Справа №127/25004/26
Провадження № 2/127/6843/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, суд дійшов висновку, що вона подана без додержання вимог статей 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Разом із тим, із матеріалів позовної заяви вбачається, що відомості, які були відомі позивачу про відповідача, що підтверджується доданими до позовної заяви копією рішення про розірвання шлюбу та копією реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідача, однак дані відомості не були зазначені в реквізитах позовної заяви. Зокрема, не зазначено останнє відоме місце проживання чи перебування відповідача, поштовий індекс, відомі номери засобів зв`язку та офіційну електронну адресу (за наявності таких відомостей). Крім того, у позовній заяві не зазначено відомі засоби зв`язку самого позивача.
Таким чином, позовна заява не містить усіх відомостей, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України, що перешкоджає суду дійти висновку про її належне оформлення.
Крім того, із змісту позовної заяви вбачається, що позивач зазначає про проходження відповідачем військової служби та вказує, що відповідні відомості можуть бути витребувані судом.
Саме по собі посилання позивача у позовній заяві на те, що відповідач проходить військову службу, а відповідні відомості можуть бути витребувані судом, не покладає на суд обов`язку самостійно збирати такі докази.
Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу, саме сторони зобов`язані довести обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог чи заперечень, а суд не здійснює збирання доказів з власної ініціативи, крім випадків, прямо передбачених ЦПК України. Витребування доказів судом здійснюється, як правило, за вмотивованим клопотанням учасника справи, який обґрунтував неможливість їх самостійного отримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
Отже, за відсутності належного клопотання про витребування доказів із зазначенням підстав, передбачених статтею 84 ЦПК України, суд не має правових підстав самостійно витребовувати інформацію щодо проходження відповідачем військової служби лише на підставі відповідного твердження, викладеного у позовній заяві.
Крім того, судом встановлено, що позовна заява містить суперечності між викладеними обставинами та змістом позовних вимог.
Так, у мотивувальній частині позовної заяви позивач посилається на необхідність стягнення аліментів на утримання доньки, тоді як у прохальній частині просить стягнути аліменти на утримання синів.
Також у прохальній частині позовної заяви заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі 1/3 (33 %) частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до повноліття дітей.
Відповідно до частини другої статті 183 Сімейного кодексу України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Отже, формулювання позовної вимоги про стягнення аліментів «до повноліття дітей» не узгоджується з положеннями частини другої статті 183 Сімейного кодексу України та не дозволяє однозначно визначити межі заявленої вимоги.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог та спосіб захисту права, який просить застосувати позивач. Позовні вимоги мають бути чіткими, визначеними та узгодженими з викладеними у позовній заяві обставинами.
За таких обставин позивачу слід уточнити зміст позовних вимог, привівши їх у відповідність до вимог статті 183 Сімейного кодексу України, зокрема зазначивши, що аліменти у частці від заробітку (доходу) підлягають стягненню до досягнення повноліття найстаршою дитиною, або обґрунтувати інший спосіб захисту права, передбачений законом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що позивач зазначає про своє фактичне проживання разом із дітьми за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із тим, відповідно до інформаційної довідки з реєстру Вінницької міської територіальної громади про реєстрацію місця проживання особи, місце реєстрації позивача знаходиться за іншою адресою: АДРЕСА_2 . За таких обставин позивачу слід уточнити викладені у позовній заяві обставини щодо фактичного місця проживання дітей разом із нею, а також, за наявності, надати докази на їх підтвердження. Таке уточнення є необхідним для належного з`ясування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та вирішення питання про відкриття провадження у справі.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
За правилами ст. 185 ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд наголошує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини. Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, до документів, які мають бути до неї додані, а також визначаючи підсудність різних категорій справ, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та підстав прийняття заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Враховуючи наведене, суд вважає необхідним позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177,185 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.
Суддя: