ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року м. Львів Справа № 909/179/26
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді І.Ю. Панова
Д.В. Шаповал,
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» б/н від 05.06.2026 (вх. № 01-05/1816/26 від 05.06.2026)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.05.2026 (суддя С.В. Сисин)
у справі № 909/179/26
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРО ЗЕМ» (надалі ТОВ «ПРО ЗЕМ»)
до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»(надалі ДП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України»)
про стягнення заборгованості за договором на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), інфляційних втрат, 3 % річних, пені та штрафу,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та відзиву на позовну заяву
11.02.2026 ТОВ «ПРО ЗЕМ» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ДП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» про стягнення заборгованості за договором на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), інфляційних втрат, 3 % річних, пені та штрафу.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати коштів за надані позивачем послуги з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) державної власності згідно з договором на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому не погодився з доводами позивача та просив відмовити у задоволенні позов у повному обсязі. Зокрема відповідач покликається на те, що філія «Карпатський лісовий офіс» не була і не є стороною договору, а правонаступництво виникло, починаючи із 01.01.2025.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2026 справу №909/179/26 за позовом ТОВ «ПРО ЗЕМ» до ДП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Закарпатської області.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.05.2026 у справі №909/179/26 задоволено позов. Стягнуто з ДП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» 206085,37 грн з яких: 109117,06 грн заборгованість за договором на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) №667 від 10.11.2022, 26064,50 грн інфляційні втрати, 10988,08 грн - 3 % річних, 41777,54 грн пеня, 18138,19 грн - штраф, нараховані за порушення умов договору №667 від 10.11.2022, а також стягнуто 2662,40 грн у повернення сплаченого судового збору.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що 10.11.2022 між ДП «Калуське лісове господарство» (замовник) та ТОВ «ПРО ЗЕМ» (виконавець) був укладений договір №667 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Суд виснував, що ДП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» є правонаступником у спірних правовідносинах філії «Калуське лісове господарство», а тому є належним відповідачем у справі. У відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 109117,06 грн основного боргу, факт існування якої належним чином доведений та не спростований відповідачем у встановленому законом порядку.
Перевіривши розрахунки позивача, суд першої інстанції визнав такі розрахунки правильними та прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Також суд виснував про відсутність обставин справи, які би вказували про право суду зменшити заявлені до стягнення позивачем пеню та штраф.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.05.2026 у справі № 909/179/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що порушення зобов`язання за договором існувало ще до моменту створення філії «Карпатський лісовий офіс». Вказує на те, що статусу правонаступника щодо зобов`язань філії «Калуське лісове господарство» філія «Карпатський лісовий офіс» набула тільки з 01.01.2025. Стверджує, що суд першої інстанції, задовольнивши позов у повному обсязі щодо пені у розмірі 41777,54 грн. та штрафу на суму 18138,19 грн., проігнорував сукупність обставин, які мали бути враховані при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки. На думку скаржника, пеня та штраф у сукупності становлять 59915,73 грн і є диспропорційними до встановленого боргу. Оскільки філія «Карпатський лісовий офіс» не була і не є стороною договору, а правонаступництво щодо філії «Калуське лісове господарство» відбулось, починаючи із 01.01.2025, вина відповідача у порушенні умов договору в частині здійснення оплати, як підстава для нарахування санкцій за період 2023 - 2024 роки відсутня.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін. Зокрема зазначає, що оскільки правонаступником прав та обов`язків ДП «Калуське лісове господарство» є ДП «Ліси України», від імені якого щодо виконання договору діяла філія «Калуське лісове господарство», а на момент подання позову - діє філія «Карпатський лісовий офіс», то, відповідно нарахована ТОВ «ПРО ЗЕМ» заборгованість за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором в повному обсязі за весь період прострочення повинна бути оплачена саме юридичною особою - ДП «Ліси України», від імені якої станом на сьогодні діє філія «Карпатський лісовий офіс».
