Справа № 308/6622/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Наумова Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Передерій Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 23 лютого 2021 року позивач зареєструвала шлюб з відповідачем в Ужгородському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ), про що 23 лютого 2021 року складено відповідний актовий запис № 111.
У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 , який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні.
27 вересня 2023 року рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області по справі № 304/1612/23 ухвалено шлюб, зареєстрований 23 лютого 2021 року у відділі реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. І.Франківськ), актовий запис № 111, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,- розірвати. Дитину ОСОБА_3 , залишити на проживання з матір`ю - ОСОБА_1
24 жовтня 2023 року рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області по справі № 304/1316/23 ухвалено стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини, а саме сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3 200 (три тисячі двісті) грн 00 коп щомісячно, починаючи з 14 липня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 Ужгородського ВДВС у Ужгородському районі Закарпатської області за вих. № 5-74783245 від 18.03.2026 року, щодо виконання виконавчого листа № 304/1316/23, який виданий 27.11.2023 року Перечинським районним судом Закарпатської області, про: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини-сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3200,00 грн. щомісячно, починаючи з 14.07.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Вказує, що у ОСОБА_2 неодноразово виникають заборгованість зі сплати аліментів, як це відображено у вказаній довідці.
Відповідно до чеку № 16740037 від 03.04.2026 року, № 0214682 від 12.04.2026 року, № 20180179 від 11.04.2026 року, № 16141 від 05.04.2026 року, № 18080190 від 11.04.2026 року, № 16810075 від 11.04.2026 року, № 19740122 від 25.05.2025 року, накладної № 16141 від 05.04.2026 року, квитанцію № 6107585584202 від 17.04.2026 року, квитанції № 8376-6528-4658-7832 від 24.04.2025 року, квитанцію № 603764342411 від 06.02.2026 року, квитанцію № 607367936766 від 14.03.2026 року та інших чекових розрахунків, сума витрат на ОСОБА_3 складає 18 973,00 грн.
Зазначає, що на даний час суттєво змінився як порядок нарахування і стягнення аліментів на утримання дитини, а за судовим рішенням від 24.10.2023 року аліменти не є достатніми для задоволення потреб дитини. При цьому син знаходиться на повному утриманні позивача і вона забезпечує його всім необхідним для гармонійного розвитку, задоволення потреб (відвідування гуртків, медичні огляди, лікування сезонних захворювань, літній відпочинок тощо). Натомість відповідач не вживає жодних дій щодо збільшення розміру аліментів, хоча має таку можливість, оскільки є особою працездатного віку, працює, на утриманні інших дітей і непрацездатних батьків не має, а відтак, зважаючи на його витрати і рівень життя, може сплачувати аліменти на дитину у більшому розмірі.
На під ставі наведеного позивач просить суд змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі рішення Перечинського районного суду Закарпатської області по справі № 304/1316/23 від 24.10.2023, шляхом зміни способу стягнення аліментів, а саме: стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.05.2026 року відкрито провадження у цивільній справі за даною позовною заявою. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
10 липня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Петрецького С.І. надійшов відзив на позовну, згідно якого останній просить відмовити в задоволенні вимоги про зміну способу стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Перечинського районного суду від 24.10.2023 року у справі №304/1316/23 та в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування свої вимог вказує, що на сьогоднішній день ОСОБА_2 після тривалого часу відсутності працевлаштування старається враховуючи воєнний стан працювати, що не завжди забезпечує достатні надходження грошових коштів та не гарантує жодної стабільності в фінансових ресурсах, враховуючи накопичені фінансові зобов`язання попередніх періодів, коли відповідач з об`єктивних причин не працював. Вважає, що підстав для зміни способу стягнення аліментів та збільшення розміру вже присуджених до стягнення аліментів немає, а сама вимога позивача є передчасною та не доводиться належними і допустимими доказами. Зазначає, що виходячи з рівності обов`язків батьків щодо утримання спільних дітей, презюмується, що заявлений до стягнення розмір аліментів є рівним тій сумі, яку позивач витрачає самостійно на утримання дитини. Тобто у випадку, якщо позивач заявляє вимогу про стягнення аліментів з відповідача на рівні 20000,00 грн. він зобов`язаний надати суду докази, що рівень його щомісячних витрат на утримання дитини складає також 20000,00 грн. Матеріали справи таких доказів не містять.
