СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
27 серпня 2026 року м. Харків Справа № 917/1826/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Демідова П.В.
за участі секретаря судового засідання Довгань А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Генерація-7" (вх.№ 1655 П/2)
на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 27.07.2026 у справі №917/1826/25, постановлену в приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Сірош Д.М. (повна ухвала складена 27.07.2026)
за позовом заступника керівника Полтавської окружної прокуратури, м. Полтава в інтересах держави в особі Полтавської міської ради, м. Полтава,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Генерація-7", м. Полтава,
про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 7 436 633,34 грн,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2025 року заступник керівника Полтавської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Полтавської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Генерація-7" про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером [номер приховано]:18:013:0099 за адресою: місто Полтава, вулиця Київське шосе, 25А у сумі 7 436 633,34 грн.
23.07.2026 заступник керівника Полтавської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою про забезпечення позову (вх. №10124 від), в якій просив суд накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Генерація-7" (ідентифікаційний код 35295189), які знаходяться на всіх банківських рахунках боржника в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, а також на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Генерація-7", а саме на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Полтавська область, місто Полтава, вулиця Загородня, будинок 10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 10191433), у межах суми позову у розмірі 7 436 633,34 грн.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заступник керівника Полтавської окружної прокуратури зазначав, що предметом позову є грошова вимога про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 7 436 633,34 грн, яка виникла у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки та ухиленням відповідача від внесення відповідних змін до договору оренди землі та сплати орендної плати у належному розмірі.
Заявник вказував, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Генерація-7" становить лише 44 000,00 грн, що у 169 разів менше за суму позову, а вартість належного відповідачу нерухомого майна складає 438 072,00 грн.
Заявник наголошував, що оскільки грошові кошти мають високу обіговість і можуть бути виведені з рахунків, а майно відчужене у будь-який момент, існує очевидна небезпека того, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить або унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Заявник також вважав, що запропоновані заходи забезпечення позову є співмірними, адекватними та не перешкоджають господарській діяльності відповідача, оскільки лише обмежують право розпорядження майном і коштами у межах суми позову.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.07.2026 заяву заступника керівника Полтавської окружної прокуратури про забезпечення позову задоволено (вх. №10124 від 23.07.2026).
Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Генерація-7" (36008, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Загородня, будинок 34; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 35295189), які знаходяться на всіх банківських та інших рахунках у банківських або інших фінансово - кредитних установах, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення цієї ухвали, та на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Генерація-7" (ідентифікаційний код 35295189), а саме на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Полтавська область, місто Полтава, вулиця Загородня, будинок 10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 10191433), у межах загальної суми позовних вимог у розмірі 7 436 633,34 гривні (сім мільйонів чотириста тридцять шість тисяч шістсот тридцять три гривні 34 копійки).
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того що предметом позову у цій справі є грошова вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Генерація-7" заборгованості у сумі 7 436 633,34 грн. За наявними у справі матеріалами, розмір статутного капіталу відповідача становить 44 000,00 грн, а вартість відомого нерухомого майна 438 072,00 грн.
Суд виходив з того, що оскільки відповідач має можливість у будь-який час розпорядитися наявними у нього грошовими коштами та майном, існує обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову.
Досліджуючи питання щодо співмірності обраних заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача у межах суми позовних вимог (7 436 633,34 гривні) є безпосередньо пов`язаним із предметом позову, є співмірним та адекватним заходом, який не обмежує відповідача у праві користування майново-фінансовими ресурсами понад суму позову та не зупиняє його господарську діяльність.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову судом першої інстанції також враховано висновки, викладені у пункті 23 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, згідно яких, у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (аналогічні висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 11.12.2023 у справах № 904/1934/23 та від 12.05.2026 у справі №925/1539/25).