Апеляційне провадження у справі
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2026 року визначено склад колегії суддів у справі № 909/179/26: головуючий суддя (суддя-доповідач) - О.В.Зварич, судді: І.Ю. Панова, Д.В. Шаповал.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 відкрито апеляційне провадження у справі № 909/179/26 та ухвалено здійснити перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.05.2026 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З`ясовуючи обставини стосовно ознайомлення сторін у справі з порядком розгляду вказаної справи, суд встановив таке.
Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 про розгляд справи № 909/179/26 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи 09.06.2026 доставлено до електронних кабінетів сторін у справі в підсистемі ЄСІКС "Електронний суд", що підтверджується довідками відповідального працівника суду.
Отже, суд вчинив дії щодо належного повідомлення сторін у справі про порядок розгляду справи № 909/179/26.
На час ухвалення постанови від сторін у справі не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.05.2026 у справі №909/179/26.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд визнав необхідним ухвалити постанову у цій справі в межах розумного строку.
Обставини справи
Як видно із наявних у справі копій документів, 10.11.2022 між Державним підприємством «Калуське лісове господарство» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРО ЗЕМ» (виконавець) був укладений договір №667 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Згідно з п. 1.1. договору виконавець зобов`язується надати послуги з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) державної власності орієнтовною площею 2309,9 га (землі Підмихайлівського лісництва: квартали 1-8, 11-14, 16-17, 20-24, 32-39, квартал 9 виділ 24, квартал 19 виділ 26), що перебувають у постійному користуванні замовника відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування та розташовані на території Калуського району Івано-Франківської області (далі - технічна документація), вжити заходів щодо здійснення державної реєстрації земельних ділянок Підмихайлівського лісництва в Державному земельному кадастрі, а замовник зобов`язаний прийняти та оплатити надані виконавцем послуги.
Відповідно до п. 1.2. договору технічні, економічні та інші вимоги до технічної документації викладені у завданні на складання технічної документації.
загальна вартість робіт в складі замовлених послуг за цим договором становить 309117,06 грн без ПДВ. Вартість послуг за договором є договірною ціною, що складається на підставі погодженого сторонами кошторису на надання послуг (додаток 1). Сторони підписанням цього договору домовились, що для розрахунку вартості послуг та визначення договірної ціни за основу беруться показники Збірника цін на вишукувальні роботи (ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 Ж.2,Ж.3), Збірника Укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи, інших актів з врахуванням індексу інфляції (п. 2.1. договору).
Згідно з п. 2.2. договору оплата наданих послуг здійснюється замовником впродовж 5-ти банківських днів після прийняття послуг згідно умов договору.
Пунктом 3.1. договору визначено, що приймання наданих послуг за цим договором оформляється актом приймання-передачі наданих послуг (надалі - акт).
За умовами п. 3.2. договору замовник зобов`язаний надіслати підписаний зі свого боку акт протягом 3-х днів з моменту отримання ним такого акта від виконавця.
У разі відмови від підписання акта, замовник протягом 3-х днів з моменту отримання акта, складає вмотивований протокол розбіжностей, в якому визначається термін усунення розбіжностей ( п. 3.3. договору).
Згідно з п. 3.4. договору при неотриманні виконавцем від замовника підписаного та завіреного печаткою акта приймання-передачі наданих послуг або мотивованої відмови від прийняття наданих послуг в обумовлений у п. 3.2. договору термін, послуга вважається прийнятою замовником.
Замовник має право прийняти послуги, зазначені в п. 1.1 цього договору, надані виконавцем достроково, з дотриманням умов розділу 3 даного договору п. 3.5. договору (п.3.5. договору).
В пункті 4.1. договору сторони узгодили початок надання послуг: день підписання цього договору, їх закінчення впродовж шести місяців з моменту укладення договору.
Відповідно до п. 4.2. договору у разі порушення термінів виконання умов договору не з вини виконавця, сторони шляхом переговорів встановлюють нові терміни надання послуг, про що укладається додаткова угода.
Згідно з п. 5.1. договору виконавець має право: отримувати всі необхідні для надання послуг документи, інформацію та інші матеріали в якості вихідних даних згідно завдання на надання послуг; наполягати на забезпеченні доступу до земельних ділянок.