25 серпня 2026 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бойка Б.Б. надійшла відповідь на відзив, згідно якої вказує, що заявлений розмір аліментів у сумі 20 000 грн щомісячно є обґрунтованим, співмірним із фактичними потребами дитини та таким, що відповідає її найкращим інтересам. У даному випадку позивач не просить покласти на відповідача весь фінансовий тягар утримання дитини, а лише просить забезпечити належну та пропорційну участь відповідача у такому утриманні з урахуванням фактичних потреб сина та матеріальних можливостей батька.
Позивач у судове засідання не з`явилась, хоча про час та місце судового розгляду була належним чином повідомлена. Від її представника надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Судове засідання у справі було призначене на 25.08.2026 року на 16 год. 00 хв., однак через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. У відповідності до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання рішення суду було відкладено на строк не більш як п`яти днів, тому у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, якою є 28.08.2026 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 27 вересня 2023 року рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області по справі № 304/1612/23 ухвалено шлюб, зареєстрований 23 лютого 2021 року у відділі реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. І.Франківськ), актовий запис № 111, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвати. Дитину ОСОБА_3 , залишити на проживання при матері - ОСОБА_1
24 жовтня 2023 року рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області по справі № 304/1316/23 ухвалено стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини, а саме сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 14 липня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області по справі № 304/1316/23 від 24.10.2023 року встановлено: «Суд встановив, що 23 лютого 2021 року в Ужгородському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 111».
Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , народився син ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 видане 01.06.2021 року).
Також судом встановлено, що згідно довідки виконавчого комітету Тур`є Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 260 від 13 липня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 , має такий склад сім`ї: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 Ужгородського ВДВС у Ужгородському районі Закарпатської області за вих. № 5-74783245 від 18.03.2026 року, щодо виконання виконавчого листа № 304/1316/23, який виданий 27.11.2023 року Перечинським районним судом Закарпатської області, про: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини-сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3200,00 грн. щомісячно, починаючи з 14.07.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, станом на ІНФОРМАЦІЯ_8 у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 20 968,40 грн.
Відповідно до чеку № 16740037 від 03.04.2026 року, № 0214682 від 12.04.2026 року, № 20180179 від 11.04.2026 року, № 16141 від 05.04.2026 року, № 18080190 від 11.04.2026 року, № 16810075 від 11.04.2026 року, № 19740122 від 25.05.2025 року, накладної № 16141 від 05.04.2026 року, квитанцію № 6107585584202 від 17.04.2026 року, квитанції № 8376-6528-4658-7832 від 24.04.2025 року, квитанцію № 603764342411 від 06.02.2026 року, квитанцію № 607367936766 від 14.03.2026 року та інших чекових розрахунків, сума витрат на ОСОБА_3 складає 18 973,00 грн.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини, а отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
У відповідності до ч. 2 ст. 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.
Статтею 150 Сімейного кодексу України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Позовні вимоги позивача про зміну способу стягнення аліментів ґрунтуються на недостатності суми фактично стягуваних аліментів для забезпечення потреб дитини.
У будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України) .
Стаття 192 Сімейного кодексу України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ст. 183 Сімейного кодексу України).
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статей 182-184 Сімейного кодексу України не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження за положеннями ст. 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі, та навпаки).
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс14.
Вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів. При цьому правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184,192 СК України.
Зазначену позицію висловив Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2019 року по справі № 152/100/18.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.
Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з огляду на наступне.