Крім того, суд першої інстанції врахував правову позицію, викладену у пункті 37 постанови Верховного Суду від 07.11.2024 у справі №915/538/24, відповідно до якої за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках у всіх банківських установах, для задоволення вимог про стягнення коштів, доцільно накласти арешт на грошові кошти і майно відповідача саме у межах суми, яка достатня для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів (аналогічний підхід підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 та постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2022 у справі No 908/2382/21).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Генерація-7" з ухвалою Господарського суду Полтавської області не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 27.07.2026 про забезпечення позову у справі № 917/1826/25 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви заступника керівника Полтавської окружної прокуратури про забезпечення позову у справі № 917/1826/25 відмовити в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує такими доводами:
- заходи забезпечення позову у даній справі були вжиті судом першої інстанції за відсутності правових підстав, оскільки жодних реальних підстав вважати, що виконання рішення за результатом розгляду справи буде утруднено в даному випадку позивачем не наведено, натомість вжитий захід забезпечення у вигляді накладення арешту на рахунки та майно ТОВ «Генерація-7» в межах суми стягнення фактично повністю блокує його господарську діяльність на період розгляду справи (із урахуванням поданого клопотання про зупинення) і завдає йому значних збитків та репутаційних втрат;
- позивачем не надано суду жодних доказів того, що ТОВ «Генерація-7» вживалися якісь дії, спрямовані на виведення коштів, відчуження майна, ліквідації підприємства, закриття рахунків, іншим способом виведення активів або будь-яким іншим чином намагання утруднити виконання можливого рішення за результатом розгляду спору;
- суд першої інстанції фактично презюмував існування ризику невиконання рішення, не встановивши жодної конкретної обставини, яка підтверджувала б намір відповідача приховати майно, відчужити активи або іншим способом унеможливити виконання майбутнього рішення суду;
- вжиті заходи забезпечення є неспівмірними та завдають збитків як відповідачу, так і всім іншим його контрагентам;,
- оскаржуваною ухвалою суд наклав арешт на грошові кошти ТОВ «Генерація-7», що знаходяться на всіх його банківських рахунках, та на майно, яке належить ТОВ «Генерація-7». Таким чином, за результатом вжиття заходів забезпечення, передбачених ухвалою, всі рахунки ТОВ «Генерація-7» фактично є заблоковані і відповідач не має можливості користуватися ними з метою виконання своїх грошових зобов`язань перед працівниками, державними органами та контрагентами;
- ТОВ «Генерація-7» це українська юридична особа, зареєстрована 20.07.2007, основною діяльністю якої є будівництво житлових і нежитлових будівель. Блокування банківських рахунків ТОВ «Генерація-7» позбавить можливості Товариство повноцінно здійснювати господарську діяльність, сплачувати заробітну плату, виконувати договірні зобов`язання, оплачувати орендну плату та комунально-експлуатаційні послуги, робота ТОВ «Генерації-7» може бути повністю заблокована;
- блокування рахунків може призвести до завдання збитків підприємству, виникнення у нього заборгованостей перед іншими контрагентами, що в сукупності може призвести взагалі до його банкрутства;
- у відзиві на позовну заяву ТОВ «Генерація-7» навело обґрунтування того, що наведена позивачем нормативна грошова оцінка земельної ділянки є безпідставно завищеною та відповідно поданий до суду Витяг № НВ-530[телефон приховано] є незаконним, оскільки сформований із порушенням законодавства (невірним застосуванням коефіцієнтів). Наявність численних ознак протиправності розрахованого розміру нормативної грошової оцінки та відповідно незаконності Витягу № НВ-530[телефон приховано] стали підставою для звернення ТОВ «Генерація-7» до Полтавського окружного адміністративного суду із позовом до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про скасування вказаного Витягу № НВ-530[телефон приховано] (справа №440/16341/25).
- позовні вимоги прокуратури в межах даної справи ґрунтуються на розмірі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка підтверджується виключно Витягом №НВ-530[телефон приховано], відповідно скасування такого витягу та встановлення порушень законодавства при розрахунку НГО буде підтверджувати безпідставність та незаконність позовних вимог прокуратури в межах даної справи;
- вказані обставини стали підставою для подачі відповідачем клопотання про зупинення провадження у даній справі до прийняття остаточного рішення в межах справи №440/16341/25. Відповідно, якщо заходи забезпечення (арешти) залишаться в силі, відповідач протягом необґрунтовано довгого періоду часу (із урахуванням можливого зупинення провадження у даній справі) буде позбавлений можливості користуватися рахунками, а отже його господарська діяльність буде повністю заблокована;
- вжиті судом заходи є неспівмірними із наслідками, які настануть для відповідача та збитками, які зазнає як відповідач, так і інші його контрагенти.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Демідова П.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Генерація-7" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 27.07.2026 у справі №917/1826/25. Розгляд справи призначено на 27.08.2026 об 11:30 годині. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали. Витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1826/25. Повідомлено, що участь сторін у судовому засіданні не є обов`язковою. Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
19.08.2026 від Полтавської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить залишити апеляційну скаргу ТОВ «Генерація-7» без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 27.07.2026 у справі №917/1826/25 без змін.
