МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
31 серпня 2026 р. № 400/10082/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши позовну заяву
за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
про стягнення податкового боргу у сумі 29 028,70 грн,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС у Миколаївській області, Позивач) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 ( далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.
Ухвалою від 19.08.2026 суд залишив позовну заяву без руху, запропонував позивачу надати до суду докази вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Позивачем подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначено, що відповідач як ФОП, задекларувала податкову адресу: 56520, Миколаївська область, Вознесенський район р-н, с. Таборівка. За даними Централізованої бази даних, в якій накопичується інформація про зареєстровану податкову адресу, доходи фізичних осіб та суми сплачених ними податків (далі - ДРФО), адресою проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .
Ознайомившись із заявою про усунення недоліків, суд зазначає наступне.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено виконанням ним визначених Податковим кодексом України обов`язків стосовно здійснення за платника податків і на користь держави заходів щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Позивач у позовній заяві зазначає, що податковий борг у загальному розмірі 39028,70 грн виник у відповідача внаслідок несплати грошового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначеного податковим органом на підставі податкового повідомлення- рішення від 26.06.2025 № 0697334-2409-1406.
В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Порядок надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення та визначається положеннями статті 42 цього Кодексу (пункт 58.3 статті 58, пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).
Згідно з приписами пункту 42.2 статті 42 цього Кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.5 статті 42 Податкового кодексу України).
Пунктом 42.3 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги, за умови, що сума грошового зобов`язання, що складає податковий борг, є узгодженою за процедурою, що визначена Податковим кодексом України. Передбачений наведеними вище нормами Кодексу порядок надіслання (вручення) платнику податків податкових повідомлень рішень є складовою частиною процедури узгодження податкового зобов`язання платника податків.
При цьому у разі листування податкового органу з платником податків фізичною особою засобами поштового зв`язку податкові вимога та повідомлення - рішення вважаються врученими, якщо вони надіслані за податковою адресою платника податків. Днем вручення поштовою службою рекомендованого поштового відправлення у разі неможливості його отримання адресатом з незалежних від поштової служби причин, вважається день, що зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
З матеріалів справи вбачається, що податкова вимога від 02.02.2026 №0[телефон приховано]/1429 була направлена на адресу: 56520, Миколаївська область, Вознесенський район р-н, с. Таборівка, підпису відповідача на повідомленні про вручення немає.
В той же час відповідно до витягу з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач з 20.10.2016 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач недоліки позову не усунув, не надав до суду доказів направлення податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги на адресу відповідача з урахуванням отриманої інформації з Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до частина 4 ст.161 КАС України передбачає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За нормами п. 6 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Враховуючи викладені вище обставини суд доходить висновку про відсутність належних доказів узгодження податкового зобов`язання і направлення податкової вимоги відповідачу, а відтак невідповідності позовної заяви ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Одночасно суд роз`яснює позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України). Поряд з цим, суд звертає увагу позивача на те, що під таким зверненням мається на увазі звернення з позовом, що відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 293, 295, 297 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу і додані до неї матеріали повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Л.Л. Дерев`янко