Справа № 761/35171/26
Провадження № 2-о/761/528/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н. В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту смерті, -
В С Т А Н О В И В :
26.08.2026 заявниця ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою, в якій просить: встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження село Червоний Промінь, Снігурівського району Миколаївської області, місце смерті м. Нова Каховка Херсонська область, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2026 матеріали позовної заяви передані на розгляд судді Сіромашенко Н.В.
Суддя, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає заяву такою, що підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.
Частиною 3 ст. 294 ЦПК України, вказано, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявник, інші заінтересовані особи.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що в заяві заявником не зазначено заінтересовану особу, доходжу висновку про неможливість відкриття провадження по справі та про залишення заяви без руху, надання заявнику строку для усунення недоліків шляхом надання суду заяви у новій редакції із зазначенням заінтересованої особи.
Так, згідно вимог ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами(якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Зі змісту вказаної норми законодавства вбачається, що правом звернення до суду з заявою про встановлення факту смерті особи наділені члени сім`ї померлого, їх представники або інші заінтересовані особи.
Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 звертається з вимогою про встановлення факту смерті громадянки України ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Нова Каховка Херсонської області, оскільки є дочкою померлої.
Однак до позовної заяви ОСОБА_1 не додає доказів на підтвердження викладених фактів, зокрема, засвідчену відповідно до вимог чинного законодавства копію свідоцтва про народження заявника або інші документи, які підтверджують, що заявниця є дочкою померлої ОСОБА_2 .
Усуваючи недоліки, заявникові необхідно взяти до уваги викладене та надати суду докази спорідненості заявниці з померлою.
Згідно п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначений перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядаються судом.
Згідно пункту 8 вищевказаної частини статті, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Пунктом 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.
Відповідно до Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106-о), затвердженої Наказом МОЗ України від 8 серпня 2006 року №545, для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану закладом охорони здоров`я або ФОП видається лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о). Перший примірник лікарського свідоцтва про смерть видається родичам померлого чи іншим особам, які зобов`язалися поховати померлого, другий примірник лікарського свідоцтва про смерть залишається в закладі охорони здоров`я або місці провадження медичної практики ФОП. Видача трупа без лікарського свідоцтва про смерть забороняється. У разі поховання померлого закладом охорони здоров`я або ФОП - останній обов`язково заповнює лікарське свідоцтво про смерть і передає його в органи реєстрації актів цивільного стану не пізніше трьох діб з дня смерті. Одночасно при видачі лікарського свідоцтва про смерть лікар заповнює довідку про причини смерті в одному примірнику і видає родичам померлого чи іншим особам для поховання. Номери довідки про причину смерті і лікарського свідоцтва про смерть мають бути ідентичними. Довідка завіряється круглою печаткою закладу.
Однак, заявником до заяви про встановлення факту смерті не додано лікарського свідоцтва про смерть, що унеможливлює встановлення юридичного факту смерті особи.
Крім того, заява не містить підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав, що суперечить п.10 ч.3ст.175 ЦПК України.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Згідно з ч. 3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч.1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, заяву слід залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків. Протягом наданого судом строку заявнику слід подати до суду заяву, яка б відповідала вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, з усуненням вказаних в даній ухвалі недоліків.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 294 ЦПК України, п.п.1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, суддя -
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 , про встановлення факту смерті - залишити без руху.
Надати заявникам строк у п`ять днів включно зо дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.В. Сіромашенко