Сторони мають рівні права та обов`язки по утриманню та матеріальному забезпеченню дитини, а отже не тільки позивач, але й відповідач зобов`язаний утримувати свого неповнолітнього сина.
Аналізуючи вищевказані правові норми законодавства суд дійшов висновку, що стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі). Закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю, а тому платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.
Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Таким чином, підставою для звернення до суду із позовом про збільшення розміру аліментів відповідно до положень ст. 192 СК України є зміна матеріального або сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення, або поліпшення стану здоров`я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Суд вважає, що визначеного раніше розміру аліментів недостатньо, витрати на дитину збільшилися, а позивач самостійно не в змозі забезпечити всі потреби неповнолітньої дитини (харчування, навчання, одяг, додаткові заняття).
З аналізу ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України вбачається, що розмір частки від заробітку (доходу), що приходиться на утримання дитини, законом не встановлюється, а визначається судом у кожному конкретному випадку стягнення аліментів з урахуванням обставин, які передбачені уст. 182 СК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Будь-яких доказів, які б свідчили, що відповідач не в змозі надавати утримання чи за станом здоров`я працювати, в матеріалах справи немає.
Раніше визначений розмір аліментів не забезпечує мінімальних потреб неповнолітньої дитини, який їм необхідні для харчування, придбання ліків, предметів першої необхідності, одягу, здобуття освіти, позашкільних занять.
Разом з тим, суд не вбачає документально обґрунтованих позивачем підстав задля стягнення аліментів у розмірі 20 000 грн., відповідно до заявлених позовних вимог, оскільки нею не доведено суттєвого погіршення її матеріального становища та матеріальної спроможність відповідача сплачувати аліменти саме в такому розмірі.
Визначаючи частку заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_2 , яка буде стягуватися як аліменти на утримання неповнолітньої дитини, суд враховує стан здоров`я відповідача, який є працездатним, матеріальне становище, який має постійне місце роботи та постійне матеріальне забезпечення, його заробітна плата за неповний місяць (з 16.03.2026 року) склала 21 659,09 грн., що свідчить що його місячна заробітна плата удвічі більша. Крім того, суд також враховує, що згідно відповіді № 3225994 від 25.08.2026 року відповідач 17.07.2024 року придбав у власність новий транспортний засіб в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону Хонда на 8 посадочних місць, тому судом не приймаються доводи сторони відповідача про відсутність грошових коштів задля сплати аліментів. Позивач постійно працювала, мала середню заробітну плату у розмірі 30 - 40 тис. грн.., тобто спроможна утримувати дитину на рівні не нижчому ніж батько, проте на цей час перебуває у декретній відпустці.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що спосіб стягнення та розмір аліментів підлягає зміні (збільшенню) та з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі у розмірі 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок), яка відповідає чверті від чистих доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 05.05.2026 року (дати звернення до суду з відповідним позовом) і до досягнення дитиною повноліття. Таким чином позов підлягає до задоволення частково.
Такий спосіб стягнення і розмір аліментів, на переконання суду, відповідатиме реальним потребам дитини, а також матеріальному становищу сторін у справі.
Судові витрати.
Питання витрат на оплату судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
За змістом ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів, тому з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір, що підлягав сплаті за подання позовної заяви, а саме: 1 331,20 грн.
Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь держави суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому, що відповідач ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі ст.ст. 141,150,180-183, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10,12, 13, 76-82,141, 263-265,273 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів визначений рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області у складі головуючої судді Ганька І.І. від 24 жовтня 20236 року у справі № 304/1316/23.
Припинити нарахування та стягнення аліментів за рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області у складі головуючої судді Ганька І.І. від 24 жовтня 20236 року у справі № 304/1316/23 з дати набрання законної сили даного рішення суду.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі у розмірі 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 05.05.2026 року (дати звернення до суду з відповідним позовом) і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду, в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , у дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одну тисячу триста тридцять одну гривню 20 копійок).
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 28.08.2026 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області Н.В. Наумова