Пунктом 5.2. договору визначено, що виконавець зобов`язаний: надати із дотриманням вимог законодавства послуги в терміни, передбачені договором; надавати на запит замовника інформацію про стан надання послуг; у разі виявлення технічних неточностей, помилок, що стались із вини виконавця - виправити їх на безоплатній основі.
В пункті 5.3. договору сторони узгодили, що замовник має право отримувати від виконавця інформацію про стан надання послуг.
Відповідно до п. 5.4. договору замовник зобов`язаний: надавати всі необхідні для надання послуг та оформлення технічної документації вихідні дані та документи; забезпечити доступ виконавця до земельних ділянок; оплатити надані виконавцем послуги.
За невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством та договором (п. 6.1. договору).
Пунктом 6.2. договору передбачено, що за порушення строків оплати надання послуг за договором та терміну надання послуг стягується пеня у розмірі 0,1% надання послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Згідно з п. 6.3. договору сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталось не з її вини.
Відповідно до п. 8.1. договору усі спори, пов`язані із виконанням цього договору, вирішуються шляхом переговорів між представниками сторін. У разі недосягнення згоди спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.
За умовами п. 10.1. договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.
Пунктом 10.2. договору визначено, що зміни до договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін та оформляються шляхом підписання сторонами додаткових угод до договору, що є його невід`ємними частинами.
Відповідно до п. 10.3. договору усі правовідносини, що виникають у зв`язку із виконанням умов договору і не врегульовані ним, регламентуються згідно із чинним законодавством.
В пункті 2.1, додатку 1 до договору (кошторису на надання послуг) визначено, що загальна вартість послуг за цим договором становить 309117,06 грн.
10.01.2023 між Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі директора філії «Калуське лісове господарство», з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРО ЗЕМ», з другої сторони, була укладена додаткова угода №1 до договору на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) №667 від 10.11.2022, відповідно до якої сторони домовилися про наступне:
1. На підставі п. 8 наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 №925 «Про припинення Державного підприємства «Калуське лісове господарство» та затвердження складу комісії», Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства «Калуське лісове господарство». Відповідно до п. 3.1. Положення про Філію «Калуське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», філія діє від імені Підприємства (ДСГП «Ліси України) та в його інтересах.
У зв`язку з наведеним сторони домовились внести зміни в договір на розроблення технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновленні) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) №667 від 10.11.2022, а саме змінити преамбулу тексту договору та викласти її в наступній редакції:
Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі директора «Калуське лісове господарство» Демуса Василя Михайловича, що діє на підставі Положення про філію та довіреності №HCE 432839, що від 28.12.2022 року (замовник) - з однієї сторони, та ТОВ «ПРО ЗЕМ», в особі директора Даравай Ірини Ігорівни, що діє на підставі статуту (виконавець) - з другої сторони, разом надалі - сторони, а кожен окремо - сторона, уклали даний договір про наступне:
2. Сторони також дійшли згоди внести зміни в розділ 11. Договору «РЕКВІЗИТИ СТОРІН».
3. Всі інші умови договору розроблення технічної документацій із землеустрою щодо встановлення (відновленні) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) №667 від 10.11.2022 залишаються незмінними.
4. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами. Відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України умови додаткової угоди застосовуються до правових відносин між виконавцем і замовником з 10.01.2023.
