ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
31 серпня 2026 року Справа № 160/24380/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., під час розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи за позовом адвоката Лісової Наталі Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом адвоката Лісової Наталі Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення, допомог для оздоровлення за період з 20.05.2023 по 18.06.2025 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення сталої величини 1762 грн на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості несення служби, премію, грошову допомогу на оздоровлення) за період з 20.05.2023 по 18.06.2025 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме: встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 році, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році на відповідні тарифні коефіцієнти.
Оскільки справа згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглянути питання про зупинення провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Предметом спору у справі № 160/24380/26 серед іншого є зобов`язання військової частини НОМЕР_2 здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості несення служби, премію, грошову допомогу на оздоровлення) за період з 20.05.2023 по 18.06.2025, тобто цей період охоплюється періодом дії пункту 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2026 року передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 240/401/26.
Предметом розгляду у справі № 240/401/26 є питання правомірності застосування пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції, чинній з 29 січня 2020 року, при нарахуванні та виплаті позивачу з 29 січня 2020 року до 15 червня 2021 року та з 3 жовтня 2022 року до 10 грудня 2025 року основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Мотивуючи необхідність передачі справи на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 22 травня 2026 року зазначила, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 КАС України в частині застосування положень Постанови № 481 (постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704») для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, з якого, в тому числі, проводиться обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, внаслідок чого очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2026 року у справі № 240/401/26 підготовку справи до касаційного розгляду закінчено, а справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Оскільки об`єднаною палатою Верховного Суду переглядається судове рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі), суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26.
Керуючись статтями 236, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Зупинити провадження у справі № 160/24380/26 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.
Копію ухвали про зупинення провадження у справі надіслати учасникам справи до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Г. Секірська