Справа № 344/8225/26
Провадження № 22-ц/4808/1723/26
Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Б. М.
Суддя-доповідач Томин
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючої Томин О. О.,
суддів: Бойчука І. В., Пнівчук О. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 09 липня 2026 року, ухвалене в складі судді Атаманюка Б. М. у м. Івано-Франківську, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказано, що 30.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 23862-05/2023, відповідно до умов якого відповідачці надано фінансовий кредит в розмірі 7000 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а клієнт зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
16.11.2023 ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 16112023, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 23862- 05/2023 від 30.05.2023.
Станом на дату подання позову заборгованість відповідачки перед позивачем становить 53 665,50 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 7000 грн; заборгованість за процентами - 46 665,50 грн.
Посилаючись на зазначені обставини та норми законодавства, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 23862-05/2023 від 30.05.2023 в загальному розмірі 53 665,50 грн, а також судові витрати в розмірі 2662,40 грн судового збору та 8000 грн витрат на правову допомогу.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 09 липня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 23862-05/2023 від 30.05.2023 в загальному розмірі 53 665 грн 50 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 3000 грн.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає таке рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясування обставин справи.
Вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував ст. 204 ЦК України та не врахував, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт належного підписання договору саме відповідачем та існування оригіналу електронного документа, а саме: журналів подій (лог-файлів) інформаційно-комунікаційної системи; технічних даних авторизації користувача; доказів введення одноразового ідентифікатора саме відповідачем; протоколу створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису; сертифіката КЕП уповноваженої особи кредитодавця; кваліфікованої електронної позначки часу підписання договору зі сторони кредитодавця.
Суд не врахував, що відповідно до п. 2.16 Договору про надання фінансового кредиту № 23862-05/2023 такий підписано з боку ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» з використанням факсиміле підпису та печатки, тоді як позивач стверджує, що договір є електронним, що суперечить вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронні довірчі послуги», а факсиміле не є електронним підписом у розумінні чинного законодавства. І суд не надав оцінки доводам відповідача про те, що надані позивачем дані містять взаємовиключні часові показники щодо накладення електронного підпису споживача.
Зазначає, що позивач не довів належними та допустимими доказами погодження сторонами строку кредитування, що ставить під сумнів належне укладення кредитного договору та правомірність заявлених до стягнення вимог.
Також суд не дослідив та не надав оцінки доводам відповідача про відсутність у матеріалах справи первинних бухгалтерських документів на підтвердження перерахування кредитних коштів на банківський картковий рахунок позичальника; не врахував, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що платіжна картка НОМЕР_1 належить саме відповідачу.
Вказує, що у разі визнання початкового кредитного договору неукладеним або недійсним внаслідок порушення форми чи відсутності повноважень у підписанта, договір факторингу також не породжує правових наслідків.
Вважає, що місцевий суд неправильно застосував норми ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» та не врахував, що заявлена позивачем процентна ставка у розмірі 1,99 % на день (що становить понад 726 % річних), а також реальна річна процентна ставка у розмірі 39 279,81 % є явно завищеними та такими, що суперечать засадам справедливості, добросовісності й розумності, що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та постанові КЦС ВС від 12.02.2025 у справі Документ сформований в системі «Електронний суд» 28.07.2026 3 №679/1103/23. Також такі відсотки у 6,67 рази перевищують суму тіла кредиту (7000 грн), що суперечить п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що суд не врахував, що позивач не надав жодного платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, банківської виписки), який би підтверджував фактичне понесення цих витрат. Також вважає, що суд не надав оцінки доводам відповідача щодо неспівмірності заявлених витрат на правничу допомогу критеріям, визначеним ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
На думку апелянтки, суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 263, 265 ЦПК України не надав оцінки поданим нею додатковим поясненням у справі від 03.06.2026 в цілому.
Просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 15.07.2026 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Також в апеляційній скарзі апелянта просила витребувати у ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та/або ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» оригінал електронного документа - Договору про надання фінансового кредиту № 23862-05/2023, журнали подій (лог-файли) інформаційно-комунікаційної системи щодо його підписання, сертифікат кваліфікованого електронного підпису, протокол генерації та направлення одноразового ідентифікатора, відомості про IP адресу/Device ID, з якого здійснювалося підписання.
Вказане клопотання було вирішене апеляційним судом в ухвалі від 20.08.2026.
Позиція інших учасників справи
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» правом на подання відзиву не скористалося.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
Згідно з частиною 1 ст. 369 ЦПК України, ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 6 ст. 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості в розмірі 53 665 грн 50 коп. Тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, справа є малозначною в силу прямої вказівки закону.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 09 липня 2026 року зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає.
Фактичні обставини справи
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 30.05.2023 о 11:02:41 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 23862-05/2023 шляхом підписання кредитного договору відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором W0450 (а.с. 9 (зворот) - 14).
Пунктами 1.1-1.2 Договору визначено, що товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 7000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 30.05.2023. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 23.05.2024.
Згідно п.п. 1.4, 1.4.1 Договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 цього Договору.
В п. 1.6 Договору передбачено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Пунктами 2.16, 2.18 Договору сторонами погоджено, що зі сторони Товариства Кредитний договір може бути підписаний одним із наступних способів: накладенням електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис»; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом «Про електронну комерцію»; аналога власноручного підпису та печатки (факсимільного відтворення підпису та печатки и за Допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису та печатки). Зі сторони Клієнта Кредитний договір підписується шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію».
Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту є підписані позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором W0450: Графік платежів, у якому визначено до сплати: сума кредиту, проценти за користування кредитом (а.с. 15); Паспорт споживчого кредиту (а.с. 16-18), в якому зазначено такі ж умови кредитування, як і в кредитному договорі; Заявка-анкета клієнта на отримання фінансового кредиту (а.с. 18 (зворот) - 19), в якій містяться дані позичальника, в тому числі зазначено номер картки отримувача НОМЕР_1 , процес оформлення та розгляду кредитної заявки та запевняння згоди з його умовами; Інформаційне повідомлення споживача (а.с. 20).
Згідно копії повідомлення № 3466_25[телефон приховано] від 30.06.2025 ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ, та отримало Ліцензію Національного банку України № 21/788 від 01.05.2023. Між ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» укладено Договір на переказ коштів № ФК-П-2022/01-1 від 12.01.2022, відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 30.05.2023 о 11:05:17 на суму 7000 грн, маска картки: НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРау.ua - 244687582, призначення платежу: зарахування 7000 грн на карту НОМЕР_1 (а.с. 21 (зворот)).
16.11.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 16112023, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» передає грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (ціна договору) за плату, а ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відступає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) (п. 1.1 Договору) (а.с. 26 (зворот) - 31).
Згідно п. 3.1 Договору факторингу клієнту належить право вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.
Фактор сплачує клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування коштів в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього Договору складає 2 632 677,46 грн без ПДВ (п. 7.1 Договору).
Відповідно до п.п. 8.1.1 8.1.3 Договору факторингу в день підписання цього Договору Клієнт готує та передає Фактору в письмовій формі, заповнений Реєстр Боржників, складений за формою, встановленою Додатку № 1 до цього Договору. Протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання цього Договору та письмового Реєстру Боржників Клієнт готує та передає Фактору в електронній формі, електронною поштою або кур`єрською доставкою на електронному носієві (флеш карта, компакт диск та інші оптичні носії інформації) Реєстр Боржників за формою, встановленою в Додатку № 1-1 до цього Договору, з усіма заповненими даними про Боржників. Електронний реєстр Боржників засвідчується КЕП керівника Клієнта. Протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання Фактором електронної форми Реєстру Боржників Фактор формує та надає Клієнту для підписання Акт приймання-передачі Реєстру Боржників (Додаток № 2). Протягом 3 (трьох) робочих днів, з моменту отримання Клієнтом Акту приймання-передачі Реєстру Боржників уповноважений представник Клієнта підписує вказаний Акт, скріплює печаткою та передає підписаний примірник Акту Фактору.
