ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
"31" серпня 2026 р. справа № 300/4024/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» щодо не нарахування та невиплати в період з 25.06.2021 по 21.03.2022 та з 23.08.2022 по 28.02.2025 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, премії, одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
зобов`язати Державну установу «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 25.06.2021 по 21.03.2022 та з 23.08.2022 по 28.02.2025, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, премії, одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив службу у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» з 25.06.2021 по 21.03.2022 та з 23.08.2022 по 28.02.2025. При цьому, після звернення в квітні 2026 року щодо нарахування та виплати грошового забезпечення, відповідач відмовив у проведенні перерахунку, оскільки грошове забезпечення позивача нараховано і виплачено вірно, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - 1 762,00 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
08.07.2026 на адресу суду від Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» надійшов відзив на позовну заяву із викладеними запереченнями проти позову. Зокрема, представник відповідача у відзиві зазначив про відсутність підстав застосовувати при визначенні складових грошового забезпечення п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, відповідно до якого розміри окладів за військовим званням військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Зазначено про прийняття КМУ постанови №481, яка набрала чинності з 20.05.2023 та якою встановлено фіксовану суму для розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців - 1 762,00 грн. Окрім цього, відповідач наголосив на пропуску позивачем строку звернення до суду, адже такий розпочався ще в березні 2025 року.
20.07.2026 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній наполягає на задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку про необхідність залишення позовних вимог без розгляду з огляду на таке.
Предметом розгляду даної справи є нарахування та виплата грошового забезпечення за період проходження позивачем служби, зокрема, з 25.06.2021 по 21.03.2022 та з 23.08.2022 по 28.02.2025. Таким чином, спір у даному випадку пов`язаний з недотриманням законодавства про оплату праці.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній під час виникнення спірних правовідносин), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, строк звернення до суду зі спором про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, обмежений трьома місяцями з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Суд звертає увагу відповідача на те, що Верховний Суд в ухвалі від 23.07.2024 по справі №990/233/23 зазначив: «На підставі документів, які є у справі, та беручи до уваги пояснення сторін, суд з`ясував, що позивачка не отримувала письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні, як це передбачено у статті 116 КЗпП України.
Водночас, відлік строку для звернення до суду з позовом про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у розумінні статті 233 КЗпП України (у редакції, викладеній згідно із Законом №2352-IX), пов`язується саме з днем одержання ним [працівником] письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні відповідно до статті 116 КЗпП України.
Варто зауважити також, що стаття 116 КЗпП України у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом №2352-IX, теж покладала на «роботодавця» обов`язок у письмовій формі повідомити про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, перед виплатою зазначених сум».
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)», зокрема з 25.06.2021 по 21.03.2022 та з 23.08.2022 по 28.02.2025 (а.с. 9-10), що й не заперечується відповідачем.
Так, відповідно до наказу державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» від 21.02.2025 №29о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 28.02.2025 (а.с. 8).
Позивач направив відповідачу заяву щодо грошового забезпечення, у відповідь на яку листом від 17.03.2025 №4/1/1-10-25/ч-12 надано інформацію про грошове забезпечення ОСОБА_1 (а.с. 11-12), до якого долучено відомості про нараховане грошове забезпечення за 2021-2025 роки (а.с. 13-17).
Таким чином, судом встановлено, що позивач отримав відомості про його нараховане і виплачене грошове забезпечення після звернення - в березні 2025 року.
В той же час, із позовом ОСОБА_1 звернувся до суду в червні 2026 року, тобто із пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу/
При цьому, частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З урахуванням наведеного вище, а також враховуючи встановлення судом в процесі розгляду справи факту пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви в межах цієї справи.
На підставі наведеного, керуючись статями 240, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
залишити без розгляду позовну заяву в межах справи №300/4024/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Представнику позивача та відповідачу ухвалу надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.