В обґрунтування доводів відзиву зазначає про таке:
- предметом позову є грошова вимога про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 7 436 633,34 грн, яка виникла у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки та ухиленням відповідача від внесення відповідних змін до договору оренди землі та сплати орендної плати у належному розмірі. Розмір статутного капіталу ТОВ "Генерація-7" становить лише 44 000,00 грн, що у 169 разів менше за суму позову, а вартість належного відповідачу нерухомого майна складає 438 072,00 грн. Оскільки грошові кошти мають високу обіговість і можуть бути виведені з рахунків, а майно відчужене у будь-який момент, існує очевидна небезпека того, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить або унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог;
- запропоновані заходи забезпечення позову є співмірними, адекватними та не перешкоджають господарській діяльності відповідача, оскільки лише обмежують право розпорядження майном і коштами у межах суми позову;
- зміни до договору оренди землі не внесено у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки землі саме через ігнорування вимог законодавства ТОВ «Генерація-7»; проєкт додаткової угоди, направлений ТОВ «Генерація-7», адресату не повернувся, листування про необхідність підписання проєктів та їх повернення залишено ТОВ «Генерація-7» без відповідного реагування;
- доводи відповідача фактично зводяться лише до намагання переоцінити зібрані докази прокурором та надані обґрунтування міською радою, а також надати їм іншу оцінку, ніж та, що була зроблена прокурором та у справі № 917/845/24 між тими ж сторонами щодо способу захисту інтересів держави, остаточне рішення в якій набрало законної сили;
- судом першої інстанції вірно встановлено, що накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача у межах суми позовних вимог (7 436 633,34 гривні) є безпосередньо пов`язаним із предметом позову, є співмірним та адекватним заходом, який не обмежує відповідача у праві користування майново-фінансовими ресурсами понад суму позову та не зупиняє його господарську діяльність;
- у разі, коли відповідач не доводить, що наявних у нього грошових коштів та майна достатньо для виконання судового рішення у разі задоволення позову, накладення арешту на грошові кошти та майно в межах спірної суми є співмірним та виправданим;
- відповідно до пункту 31 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22: «За умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення 23 238 041,19 грн доцільно було накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.»;
- в апеляційній скарзі апелянт вказує на протиправність розрахованого розміру нормативної грошової оцінки та, відповідно, незаконності Витягу № НВ-530[телефон приховано], що стало підставою звернення ТОВ «Генерація-7» до Полтавського окружного адміністративного суду із позовом до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про скасування вищевказаного Витягу (справа № 440/16341/25). Разом з цим, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2026, яка залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2026, заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду залишена без задоволення. Позовна заява ТОВ «Генерація-7» до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій протиправними, скасування витягу та зобов`язання вчинити певні дії залишена без розгляду, тому посилання відповідача на вказані обставини є безпідставними.
У судове засідання 27.08.2026 з`явився прокурор. Представник Полтавської міської ради в судове засідання не з`явився, про причини нез`явлення суд не повідомив, про час, день та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, натомість 26.08.2026 представником ТОВ «Генерація-7» надано клопотання про відкладення розгляду справи.
В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначає, що у справі інтереси ТОВ «Генерація-7» представляє адвокат Шульга А.В. Разом з цим, 27.08.2026 адвокат не має можливості з`явитися у судове засідання через зайнятість в судових засіданнях інших судів, що представник підтверджує наданими до клопотання доказами.
