Справа № 420/40110/25
УХВАЛА
28 серпня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду (згідно ст.383 КАС України),
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено повністю.
Вказаним рішенням визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №31/30/18-530-2025 від 03 листопада 2025 року, виданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Одеській області, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ), з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №31/30/18-530-2025 від 03 листопада 2025 року, виданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Одеській області, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ), з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення набрало законної сили 31.03.2026 року.
01.04.2026 року позивачу видано виконавчий лист.
20.04.2026 року (вхід. від 22.04.2026 року) від представника ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення.
Ухвалою від 30.04.2026 року встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі № 420/40110/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати протягом трьох місяця з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 року по справі № 420/40110/25.
18.08.2026 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява в порядку ст.383 КАС України, в якій останній просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі перерахованому на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року по справі №420/40110/25;
2. Постановити окрему ухвалу на направити її Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а також для забезпечення належного виконання рішення суду у справі №420/40110/25 шляхом виплати ОСОБА_1 пенсії у перерахованому розмірі, визначеному перерахунком з 01.08.2026 року.
Заява обґрунтована наступним.
29 липня 2026 року на виконання судового рішення Відповідачем було проведено перерахунок пенсії Позивача, згідно з яким розмір його пенсії склав 10546,38 грн., що підтверджується копією перерахунку пенсії з 01.08.2026 року. Водночас у серпні 2026 року Позивачу фактично виплачено пенсію у попередньому розмірі 6683,39 грн. замість належних 10546,38 грн., що підтверджується довідкою про доходи пенсіонера. Таким чином, невиплата пенсії у серпні 2026 року у перерахованому розмірі підтверджує невиконання Відповідачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі №420/40110/25.
Разом з тим, починаючи з 08.06.2026 року Постанова №821 не підлягає застосуванню, а тому правові підстави для невиплати пенсії у повному обсязі (перерахованому розмірі) відсутні.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду (згідно ст.383 КАС України), суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно ч.4 ст.383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Згідно абз. 1 ч.5 ст.383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Відповідно до ч.6 ст.383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Норми ст.383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд зазначає, що обов`язок належним чином виконувати рішення суду покладений на відповідача Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України та ст.382 КАС України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
29 липня 2026 року на виконання судового рішення Відповідачем було проведено перерахунок пенсії Позивача, згідно з яким розмір його пенсії склав 10546,38 грн., що підтверджується копією перерахунку пенсії з 01.08.2026 року. Водночас у серпні 2026 року Позивачу фактично виплачено пенсію у попередньому розмірі 6683,39 грн. замість належних 10546,38 грн., що підтверджується довідкою про доходи пенсіонера. Таким чином, невиплата пенсії у серпні 2026 року у перерахованому розмірі підтверджує невиконання Відповідачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі №420/40110/25.
Разом із тим Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі - Постанова №821, Порядок) запроваджено механізм виплати перерахованих пенсій виключно в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету / помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, із прив`язкою виплат до наявності відповідних асигнувань у поточному бюджетному періоді. Отже, даний порядок передбачав здійснення пенсійних виплат на виконання судових рішень не в повному обсязі, а в межах виділених бюджетних асигнувань.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 постанову КМУ від 14.07.2025 №821 визнано протиправною та нечинною. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі №320/51895/25 апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України залишені без задоволення, а зазначене рішення - без змін.
Таким чином, починаючи з 08.06.2026 року Постанова №821 не підлягає застосуванню, а тому правові підстави виплати пенсії не в повному обсязі відсутні.
Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Отже, з 08.06.2026 (дати набрання законної сили рішенням у справі № 320/51895/25) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 Порядок … втратив чинність та не підлягає застосуванню.
Це означає, що з наведеної дати у відповідача відсутня будь-яка правова підстава застосовувати до виплати пенсії спеціальний режим часткової, пропорційної чи відстроченої виплати пенсії. Жоден інший чинний нормативно-правовий акт такого спеціального порядку виплати пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, не встановлює, а наявність у бюджеті Пенсійного фонду України окремих рядків видатків сама по собі не є порядком виплати та не може бути підставою для виплати пенсії в неповному розмірі або з відстроченням.
За таких умов єдиним правомірним порядком виплати пенсії є загальний порядок, визначений Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів; при цьому зміна умов і норм пенсійного забезпечення таких осіб здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону № 1058-ІV. Жодним підзаконним актом - у тому числі постановою Кабінету Міністрів України - змінювати ці умови та норми неможливо.
Частиною другою статті 5 Закону № 1058-ІV, на яку прямо посилається стаття 1-1 Закону № 2262-ХІІ, виключно Законом № 1058-ІV визначаються порядок здійснення пенсійних виплат та порядок використання коштів Пенсійного фонду України.
Стаття 52 Закону № 2262-ХІІ встановлює єдиний та універсальний порядок виплати пенсії: пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі.
Закон № 2262-ХІІ не містить жодної норми про виплату пенсії з окремої категорії бюджетних асигнувань, пропорційно або в порядку черговості.
Закон № 2262-ХІІ не передбачає окремого виду пенсійної виплати під назвою «перерахована за рішенням суду пенсія». Пенсія є єдиним і нероздільним майновим об`єктом незалежно від того, який юридичний факт став підставою для встановлення її коректного розміру. Штучне виокремлення таких виплат в окрему категорію з обмеженнями суперечить статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ.
Пенсії особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, виплачуються за рахунок коштів державного бюджету (стаття 9 Закону № 2262-ХІІ), у межах загального обсягу видатків на фінансове забезпечення виплати пенсій, передбаченого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік». Отже, пенсія позивачу має виплачуватися з тих самих загальних видатків, що й пенсія будь-якому іншому пенсіонеру за Законом № 2262-ХІІ.
Отже після 08.06.2026 ГУПФУ зобов`язане здійснювати виплату пенсії щомісяця у повному нарахованому розмірі з загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених за спеціальною пенсійною програмою відповідно до Закону № 2262-ХІІ за рахунок коштів державного бюджету, а також виплатити нараховану заборгованість за минулий період у повному обсязі.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі перерахованому на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року по справі №420/40110/25.
Щодо постановлення окремої ухвали суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Таким чином, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Окрема ухвала суду - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.
Необхідність винесення окремої ухвали зумовлена завданнями адміністративного судочинства, захистом прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.
Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення.
Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає.
Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, можуть полягати у неналежному виконанні посадовими особами обов`язків, перевищенні влади чи зловживанні нею, порушенні строків розгляду звернень, невжитті заходів реагування на заяви громадян тощо.
При цьому, суд зауважує, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.11.2020 року у справі №855/87/20.
Отже, постановлення окремої ухвали є диспозитивним правом суду. Окрема ухвала може постановлятись лише за наявності очевидно протиправних дій відповідних осіб, лише у разі, якщо під час судового розгляду судом встановлено склад правопорушення.
Рішення про ухвалення такого різновиду ухвал, приймається при виявленні таких порушень закону, які вимагають інформування компетентних органів, уповноважених на вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Разом з тим, окрема ухвала має бути обґрунтованою і вмотивованою. Вона може бути винесена на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити вказівку на дійсні причини й умови, які сприяли вчиненню правопорушення.
З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали.
Разом з тим, дана ухвала підлягає направленню відповідачу для належного виконання судового рішення від 26.02.2026 року.
Керуючись ст.ст. 248, 249, 256, 293, 383 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду по справі № 420/40110/25 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі перерахованому на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року по справі № 420/40110/25.
У задоволенні заяви про постановлення окремої ухвали - відмовити.
Направити дану ухвалу до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для належного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 року по справі № 420/40110/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали.
Суддя В.В. Андрухів