ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
31 серпня 2026 року Справа № 160/24319/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., переглянувши у місті Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
У С Т А Н О В И В:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 (з урахуванням ухвали суду від 19.08.2026 року про виправлення описки) залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (із приводу звернення до відповідача із вимогою здійснити нарахування спірної індексації або відмови відповідача у вчиненні таких дій; під час призначення пенсії та її обчислення відповідачем використаний середній заробіток у розмірі 5377,90 грн)
На виконання вимог цієї ухвали суду позивач надіслав на адресу суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що позивачу було призначено у 2018 році, то, відповідно до пункту 4-4 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV), для обчислення його пенсії застосовується показник середньої заробітної плати по Україні за 2016-2017 роки у сумі 5377,90 гривень. Заробіток, з якого позивачу було призначено пенсію у сумі 5377,90 гривень, підлягав індексації у 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 та 2026 роках, в силу вимог закону, атоматично, щорічно 1 березня, для чого не потрібно подавати будь-які заяви, що передбачено ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-IV.
З цього приводу суд зазначає, що до матеріалів позовної заяви позивачем надавався протокол перерахунку пенсії, версія:1.6.78.1, дата-час розрахунку 27.02.2026 року, відповідно до якого середній заробіток за 2 попередні роки складає 3764,40 грн (за 2016-2017 роки).
Таким чином, відповідачем під час обчислення пенсії позивача використовується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, у розмірі 3764,40 грн, що встановлено судом під час перевірці поданих матеріалів, внаслідок чого ухвалою суду і залишено позовну заяву без руху.
Однак, у поданій заяві замість того, щоб вжити заходів запропонованих ухвалою суду або змінити предмет та підстави позову (зважаючи, що позивач не визначав позовні вимоги щодо протиправних дій відповідача із приводу застосування такого показника (3764,40 грн) саме під час призначення (обчислення) пенсії, а не проведення індексацій з урахуванням нього) вдався до оцінці ухвали суду та продовжував наполягати на тому, для обчислення його пенсії застосовується показник середньої заробітної плати по Україні за 2016-2017 роки у сумі 5377,90 гривень.
Таким чином, викладене обгрунтування позову позивача не узгоджується із поданими ним доказами та такі розбіжності останнім не усунуто.
Крім того, позивачем не виконав вимоги ухвали суду в частині надання до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: із приводу звернення до відповідача із вимогою здійснити нарахування спірної індексації або відмови відповідача у вчиненні таких дій.
Суд зазначає, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи щодо особи дійсно має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач. застосування цього акта до цієї особи.
Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту адміністративним судом є наявність порушення дією, рішенням або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду; порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально вираженого права чи інтересу особи, яка стверджує про їх порушення; вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному та нематеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача; під час розгляду кожної справи суд повинен встановити, чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання адміністративного судочинства.
Вищенаведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 10 квітня 2012 року у справі № 21-1115во10, та Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 15 серпня 2019 року у справі № 822/450/16, від 10 лютого 2021 року у справі № 640/14623/20, від 18 березня 2021 року у справі № 826/3932/17, від 19 травня 2021 року у справі № 826/13229/16, від 21 грудня 2021 року у справі № 370/2759/18, від 14 лютого 2022 року у справі № 210/3729/17 та від 28 липня 2022 року у справі № 640/31850/20.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
При цьому, знову ж таки, до матеріалів позовної заяви позивачем надавався протокол перерахунку пенсії, версія:1.6.78.1, дата-час розрахунку 27.02.2026 року, відповідно до якого відповідачем здійснювалися індексації пенсії на відповідний коефіцієнт підвищення.
Таким чином, позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 17.08.2026 року.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ураховуючи, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 17.08.2026 року в повному обсязі, подана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню останньому.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз`яснити позивачеві, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л.Є. Букіна