16.11.2023 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплатив на рахунок ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» 2 632 677,46 грн за відступлення права вимоги без ПДВ згідно Договору факторингу № 16112023 від 16.11.2023 (а.с. 33).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 16112023 від 16.11.2023 ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передав, а ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» отримав право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 23862-05/2023 від 30.05.2023; сума основного боргу - 7000 грн; сума заборгованості по відсотках - 20 337,80 грн (а.с. 32).
Акт приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників до Договору факторингу № 16112023 від 16.11.2023 підписано ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 16.11.2023 (а.с. 32 (зворот)).
Також 16.11.2023 ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» направило ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги по Кредитному договору № 23862-05/2023 від 30.05.2023 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (а.с. 21).
Відповідно до копії розрахунку заборгованості ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» станом на 16.11.2023 заборгованість відповідачки за Кредитним договором № 23862-05/2023 від 30.05.2023 становила 27 337,80 грн, з яких: 7000 грн - тіло кредиту, 20 337,80 грн - відсотки (а.с. 22-23).
Відповідно до копії розрахунку заборгованості ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за період з 17.11.2023 по 23.05.2024 станом на 23.05.2024 заборгованість відповідачки за Кредитним договором № 23862-05/2023 від 30.05.2023 становить 53 665,50 грн, з яких: 7000 грн - тіло кредиту, 46 665,50 грн - відсотки (а.с. 24-26).
10.04.2026 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» направило ОСОБА_1 досудову вимогу сплати заборгованості за Кредитним договором № 23862-05/2023 від 30.05.2023 у сумі 53 665,50 грн (а.с. 33 (зворот)).
Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт укладення 30.05.2023 Договору про надання фінансового кредиту № 23862-05/2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , який підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому між ними виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами. Первісний кредитодавець виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачці кредитні кошти. Відповідачка взяті на себе зобов`язання за договором про споживчий кредит повністю не виконала, у передбачений договором строк кошти не повернула. Тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, суд визнав неспівмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу зі складністю справи та фактично виконаними адвокатом роботами, у зв`язку з чим зменшив їх розмір до 3000,00 грн.
Апеляційний суд частково погоджується із такими висновками, з огляду на наступне.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Частиною 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитним договором відповідач порушує взяті на себе зобов`язання за цим Договором.
Як вбачається з положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У ст. 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).
Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Судом першої інстанції встановлено, що 30.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 23862-05/2023, на виконання умов якого первісним кредитором надано позичальнику кредитні кошти в розмірі 7000,00 грн. Однак відповідачка свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість за тілом кредиту та за відсотками.
Щодо доводів апелянтки про те, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт належного підписання договору саме відповідачем та існування оригіналу такого електронного документа, журналів подій (лог-файлів) інформаційно-комунікаційної системи, технічних даних авторизації користувача, то такі спростовуються наступним.
Так, відповідно до п. 2.2 Кредитного договору видача кредитів клієнту - фізичній особі Товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу Інтернет, тобто через веб-сайт або веб-сайти Товариства та/або мобільного додатку Товариства.
Згідно п.п. 2.5-2.7 Кредитного договору для створення особистого кабінету клієнт на сайті Товариства вводить свій особистий або фінансовий номер телефону та підтверджує його шляхом введення коду з смс-повідомлення або прийнявши вхідний дзвінок від Товариства та підтвердивши відповідну дію. Після входу (авторизації) до Особистого кабінету клієнт для отримання кредиту заповнює Заявку-анкету. У Заявці клієнт зобов`язаний вказати повні, точні і достовірні особисті дані відповідно до ідентифікаційних документів клієнта, які необхідні для прийняття Товариством рішення про надання кредиту.
