та отримати відповідні документи у нотаріуса в інший спосіб неможливо (зокрема, постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії).
Щодо визначення кола заінтересованих осіб, суд зазначає наступне.
Частиною 4. ст. 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що з установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, вступ цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав (постанова Верховного Суду у справі № 638/4/19 від 07 квітня 2020 року, провадження № 61-18132св19).
Так, у якості заінтересованої особи заявницею вказано Краматорську міську військову адміністрація Краматорського району Донецької області.
В свою чергу, у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 175/891/19 (провадження № 61-7081св20), зазначено, що належним відповідачем за вимогою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а у разі відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Схожі за змістом правові висновки наведено у постановах Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 554/356/21 (провадження № 61-5463св22) та від 14 грудня 2023 року у справі № 755/5308/21 (провадження № 61-14374св23).
Отже, лише за умови відсутності спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття спадщина може перейти до територіальної громади на підставі рішення суду.
Схожі за змістом правові висновки наведено у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року у справі № 760/13773/20 (провадження № 61-797св22).
Проте, заява ОСОБА_1 та додані до неї документи, не містять відомостей щодо наявності у ОСОБА_2 дітей або інших родичів, що унеможливлює суд перевірити правильність визначення заінтересованих осіб, оскільки встановлення даного факту може вплинути на їх права та обов`язки.
Таким чином, заявниці слід визначити належне коло заінтересованих осіб (інших спадкоємців померлого), зазначивши їх повні відомості, передбачені п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України (включаючи відомості про засоби зв`язку, електронні адреси та наявність/відсутність електронного кабінету).
Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 318 ЦПК України, заява повинна містити: докази, що підтверджують факт.
Проте, в порушення вимог ч.5 ст.177 ЦПК України та п.3 ч.1 ст. 318 ЦПК України, заявником не вказано та не додано до заяви: 1) доказів на підтвердження її спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідка про місце реєстрації (проживання) за адресою: АДРЕСА_1 на момент смерті ОСОБА_2 ; 3) показання свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого ОСОБА_2 з заявницею; 4) рішення або постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
До того ж, матеріали заяви ОСОБА_1 не містять відомостей, що саме ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є матір?ю заявниці.
Від змісту заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
В даному випадку прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 (п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків даної заяви.
Зважаючи на вищевикладене, заявнику необхідно виправити вищевказані недоліки.
За таких обставин, в силу ч.1 ст.185 ЦПК України, вважаю за необхідне заяву залишити без руху, надавши заявнику строк п`ять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику, що встановлено положеннями ч.3 ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.1-19, 174-177, 184,185, 293-294, 305-308, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Краматорська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області про встановлення юридичного факту проживання однією сім?єю - залишити без руху, надавши заявнику строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Роз`яснити заявнику, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Веб адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Наталя ПЕТРОВА