Посилаючись на призначення судових засідань з невеликою різницею у часі, віддаленість судів і затримки у проведенні засідань у зв`язку із завантаженістю та повітряними тривогами, представник відповідача - адвокат Шульга А. В., повідомляє, що не встигне взяти участь у всіх трьох засіданнях; зазначає про неможливість відкладення судового засідання в Господарському суді Харківської області через розгляд справи по суті, просить суд відкласти судове засідання у справі № 917/1826/25 на іншу дату та надати йому можливість висловити свою правову позицію перед судом.
Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої, зокрема, підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Частинами 11-13 ст. 270 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача повідомляє, що має намір брати участь у судовому засіданні, однак з об`єктивних обставин не може з`явитись у судове засідання в призначені дату й час через участь у судових засіданнях інших судів.
Разом з цим, судова колегія зазначає, що Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі №910/12842/17 виснував, що відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Своєю чергою, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі №361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Колегія суддів зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання. Також, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.08.2026 (п. 5) сторони повідомлено, що участь сторін у судовому засіданні не є обов`язковою, а неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Отже, участь сторін у судовому засіданні обов`язковою не визнавалась. Крім того, відповідач не був позбавлений права і можливості за потреби забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Також суд враховує, що правова позиція відповідача з приводу оскаржуваної ухвали викладена апелянтом в апеляційній скарзі.
Зважаючи на таке, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Поряд з цим, під час вивчення матеріалів апеляційної скарги та підготовки справи до розгляду, судом встановлено, що Верховний Суд ухвалою від 25.11.2025 передав на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №915/927/25 на підставі частини другої статті 302 ГПК України у зв`язку з необхідністю відступити та/або конкретизувати висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та у постанові Верховного Суду від 07.11.2024 у справі №915/538/24 (на які також посилався суд першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали).
Суд у вказаній ухвалі зазначив, що наявні підстави для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, шляхом відступу та/чи його конкретизаціїі та/чи уточнення, в аспекті того, чи повинен позивач/заявник доводити суду наявність ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду та чи повинен позивач доводити суду обґрунтовану необхідність щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, зокрема, чи повинен позивач/заявник подати докази на підтвердження наявності як ризику так/чи фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування вказаного вище заходу забезпечення позову.
Крім того, на думку Верховного Суду, висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 зі справи №905/448/22, у постанові Верховного Суду від 07.11.2024 у справі №915/538/24 підлягають конкретизації шляхом відступу та/чи конкретизації, та/чи уточнення, що у разі накладення арешту на грошові кошти відповідача, він (арешт) накладається саме у межах суми позову, а за умови неможливості встановити достатності чи недостатності грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках у всіх банківських установах, для задоволення вимог про стягнення коштів в межах суми позову, доцільно накласти заборону на вчинення певної дії (як-то: на відчуження майна), та доведення вартості майна якого покладається на позивача/заявника у відповідності до вимог статей 13,136, 137 ГПК України.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 19.12.2025 прийняла до розгляду справу № 915/927/25 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2025 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що вирішення питання про зупинення провадження у справі зумовлене необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні щодо конкретної категорії справ.
Колегія суддів зазначає, що як у справі №917/1826/25, яка розглядається, так і у справі №915/927/25 спірні процесуальні правовідносини стосуються забезпечення вимог про стягнення грошових коштів шляхом одночасного накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах ціни позову.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи та доводи апеляційної скарги, обставини передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №915/927/25 та те, що правовий висновок у справі №915/927/25 щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України матиме суттєве значення для вирішення цієї справи, з метою гарантування дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами та досягнення балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, дотримання принципу співмірності в контексті врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з огляду на принцип єдності судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №917/1826/25 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 915/927/25.
Колегія суддів враховує, що зупинення апеляційного провадження впливає на тривалість перегляду оскаржуваної ухвали. Водночас з огляду на безпосередню подібність правовідносин, необхідність забезпечення єдності судової практики та тимчасовий характер зупинення таке процесуальне рішення є виправданим і співмірним та не порушує права учасників справи на її розгляд упродовж розумного строку, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Керуючись ст.ст. 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Зупинити провадження у справі №917/1826/25 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №915/927/25 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого перегляду.
Зобов`язати учасників справи повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст.ст.286-289 ГПК України.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя П.В. Демідова