04.07.2023 Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі директора філії «Калуське лісове господарство» Демуса Василя Михайловича, що діє на підставі Положення про філію «Калуське лісове господарство» та довіреності, посвідченої Рудик В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №2957, виданої 28.12.2022 (замовник), з однієї сторони, та ТОВ «ПРО ЗЕМ» в особі директора Дарвай Ірини Ігорівни, що діє на підставі статуту (виконавець), з другої сторони, іменовані надалі - сторони, а кожна окремо - сторона, уклали (склали, підписали та скріпили відтисками печаток) Акт №1 приймання-передачі наданих послуг за договором №667 від 10.11.2022 про таке:
1. Виконавець передає, а замовник як правонаступник ДП «Калуське лісове господарство» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реформування управління лісової галузі» від 07.09.2022 №1003 (із змінами), Наказу Державного агентства лісових ресурсів України «Про припинення державного підприємства «Калуське лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення» від 28.10.2022 №925, Наказу Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» «Про затвердження Положення про філію «Калуське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 28.12.2022 №134 приймає надані виконавцем послуги з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) державної власності орієнтовною площею 2309,9 та (землі Підмихайлівського лісництва: квартали 1-8, 11-14, 16-17, 20-24, 32-39, квартал 9 виділ 24, квартал 19 виділ 26), що перебувають в постійному користуванні замовника відповідно до Планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування та розташовані на території Калуського району Івано-Франківської області, за актом приймання-передачі наданих послуг №1 згідно договору №667 від 10.11.2022.
2. Договірна ціна за договором №667 від 10.11.2022 становить 309117,06 грн без ПДВ.
3. Підписання цього акта приймання передачі-передачі наданих послуг №1 сторони підтверджують, що послуги на суму 309117,06 грн без ПДВ за вищевказаним договором надано виконавцем в повному обсязі, належно, якісно і сторони взаємних претензій з приводу надання послуг за вищевказаним актом приймання-передачі наданих послуг №1 не мають.
4. Підписанням цього акта приймання-передачі наданих послуг №1 сторони підтверджують, що виконавцем замовнику передано оригінал Технічної документації, передбаченої п.1 даного акта приймання-передачі наданих послуг №1.
Згідно з платіжною інструкцією №28/07/2023 від 28.07.2023, Філія «Калуське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» здійснила переказ грошових коштів на рахунок ТОВ «ПРО ЗЕМ» в сумі 50000,00 грн, призначення платежу оплата за розробку технічної документації з землеустрою згідно договору №667 від 10.11.2022 без ПДВ.
Відповідно до платіжної інструкції №31/08/2023 від 31.08.2023, Філія «Калуське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» здійснила переказ грошових коштів на рахунок ТОВ «ПРО ЗЕМ» в сумі 50000,00 грн, призначення платежу оплата за розробку технічної документації з землеустрою згідно договору №667 від 10.11.2022 без ПДВ.
Згідно з платіжною інструкцією №1546 від 25.01.2024, Філія «Калуське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» здійснила переказ грошових коштів на рахунок ТОВ «ПРО ЗЕМ» в сумі 50000,00 грн, призначення платежу оплата за розробку технічної документації з землеустрою згідно договору №667 від 10.11.2022 без ПДВ.
Відповідно до платіжної інструкції №2445 від 25.06.2024, Філія «Калуське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» здійснила переказ грошових коштів на рахунок ТОВ «ПРО ЗЕМ» в сумі 50000,00 грн, призначення платежу оплата за розробку технічної документації з землеустрою згідно договору №667 від 10.11.2022 без ПДВ.
Матеріали справи містять копію наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 925 «Про припинення державного підприємства «Калуське лісове господарство».
Також у матеріалах справи наявна копія Положення про філію «Калуське лісове господарство» ДП «Ліси України», затвердженого наказом ДП «Ліси України» від 28.12.2022 № 134, в пункті 1.1 якого вказано, що філія є відокремленим підрозділом ДП «Ліси України».
Наказом від 18.10.2024 № 1894 Державного агентства лісових ресурсів України припинено філію «Калуське лісове господарство».
Наказом від 09.09.2024 № 1526 Державного агентства лісових ресурсів України створено філію «Карпатський лісовий офіс».
Наказом від 31.12.2024 № 2340 затверджено передавальні акти активів та пасивів на балансових та позабалансових рахунках, матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше по філіях, що координуються Карпатським лісовим офісом, зокрема філії «Калуське лісове господарство» ДП «Ліси України».
