ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2026 року справа № 380/17811/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кухар Н.А.
при секретарі - Матулкіній О.К.
за участі:
представника позивача - Підгайний О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плантан Плюс», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України, -
в с т а н о в и в :
26.08.2026 року о 10 год 28 хв надійшла заява Головного управління ДПС у Львівській області, подана в порядку ст.289-2 Кодексу адміністративного судочинства України через електронний кабінет сервісу «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). У вказаній заяві заявник просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику ТзОВ «Плантан Плюс» (ЄДРПОУ - 44994106)- ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місто Узбекистан Ташкент, вул. Мухаматдієва, буд. 29).
В обґрунтування позову посилається на те, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Плантан Плюс», керівником якого є Рахматіллаєвій Зулайхо, обліковується податковий борг у розмірі 152 636 574,26 грн, який виник по пені за порушення у сфері ЗЕД - 151 831 034,26 грн., податку на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства - 340,00 грн., адміністративному штрафі та інших санкціях - 805 200,00 грн.. Позивач вказує, що вживав заходи, передбачені Податковим кодексом України щодо погашення боргу, однак вони не дали позитивного результату, а тому в порядку ст.289-2 Кодексу адміністративного судочинства України Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до суду з даним позовом.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26.08.2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
У судове засідання, призначене на 31.08.2026 року, прибув представник позивача та просив задоволити позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідачів у судове засідання не з`явились. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяв про розгляд справи за їх відсутності чи про причини неможливості прибуття у судове засідання не подавали.
Згідно з ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до абз.2 ч. 3 ст. 205 КАС України у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Плантан Плюс» (місцезнаходження: 79007, Львівська обл., м. Львів, вул. Данилишина, 6, код ЄДРПОУ 44994106) зареєстроване як юридична особа 30.05.2023 року та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області. Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником вказаного Товариства є Рахматіллаєва Зулайхо.
Як видно з довідки про суму заборгованості, станом на 18.08.2026 року, за ТОВ «Плантан Плюс» обліковується податковий борг, який виник у зв`язку із несплатою узгоджених податкових зобов`язань який виник по пені за порушення у сфері ЗЕД - 151 831 034,26 грн., податку на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства - 340,00 грн., адміністративному штрафі та інших санкціях - 805 200,00 грн.
З метою погашення податкового боргу позивач надіслав ТОВ «Плантан Плюс» податкову вимогу форми Ю від 30 жовтня 2025 року №0[телефон приховано]-1301, яка не оскаржена і не виконана, що встановлено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 року по справі № 380/1705/26, яке набрало законної сили.
У зв`язку з тим, що виставлення податкової вимоги не призвело до погашення податкового боргу в добровільному порядку, позивач звернувся до суду із позовом про його стягнення в примусовому порядку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 року по справі № 380/1705/26, яке набрало законної сили, позов Головного управління Державної податкової служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантан Плюс" про стягнення податкового боргу задоволено в повному обсязі. Стягнуто до бюджету кошти з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків в розмірі 152 636 574,26 грн..
Однак, не зважаючи на вжиті контролюючим органом заходи, податковий борг ТОВ «Плантан Плюс» не було погашено протягом 240 календарних днів з моменту вручення платнику податків податкової вимоги. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наявність у ТОВ «Плантан Плюс» податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, а також факт його непогашення протягом 240 календарних днів з дня вручення Товариству податкової вимоги, позивач звернувся до суду з позовом про застосування до керівника вказаної юридичної особи - Рахматіллаєвої Зулайхо - тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до повного погашення суми податкового боргу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п.59.3 ст.59 ПК України).
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з п.87.13 ст.87 ПК України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Відповідно до статті 16 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.
Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII.
Відповідно до статті 6 цього Закону право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України визначені у статті 289-2 КАС України, частиною першою якої установлено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Системний аналіз положень статті 87 ПК України та частини першої статті 289-2 КАС України дає підстави для висновку, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, наявності судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Аналогічний правовий висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 31.03.2025 по справі № 160/5655/22.
Частиною 1 ст.289-2 КАС України встановлено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Суд встановив, що за ТОВ «Плантан Плюс», обліковується податковий борг у сумі 152 636 574,26 грн., який виник у зв`язку із несплатою узгоджених податкових зобов`язань який виник по пені за порушення у сфері ЗЕД - 151 831 034,26 грн., податку на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства - 340,00 грн., адміністративному штрафі та інших санкціях - 805 200,00 грн.
У зв`язку з несплатою узгоджених сум, на підставі п.59.1 ст.59 ПК України Товариству виставлена податкова вимога від 30 жовтня 2025 року №0[телефон приховано]-1301, яка повернута контролюючому органу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення R067031776470 із зазначенням причини повернення «адресат відсутній».
За змістом п.58.3 ст.58 та п.42.2 ст.42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням або відмову прийняти документ, такий документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Станом на 20 квітня 2026 року доказів погашення зазначеного податкового боргу відповідачі не подали.
У спірному випадку обмеження права керівника боржника на виїзд за кордон є законним заходом, спрямованим на забезпечення виконання податкового обов`язку перед державою, що відповідає легітимній меті та є пропорційним.
Враховуючи підтвердження факту наявності у ТОВ «Плантан Плюс» податкового боргу в розмірі понад 1 млн грн, дотримання процедури та строків надіслання податкової вимоги, а також непогашення суми такого податкового боргу протягом 240 днів з дня вручення Товариству податкової вимоги, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
При цьому суд враховує, що обмеження у праві виїзду за межі території України за своєю правовою природою є заходом, який має тимчасовий характер. Згідно з приписами п.87.14 ст.87 ПК України, дія такого обмеження припиняється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Оскільки встановлення обмеження прямо пов`язане з існуванням визначених законом обставин, суд вважає за необхідне конкретизувати межі застосування цього заходу до моменту повного погашення податкового боргу ТОВ «Плантан Плюс» у сумі 152 636 574,26грн або до настання інших обставин, передбачених п.87.14 ст.87 ПК України.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 52, 72-77, 139, 241-246, 250, 270, 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
Позовну заяву Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плантан Плюс», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України задовольнити повністю.
Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику ТОВ «Плантан Плюс» «Плантан Плюс» (ЄДРПОУ - 44994106)- ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) до повного погашення податкового боргу у сумі 152 636 574 (сто п`ятдесят два мільйони шістсот тридцять шість тисяч п`ятсот сімдесят чотири) грн 26 коп або настання інших обставин, передбачених пунктом 87.14 статті 87 Податкового кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кухар Наталія Андріївна