На підтвердження укладення кредитного договору позивачем також надано до матеріалів справи підписану позичальницею Заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту (а.с. 18 (зворот) - 19), в якій нею вказано свої особисті дані, в тому числі номер картки НОМЕР_1 , процес оформлення та розгляду кредитної заявки та запевняння згоди з його умовами.
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору перед укладенням цього Договору Товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу.
Таким чином, ідентифікація позичальника як споживача фінансових послуг на веб-сайті Товариства проведена відповідно до вимог закону.
Договір підписано електронним підписом за допомогою використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) який формується автоматично на стороні товариства для кожного використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІКС товариства/зазначений в цьому договорі, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання такого одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на вебсайт до особистого кабінету, що відповідає вимогам статті 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Крім того, в договорі зазначено особисті дані відповідачки ОСОБА_1 , зокрема, реквізити паспортного документу, адреса місця реєстрації, РНОКПП, дані банківської картки, на яку слід перерахувати кошти, номер телефону.
Доказів на спростування відповідності анкетних даних відповідачки в зазначеному договорі матеріали справи не містять.
Також будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 не належить зазначений номеру телефону, що її особисті дані були доступні третім особам чи використані поза її волею останньою суду не надано.
Договір про надання фінансового кредиту № 23862-05/2023 від 30.05.2023, Графік платежів, Паспорт споживчого кредиту, Заявка-анкета клієнта на отримання фінансового кредиту підписані електронним підписом позичальника ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора W0450.
Отже, вказаний договір було укладено в електронному вигляді та відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Твердження апелянтки про те, що позивач помилково позивач стверджує, що вказаний договір є електронним, оскільки такий підписано з боку ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» з використанням факсиміле підпису та печатки, також є безпідставними.
Зокрема, згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин може бути підписаний шляхом використання, в тому числі, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Такий спосіб підпису з наданим зразком кредитором визначений в п. 2.16 Кредитного договору.
Згідно копії повідомлення № 3466_25[телефон приховано] від 30.06.2025 ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» було успішно перераховано на доручення ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» на платіжну картку клієнта: 30.05.2023 о 11:05:17 кошти на суму 7000 грн, маска картки: НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРау.ua - 244687582, призначення платежу: зарахування 7000 грн на карту НОМЕР_1 .
І саме такий номер картки було зазначено у підписаному відповідачкою Договорі про надання фінансового кредиту № 23862-05/2023 від 30.05.2023, Заявці-анкеті клієнта на отримання фінансового кредиту. Що також спростовує доводи апелянтки про те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що платіжна картка НОМЕР_1 належить саме відповідачу.
Більше того, остання тривалий час користувалася кредитними коштами та частково погашала відсотки по кредиту, про що свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості, який відповідачкою не спростовано.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 квітня 2024 року у справі № 559/1622/19 вказав, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.
Відтак, сукупність наявних у матеріалах справи доказів свідчить про отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 7000 грн за укладеним між нею та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» кредитним договором та невиконання зобов`язання щодо їх повернення у строк, визначений умовами договору. Доказів, які б спростовували зазначені обставини, відповідачкою не надано.
Також матеріалами справи підтверджено факт переходу права вимоги за вказаним кредитним договором від ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» згідно Договору факторингу № 16112023 від 16.11.2023.
Розрахунок заборгованості проведений з дотриманням узгоджених сторонами істотних умов договору та чинного законодавства, заборгованість по процентам за користування кредитом розрахована в межах строку дії кредитного договору.
Посилання апелянтки на положення Закону України «Про захист прав споживачів» щодо нарахування непропорційно великого розміру відсотків за користування кредитними коштами колегія суддів оцінює критично.
Позивачу була надана необхідна переддоговірна інформація, передбачена Законом України «Про захист прав споживачів». ОСОБА_1 не звертався до кредитора із заявами про надання додаткової інформації або роз`яснення положень договору, не скористався правом на відкликання згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та вносила кошти на погашення заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості та не заперечується скаржником в апеляційній скарзі.