Позивачем разом з позовною заявою до суду було подано розрахунок заборгованості за договором №667 від 10.11.2022 (додаткова угода №1 до договору від 11.12.2023), відповідно до якого позивачем нараховано відповідачу заборгованість у сумі 206085,37 грн, з яких: 109117,06 грн сума основного боргу, 26064,50 грн інфляційні втрати, 10988,08 грн 3% річних та 41777,54 грн пені.
Зокрема у вказаному розрахунку зазначена дата виникнення грошового зобов`язання: 12.07.2023.
У вказаному розрахунку зазначені періоди прострочення: з 12.07.2023 по 27.07.2023; з 28.07.2023 по 30.08.2023; з 31.08.2023 по 24.01.2024; з 25.01.2024 по 24.06.2024; з 25.06.2024 по 11.02.2026.
Також у розрахунку вказані дати часткового погашення заборгованості: 28.07.2023 - 50000,00 грн; 31.08.2023 - 50000,00 грн; 25.01.2024 - 50000,00 та 25.06.2024 - 50000,00 грн.
З урахуванням вказаного, позивач нарахував відповідачу відповідну заборгованість, а саме 109117,06 грн сума основного боргу, 26064,50 грн інфляційні втрати, 10988,08 грн 3% річних та 41777,54 грн пені.
Невиконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати коштів за надані позивачем послуги за укладеним договором стало підставою для звернення із вказаним позовом до суду.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно із частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У цій справі суд встановив, що 10.11.2022 між Державним підприємством «Калуське лісове господарство» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРО ЗЕМ» (виконавець) був укладений договір №667 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), який став підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків.
Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Отже, викладені у договорі зобов`язання є обов`язковими до виконання сторонами вказаного договору.
У цій справі судом встановлено, що укладений між сторонами договір на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) №667 від 10.11.2022 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 10.01.2023) за своєю правовою природою є договором підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт.
Відповідно до частини 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За змістом статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з статтею 888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України унормовано, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
За приписами частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
У відповідності до частини 4, 6 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 № 1003 утворено державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" та приєднано до нього спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства (пункт 4 постанови).
Відповідно до пункту 5 вказаної постанови установлено, що державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником майна, прав та обов`язків спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, що реорганізуються; дозвільних документів на спеціальне використання лісових ресурсів та інших документів дозвільного характеру, ліцензій на провадження господарської діяльності та отриманих висновків з оцінки впливу на довкілля до закінчення строку їх дії.
Державне підприємство «Калуське лісове господарство» припинено на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 925 «Про припинення державного підприємства «Калуське лісове господарство».
Зокрема пунктом 8 вказаного наказу визначено, що ДП «Ліси України» є правонаступником прав та обов`язків ДП «Калуське лісове господарство».
У матеріалах справи наявна копія положення про філію «Калуське лісове господарство» ДП «Ліси України», затверджене наказом ДП «Ліси України» від 28.12.2022 № 134, в пункті 1.1 якого вказано, що філія є відокремленим підрозділом ДП «Ліси України».
Наказом від 18.10.2024 № 1894 Державного агентства лісових ресурсів України припинено філію «Калуське лісове господарство».
Наказом від 09.09.2024 № 1526 Державного агентства лісових ресурсів України створено філію «Карпатський лісовий офіс».
У цій справі судом встановлено, що на підставі додаткової угоди №1 від 10.01.2023 до договору на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) №667 від 10.11.2022, сторону замовника було змінено на Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Калуське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
Щодо правонаступництва колегія суддів зазначає наступне.
За приписами частини 1, 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
У відповідності до частини 1 статті 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Положеннями статті 107 Цивільного кодексу України регламентовано порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення.
Відповідно до частини 1 статті 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.
У статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» зазначено, що єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.
Пунктом 30 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема дані про юридичних осіб - правонаступників.
Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно філії «Карпатський лісовий офіс» (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 45554542), означена філія є відокремленим підрозділом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
За положеннями частини 1-5 статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.
Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва. Філії та представництва юридичної особи, у тому числі юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Філія та представництво юридичної особи вважаються створеними з дня їх державної реєстрації.
Отже, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.
