ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" серпня 2026 р. Справа№ 910/1136/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Шапрана В.В.
секретар
судового засідання Рибчич А.В.
за участю
представників:
від позивача - Сікорський Т.Г.
від відповідача - не з`явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "Естм-Буд"
на рішення Господарського суду м. Києва від 19.05.2026 р. (повний текст складено 26.05.2026 р.)
у справі № 910/1136/26 (суддя - Ягічева Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський домобудівний комбінат"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "Естм-Буд"
про стягнення коштів у розмірі 804286,25 грн,
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський домобудівний комбінат" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "Естм-Буд" про стягнення основної заборгованості у розмірі 675000,00 грн, 3% річних у розмірі 28640,51 грн та інфляційних втрат у розмірі 100645,70 грн.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору поставки партії товару № 764 від 07.06.2024 р. не здійснив повну та своєчасну оплату поставленого товару, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.02.2026 р. відкрито провадження у справі № 910/1136/26, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.05.2026 р. у справі № 910/1136/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський домобудівний комбінат" задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "Естм-Буд" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.
Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту поставки товару відповідачу, оскільки відповідно до п. 4.1 укладеного договору приймання кожної партії товару здійснюється шляхом підписання товарно-транспортної накладної, яка є первинним документом, що підтверджує факт перевезення та передачі товару покупцю, в той час як у матеріалах справи містяться тільки підписані видаткові накладні.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2026 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "Естм-Буд" у справі № 910/1136/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 р. апеляційну скаргу у справі № 910/1136/26 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/1136/26 та призначено до розгляду на 21.07.2026 р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський домобудівний комбінат" про участь у судовому засіданні у справі № 910/1136/26 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1889/26 від 15.07.2026 р. у зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/1136/26.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "Естм-Буд" у справі № 910/1136/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 р. справу № 910/1136/26 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "Естм-Буд" на рішення Господарського суду м. Києва від 19.05.2026 р. прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.
У судовому засіданні 21.07.2026 р. було оголошено перерву до 25.08.2026 р. після надання представником позивача усних пояснень стосовно апеляційної скарги, представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду скарги шляхом направлення до його електронного кабінету процесуальних документів у справі.
У судовому засіданні 25.08.2026 р. у судових дебатах представник позивача підтримав пояснення стосовно апеляційної скарги, представник відповідача вдруге не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду скарги шляхом направлення до його електронного кабінету процесуальних документів у справі.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 22.06.2026 р. у справі № 910/1136/26 сторонам доставлено до електронних кабінетів 22.06.2026 р., доказом чого є довідки про доставку електронних документів від 24.06.2026 р., що містяться в матеріалах справи.
Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 22.06.2026 р. у справі № 910/136/16 оприлюднена у реєстрі 24.06.2026 р.
Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
07.06.2024 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський домобудівний комбінат" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "Естм-Буд" (далі - покупець) було укладено договір поставки партії товару № 764 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язаний виготовити та передати покупцю залізобетонні вироби будівельного призначення.
Згідно з п. 3.1 договору поставка товару здійснюється автотранспортом самостійно покупцем товару частинами по-машинно, з особливого місця на території постачальника.
Право власності на товар або його частину переходить від постачальника до покупця тільки після зарахування коштів на рахунок постачальника, які сплачені покупцем, та підписання сторонами відповідної видаткової накладної на денну партію товару в системі "Вчасно" (п. 3.4 договору).
Як передбачено п. 4.1 договору, приймання частини товару по ціні, кількості та якості оформлюється шляхом підписання покупцем відповідної товарно-транспортної накладної на кожну машину з частиною товару.
У відповідності до п. 6.1 договору загальна вартість товару складає 2700000 грн, включаючи ПДВ (20%) 450000,00 грн.
Згідно з п. 6.2 договору оплата загальної вартості товару за цим договором здійснюється покупцем таким чином:
передоплата (аванс) у розмірі 75% від загальної вартості товару здійснюється покупцем протягом 5-ти днів з дати укладення цього договору;
сплата 25% від загальної вартості товару, який відвантажується частинами, тобто по-машинно, здійснюється покупцем протягом не пізніше 35 календарних днів від дати, вказаної у видатковій накладній.
