ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
28 серпня 2026 року Луцьк Справа № 140/5617/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши в порядку письмового провадження з власної ініціативи питання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, які полягають у застосуванні розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, при нарахуванні грошового забезпечення з 28 лютого 2022 року по 17 жовтня 2025 року; зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення військовослужбовця за період з 28 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2022 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів; зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2023 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів; зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2024 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів; зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2025 року по 17 жовтня 2025 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2025 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
визнання протиправними дій щодо утримання (відрахування) військового збору з грошового забезпечення військовослужбовців, належного до виплати за період з 28 лютого 2022 року по 17 жовтня 2025 року; стягнути понадміру утриманий (відрахований) військовий збір з грошового забезпечення за період з 28 лютого 2022 року по 17 жовтня 2025 року.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі за ініціативою суду підлягає зупиненню з огляду на таке.
Питанням, яке підлягає вирішенню судом у цій справі, є, зокрема, визначення правомірності застосування відповідачем пункту 4 Постанови №704 у редакції, чинній з 29 січня 2020 року, при обчисленні грошового забезпечення позивачу (основних та додаткових видів грошового забезпечення) з 28 лютого 2022 року по 17 жовтня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2026 року передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу №240/401/26 з обґрунтуванням на необхідність вирішення окремих колізій правових норм та різну практику палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справах, пов`язаних зі скасуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2025 року №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103» (Постанова №481).
Предметом оскарження у справі №240/401/26 є питання правомірності застосування пункту 4 Постанови №704 у редакції, чинній з 29 січня 2020 року, при обчисленні щодо нарахування та виплати позивачу з 29 січня 2020 року по 15 червня 2021 року та з 03 березня 2022 року по 10 грудня 2025 року основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Мотивуючи необхідність передачі справи на розгляд Судової палати, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 22 травня 2026 року зазначила, що, з огляду на те, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 КАС України в частині застосування положень Постанови №481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, з якого, в тому числі, проводиться обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців. Тому очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Водночас постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 зазначені судові рішення скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому Верховний Суд виходив, зокрема, з того, що Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями встановлювати розмір грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі базову величину для визначення посадових окладів.
Правовідносини у справі у справі №140/5617/26 та у справі №240/401/26 є подібними, оскільки регулюються одними й тими ж нормативними актами та обґрунтовані подібними обставинами, а правовий висновок, що буде сформований об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №240/401/26, може вплинути на наслідки розгляду цієї справи.
За приписами частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
З огляду на викладене та з метою правильного і однакового застосування положень законодавства при вирішенні спору суд дійшов висновку, що провадження у справі №140/5617/26 необхідно зупинити до набрання законної сили рішенням Верховного Суду в адміністративній справі №240/401/26.
Керуючись пунктом 5 частини другої статті 236, статтями 248, 256 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії зупинити до набрання чинності рішенням Верховного Суду в адміністративній справі №240/401/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею.
Суддя В. Л. Шепелюк