В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд зазначив, що діяльність філій та представництв, як відокремлених структурних підрозділів не є самостійною та ініціативною, оскільки здійснюється від імені юридичної особи та на визначених нею умовах, при цьому всі ризики як майнового, так і немайнового характеру покладено на юридичну особу, що створила філію (відокремлений структурний підрозділ). Відповідальність за виконання філією функцій юридичної особи несуть юридичні особи, які створили відповідну філію (відокремлений підрозділ).
Враховуючи вищеописані правові норми та обставини даної справи, апеляційний господарський суд погоджується із вказаними висновками місцевого господарського суду.
Суд обґрунтовано зазначив у рішенні про те, що Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» є правонаступником у спірних правовідносинах філії «Калуське лісове господарство» ДСГП «Ліси України», яка уклала додаткову угоду №1 від 10.01.2023 до договору №667 від 10.11.2022, є відокремленим підрозділом ДСГП «Ліси України».
ДСГП «Ліси України» в особі філії «Калуське лісове господарство» прийняло виконані позивачем роботи без зауважень, акт приймання-передачі наданих послуг від 04.07.2023 за договором №667 від 10.11.2022 на суму 309117,06 грн підписаний та скріплений печаткою ДСГП «Ліси України» в особі Філії «Калуське лісове господарство» без жодних зауважень щодо характеру, обсягу та якості виконаних робіт. Доказів розірвання договору або визнання його недійсним, чи виявлення недоліків проектної документації матеріали справи не містять.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Вище встановлено, що згідно з п. 2.2. договору оплата наданих послуг здійснюється замовником впродовж 5-ти банківських днів після прийняття послуг згідно умов договору.
У період з 28.07.2023 по 25.06.2024 Філія «Калуське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» здійснила переказ грошових коштів на рахунок ТОВ «ПРО ЗЕМ» у загальній сумі 200000 грн, і такі оплати здійснені в наступні дні: - 50000 грн - згідно з платіжною інструкцією №28/07/2023 від 28.07.2023; - 50000 грн згідно з платіжною інструкцією №31/08/2023 від 31.08.2023; - 50000 грн - згідно з платіжною інструкцією №1546 від 25.01.2024; - 50000 грн відповідно до платіжної інструкції №2445 від 25.06.2024.
В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд зазначив, що відповідач з 12.07.2023 допустив прострочення виконання зобов`язань за договором щодо сплати 309117,06 грн за надані послуги згідно акта приймання-передачі наданих послуг від 04.07.2023, так як сплачені у період з 28.07.2023 по 25.06.2024 Філією «Калуське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» грошові кошти у загальній сумі 200000 грн (з яких: 28.07.2023 - 50000 грн, 31.08.2023 - 50000 грн, 25.01.2024 - 50000 грн, 25.06.2024 - 50000 грн) сплачені з порушенням умов договору. Відтак, періоди прострочення, що є підставою нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені, становлять:
- з 12.07.2023 по 27.07.2023, враховуючи перерахунок 50000 грн згідно з платіжною інструкцією №28/07/2023 від 28.07.2023;
- з 28.07.2023 по 30.08.2023, враховуючи перерахунок 50000 грн згідно з платіжною інструкцією №31/08/2023 від 31.08.2023;
- з 31.08.2023 по 24.01.2024, враховуючи перерахунок 50000 грн згідно з платіжною інструкцією №1546 від 25.01.2024;
- з 25.01.2024 по 24.06.2024, враховуючи перерахунок 50000 грн відповідно до платіжної інструкції №2445 від 25.06.2024.
- з 25.06.2024 по 11.02.2026 (день подачі позову), враховуючи наявність у відповідача основного боргу за договором в сумі 109117,06 грн.
Колегія суддів зазначає, що скаржник наведених висновків місцевого господарського суду не спростував, не навів належних доводів та не надав відповідних доказів протилежного, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 109117,06 грн заборгованості по оплаті за надані послуги суд правоірно визнав законними, документально доведеними та обґрунтованими.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов`язань згідно з п. 2.2 договору, зокрема щодо оплати наданих послуг у передбачені договором порядок і строк, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.