Підписуючи договір, ОСОБА_1 погодилася, в тому числі, з розміром відсотків за користування кредитними коштами, які передбачені умовами цього договору. Зустрічних вимог про визнання недійсним кредитного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами, у зв`язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про споживче кредитування», відповідачка не заявляла.
Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання представника апелянта на порушення позивачем Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки за ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Разом з тим апеляційний суд звертає увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, було доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 2,5 % від суми кредиту за кожен день, з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1,5 % від суми кредиту за кожен день, з 20 серпня 2024 року - 1 % від суми кредиту за кожен день.
Таким чином, при обчисленні розміру заборгованості за відсотками слід враховувати поетапне зменшення розміру денної процентної ставки.
За умовами Договору про надання фінансового кредиту № 23862-05/2023 від 30.05.2023 строк кредитування становив 360 днів; дата погашення кредиту - 23.05.2024; процентна ставка - 1,99 % в день в межах строку кредиту.
Однак, починаючи з 22 квітня 2024 року розмір денної процентної ставки підлягав обмеженню наведеними вище нормами Закону України «Про споживче кредитування».
Відтак, з 22.04.2024 по 23.05.2024 (32 дні) проценти повинні нараховуватися на суму 7000,00 грн за ставкою не більше 1,5 % на день: 32 дні х 7000,00 грн х 1,50 % = 3360,00 грн.
Тому загальний розмір процентів за користування кредитними коштами в межах строку дії кредитного договору з урахуванням законодавчих обмежень щодо розміру денної процентної ставки становить 45 567,90 грн.
Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 7000,00 грн тіла кредиту та 45 567,90 грн відсотків, а всього - 52 567,90 грн.
Оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, є підстави для зміни судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Щодо суті апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням викладеного, на підставі ч. 1 ст. 376 ЦПК України апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Івано-Франківського міського суду від 09 липня 2026 року змінити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 23862-05/2023 від 30.05.2023 в загальному розмірі 52 567,90 грн. В задоволені решти вимог - відмовити.
Щодо судових витрат
Відповідно до положень частини першої ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 13 вказаної статті передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в сумі 52 567,90 грн, пропорційно слід стягнути з відповідачки на користь позивача 2607,95 грн судового збору, сплаченого за подання позову, а з позивача на користь відповідачки - 81,68 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Тому шляхом взаємозарахування підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача 2526,27 грн судового збору.
При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованим стягнення з відповідачки на користь позивача витрат за надання правничої допомоги в сумі 3000 грн з урахуванням складності справи, обсягу послуг, витраченого часу на участь у справі. А доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав оцінки доводам відповідачки щодо неспівмірності заявлених витрат на правничу допомогу критеріям, визначеним ч. 4 ст. 137 ЦПК України, безпідставні. Місцевим судом було враховано вищевказані норми права та зменшено заявлену до стягнення суми витрат на правничу допомогу позивача з 8000,00 грн до 3000,00 грн.
Щодо посилань апелянта на те, що позивач не надав жодного платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, банківської виписки), який би підтверджував фактичне понесення цих витрат, то такі суд не бере до уваги.
Як зазначено, зокрема, в додатковій постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 910/18717/23, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною, чи тільки має бути сплачена.
Отже, надання доказів фактичної оплати адвокатського гонорару (квитанцій, платіжних доручень) не є обов`язковою умовою для їх відшкодування.
За вимогами п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Враховуючи, що ціна позову в цій справі не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, то судове рішення у ній в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 09 липня 2026 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 23862-05/2023 від 30.05.2023 в загальному розмірі 52 567 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот шістдесят сім) грн 90 коп. (з яких 7000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 45 567 грн 90 коп. - заборгованість за відсотками), а також 2526 (дві тисячі п`ятсот двадцять шість) грн 27 коп. сплаченого судового збору та 3000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат за надання правничої допомоги. В задоволені решти вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуюча: О. О. Томин
Судді: І. В. Бойчук
О. В. Пнівчук
Повний текст постанови складено 31 серпня 2026 року.