Договір набирає чинності з моменту сплати авансу покупцем та дає до повного виконання сторонами його умов (п. 10.1 договору).
На виконання умов укладеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "Естм-Буд" сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський домобудівний комбінат" 75% від загальної вартості товару, а саме: 2025000,00 грн з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 87 від 11.06.2024 р.
Позивач на виконання умов укладеного договору виготовив і поставив відповідачу залізобетонні вироби будівельного призначення на загальну суму 2700000,00 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами у сервісі «Вчасно» видатковими накладними, а саме:
- видаткова накладна № 9 від 18.07.2024 р. на суму 342933,94 грн;
- видаткова накладна № 10 від 19.07.2024 р. на суму 455357,16 грн;
- видаткова накладна № 11 від 22.07.2024 р. на суму 280529,96 грн;
- видаткова накладна № 12 від 23.07.2024 р. на суму 484446,98 грн;
- видаткова накладна № 16 від 24.07.2024 р. на суму 3283,40 грн;
- видаткова накладна № 18 від 25.07.2024 р. на суму 74884,80 грн;
- видаткова накладна № 23 від 26.07.2024 р. на суму 199836,79 грн;
- видаткова накладна № 29 від 05.08.2024 р. на суму 118567,58 грн;
- видаткова накладна № 31 від 06.08.2024 р. на суму 123271,90 грн;
- видаткова накладна № 33 від 07.08.2024 р. на суму 59283,79 грн;
- видаткова накладна № 37 від 14.08.2024 р. на суму 61443,94 грн;
- видаткова накладна № 43 від 26.08.2024 р. на суму 181835,64 грн;
- видаткова накладна № 45 від 27.08.2024 р. на суму 120391,70 грн;
- видаткова накладна № 46 від 28.08.2024 р. на суму 61443,94 грн;
- видаткова накладна № 52 від 30.08.2024 р. на суму 132488,48 грн.
Відповідач в порушення умов п. 6.2 укладеного договору не сплатив 25% від загальної вартості товару у розмірі 675000,00 грн (2700000,00 - 2025000,00).
Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору не здійснив оплату поставленого товару у повному обсязі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.
За змістом ст. 193 ГК України, в редакції станом на момент спірних правовідносин, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).
За змістом ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 692 ЦК України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як було встановлено вище, за період з 18.07.2024 р. по 30.08.2024 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2700000,00 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами у сервісі «Вчасно» видатковими накладними.
Відповідач вищевказані видаткові накладні підписав, однак за поставлений товар розрахувався частково.
Враховуючи те, що строк для сплати 25% у розмірі від загальної вартості товару настав, заборгованість підтверджена наданими позивачем доказами, у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про відсутність чи погашення вказаної заборгованості перед позивачем, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 675000,00 грн основного боргу за договором поставки партії товару № 764 від 07.06.2024 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував на просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 28640,51 грн, інфляційні втрати у розмірі 100645,70 грн за період з 23.08.2024 р. по 05.10.2024 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 р. у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 р. у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 28640,51 грн 3% річних та 100645,70 грн інфляційних втрат за період з 23.08.2024 р. по 05.10.2024 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи скаржника про те, що у матеріалах справи відсутні належні докази поставки товару відповідачу, оскільки відповідно до п. 4.1 укладеного договору приймання кожної партії товару здійснюється шляхом підписання товарно-транспортної накладної, яка є первинним документом, що підтверджує факт перевезення та передачі товару покупцю, в той час як у матеріалах справи містяться тільки підписані видаткові накладні, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.
За змістом п. 3.4, п. 6.2 договору право власності на товар переходить після підписання сторонами видаткової накладної. Оплата загальної вартості товару здійснюється покупцем у розмірі 25% від загальної вартості товару протягом 35 днів від дати, вказаної у видатковій накладній.
Отже, умови укладеного між сторонами договору містять положення, які визначають саме видаткову накладну в якості документа для здійснення остаточного розрахунку відповідача за поставлений позивачем товар.
Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 19.05.2026 р. у справі № 910/1136/26 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "Естм-Буд" задоволенню не підлягає.
У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "Естм-Буд" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 19.05.2026 р. у справі № 910/1136/26 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "Естм-Буд".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 31.08.2026 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Андрієнко
В.В. Шапран