В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд зазначив, що позивачем правильно визначені періоди прострочення, що є підставою нарахування 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи часткову сплату коштів Філією «Калуське лісове господарство» ДСГП «Ліси України», про що вказано вище.
Суд вказав, що відповідач не надав свого контррозрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань за договором №667 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 10.11.2022.
Колегія суддів, проаналізувавши розрахунок позивача, приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10988,08 грн 3% річних та 26064,50 грн інфляційних втрат є документально доведеними, а оскаржуване рішення в цій частині - законним та обґрунтованим.
Щодо пені та штрафу
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із частиною 1-3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 6.1. договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством та договором.
Відповідно до п. 6.2. договору за порушення строків оплати надання послуг за договором та терміну надання послуг стягується пеня у розмірі 0,1% надання послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
В оскаржуваному рішенні судом зазначено, що розмір пені у загальній сумі 41777,54 грн позивачем визначено лише за 3 періоди, а саме:
- період нарахування пені з 12.07.2023 по 27.07.2023, сума прострочення - 309117,06 грн, враховуючи перерахунок 50000 грн згідно з платіжною інструкцією №28/07/2023 від 28.07.2023, відтак пеня нарахована у сумі 4945,87 грн (період прострочення 16 днів);
- період нарахування пені з 28.07.2023 по 30.08.2023, сума прострочення 259117,06 грн, враховуючи перерахунок 50000 грн згідно з платіжною інструкцією №31/08/2023 від 31.08.2023, відтак пеня нарахована у сумі 8809,98 грн (період прострочення 34 дні);
- період прострочення з 31.08.2023 по 11.01.2024, сума прострочення 209117,06 грн, враховуючи перерахунок 50000 грн згідно з платіжною інструкцією №1546 від 25.01.2024, відтак пеня нарахована у сумі 28021,69 грн (період прострочення 134 дні).
Крім цього, враховуючи період прострочення по сплаті коштів за договором у сумі 259117,06 грн, враховуючи сплату коштів у сумі 50000 грн згідно з платіжною інструкцією №28/07/2023 від 28.07.2023 та сплату 50000 грн згідно з платіжною інструкцією №31/08/2023 від 31.08.2023, за період прострочення з 28.07.2023 по 30.08.2023 (34 дні) по сплаті 259117,06 грн, позивачем відповідно до п.6.2 договору від вказаної суми нараховано штраф в розмірі 7% від вартості послуг, за прострочення виконання такого грошового зобов`язання понад 30 днів, та відтак сума штрафу визначена в розмірі 18138,19 грн.
Відповідач не спростував розрахунку штрафних санкцій позивача, нарахованих на підставі п.6.2 договору № 667 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 10.11.2022, не надав суду власного розрахунку пені та штрафу.
Враховуючи обставини справи щодо прострочення відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо оплати наданих послуг, що мала бути здійснена до 11.07.2023 включно, враховуючи встановлені судом періоди прострочення по сплаті коштів за договором згідно акта приймання-передачі наданих послуг, суд першої інстанції дійшов висновків про наявність підстав для стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 41777,54 грн у виді 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, яка нарахована: за період з 12.07.2023 по 27.07.2023 (сума прострочення - 309117,06 грн) в сумі 4945,87 грн, за період з 28.07.2023 по 30.08.2023 (сума прострочення 259117,06 грн) в сумі 8809,98 грн та за період прострочення з 31.08.2023 по 11.01.2024 (сума прострочення 209117,06 грн) у сумі 28021,69 грн.
Також враховуючи обставини справи щодо прострочення відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо оплати наданих послуг, що мала бути здійснена до 11.07.2023 включно, враховуючи встановлений судом період прострочення з 28.07.2023 по 30.08.2023 (більше 30 днів) по сплаті коштів за договором у сумі 259117,06 грн, суд виснував про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7% від вартості послуг, за прострочення виконання такого грошового зобов`язання понад 30 днів, в розмірі 18138,19 грн.
Апелянт наведених висновків місцевого господарського суду не спростував належними доказами.
Щодо зменшення неустойки колегія суддів зазначає наступне.
За положеннями частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, на підставі частини 3 статті 551 ЦК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд може зменшити розмір неустойки до її розумного розміру.
Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Разом із тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України, щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
У вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина 3 статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.
Категорії «значно» та «надмірно», які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку.
Колегія суддів зазначає, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати.
У питаннях визначення підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положеннями статті 233 ГК України і частини 3 статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210 ГПК України.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11.02.2026 року у справі №907/670/23.
При вирішенні питання про зменшення розміру неустойки (пені) суд повинен оцінити документи (докази), які підтверджують наявність підстав для зменшення розміру пені.
Відсутність таких доказів позбавляє суд можливості оцінити підстави для зменшення розміру неустойки (пені).
Як встановлено судом у цій справі, пеня в загальному розмірі 41777,54 грн нарахована позивачем враховуючи три періоди прострочення, а саме:
- період нарахування пені з 12.07.2023 по 27.07.2023, сума прострочення - 309117,06 грн, відтак пеня нарахована у сумі 4945,87 грн (розмір пені від суми боргу, за який нарахована пеня, становить 1,16%);
- період нарахування пені з 28.07.2023 по 30.08.2023, сума прострочення 259117,06 грн, відтак пеня нарахована у сумі 8809,98 грн (розмір пені від суми боргу, за який нарахована пеня, становить 3,40%);
- період прострочення з 31.08.2023 по 11.01.2024, сума прострочення 209117,06 грн, відтак пеня нарахована у сумі 28021,69 грн (розмір пені від суми боргу, за який нарахована пеня, становить 13,4 %).
Крім цього, враховуючи період прострочення (більше 30 днів) по сплаті коштів за договором у сумі 259117,06 грн, за період прострочення з 28.07.2023 по 30.08.2023, позивачем відповідно до п.6.2 договору від вказаної суми нараховано штраф в розмірі 7% у сумі 18138,19 грн (тобто, розмір штрафу від суми боргу, за який він нарахований становить 7%).
Місцевий господарський суд звернув увагу на те, що відповідач під час розгляду справи не заявляв клопотання про зменшення розміру штрафу чи пені, не навів поважних причин несвоєчасного виконання зобов`язань та лише безпідставно вказував про відсутність підстав для стягнення з нього штрафу та пені.
Також місцевий господарський суд зазначив, що, враховуючи суми прострочення, від яких позивачем на підставі п.6.2 договору нараховані штраф і пеня, такі їх розміри неустойки (пені та штрафу) становлять не більше 13,4 %, а, отже, відсутні підстави вважати такий розмір неустойки (штрафу та пені) явно не співмірним розміру простроченого зобов`язання.
При цьому, суд врахував, що позивач і відповідач у спірних правовідносинах беруть участь як господарюючі суб`єкти та відповідно несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.
Колегія суддів, проаналізувавши розрахунок позивача, а також оскаржуване рішення, приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача пеню в сумі 41777,54 грн та штраф у розмірі 18138,19 грн за порушення ним умов договору №667 від 10.11.2022 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Отже, враховуючи вищеописані норми, встановлені у цій справі обставини, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, правильним застосуванням матеріального права та із повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Суд першої інстанції законно та обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 206085,37 грн з яких: 109117,06 грн заборгованість за договором на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) №667 від 10.11.2022, 26064,50 грн інфляційні втрати, 10988,08 грн - 3 % річних, 41777,54 грн пеня, 18138,19 грн - штраф, нараховані за порушення умов договору №667 від 10.11.2022.
За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення суд апеляційної інстанції констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Закарпатської області від 18.05.2026 у справі №909/179/26.
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, залишаються за скаржником відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищенаведене та керуючись п. 10 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 8, 86, 114, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» б/н від 05.06.2026 (вх. № 01-05/1816/26 від 05.06.2026) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.05.2026 у справі №909/179/26 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в Господарський суд Закарпатської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя І.Ю. Панова
Суддя Д.В. Шаповал