Справа № 521/14551/26
Номер провадження № 2-а/521/170/26
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
31 серпня 2026 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Ганошенко С.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого із захисту державної мови про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся 19.08.2026 року до суду з позовом до Уповноваженого із захисту державної мови про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Справа отримана суддею 20.08.2026 року.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції повинен враховувати положення статті 171 КАС України.
Так, відповідно до цієї норми суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно положення ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем сплачено судовий збір, про що надана відповідна квитанція.
Разом із тим, згідно положень ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Положеннями ст. 289 КУпАП також визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 160 КАС України, зокрема у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору, зокрема вказана позовна заява подана з пропуском процесуальних строків на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності..
Подаючи заяву про поновлення строку звернення до суду, позивач зазначає наступне:
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20.07.2026 року було повернено позовну заяву позивачу через підписання особою без повноважень, отримана вказана ухвала представником позивача 21.07.2026 року о 12:43.
При поданні адміністративного позову 19.08.2026 року позивачем не зазначено жодної поважної причини пропуску строку на подання позову, крім як те, що згідно квитанції про кур`єрську доставку ТОВ «Двадцять п`ять годин» позовна заява по м. Одесі, надходила до суду з 21.07.2026 року по 12.08.2026 року.
Водночас, із наданої суду накладної кур`єрської служби доставки ТОВ «Двадцять п`ять годин» № 9870 судом вбачається, що позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженого із захисту державної мови про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про скасування постанови про притягнення останньої до адміністративної відповідальності адвокатом Коваленко К.О. було відправлено на адресу Хаджибейського районного суду міста Одеси з міста Одеси 21.07.2026 року саме через вказану вище Кур`єрську службу доставки ТОВ «Двадцять п`ять годин». До Хаджибейського районного суду міста Одеси вказана поштова кореспонденція надійшла 12.08.2026 року.
Проте, до доданої накладної кур`єрської служби доставки № 9870 вбачається, що по перше, в поштовому пакеті відсутній розрахунковий документ на підтвердження надання послуг поштового зв`язку, по друге: відсутній відбиток поштового штемпеля про прийняття поштової кореспонденції.
Судом установлено, що ТОВ «Двадцять п`ять годин» здійснює поштово-кур`єрську діяльність за КВЕД 53.20 «Інша поштова та кур`єрська діяльність» (основний вид діяльності), про що міститься відповідна інформація на сайті Міністерства юстиції України.
Відповідно до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, ведення якого покладено згідно із ч. 6 ст. 8 Закону України «Про поштовий зв`язок» на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, ТОВ «Двадцять п`ять годин» є повноважним оператором з надання послуг поштового зв`язку (рішення НКРЗІ від 01.12.2020 року № 460). Згідно з цим реєстром до переліку послуг, які надаються ТОВ «Двадцять п`ять годин», належать: «приймання поштових відправлень; обробка поштових відправлень; перевезення поштових відправлень; доставка (вручення) поштових відправлень; виконання доручень користувачів щодо поштових переказів».
Згідно із Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2009 року № 270, розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку, за формою та змістом має відповідати вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 (далі - Положення), водночас, наданий до суду конверт з позовом не містить такої квитанції.
Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2009 року № 270, визначено порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулювання відносин між ними (далі - Правила), відповідно до п. 58 яких під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля. Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток поштового календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, така кореспонденція повертається відправникові для відповідного оформлення.
Як було раніше зазначено судом, з отриманої судом накладної оператора поштового зв`язку, не вбачається можливості встановити дату прийняття такої кореспонденції поштовим оператором, оскільки відбиток поштового календарного штемпеля на накладній відсутній взагалі, а лише мається помітка, зроблена вручну невідомою особою щодо дати прийняття поштового повідомлення, що не передбачено відповідними Правилами.
При цьому, суд зазначає, що копії накладної кур`єрської служби доставки не містять ідентифікатора поштового відправлення, за допомогою використання якого було б можливо перевірити дату відправлення кореспонденції.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про поштовий зв`язок», послуги поштового зв`язку - діяльність оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, у тому числі шляхом надання кур`єрських послуг, визначених цим Законом, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, спрямована на задоволення потреб користувачів.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про поштовий зв`язок» оператори поштового зв`язку надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства та можуть провадити іншу господарську діяльність у встановленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Правил визначено, що приймання поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає в отриманні від відправника поштового відправлення, поштового переказу для їх наступного пересилання оператором поштового зв`язку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції, що визначається оператором поштового зв`язку. Рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв`язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення.
Відповідно до п. 62 Правил підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.
Відповідно до абз. 2 п. 3 розділу І Положення у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Окрім вказаного, суд звертає увагу на те, що аналіз дат надіслання позову, його отримання судом свідчить про наявність істотних суперечностей. Зокрема, факти направлення позову 21.07.2026 року та отримання його судом 12.08.2026 року створюють обґрунтований сумнів щодо достовірності наданої накладної та фактичного часу передачі документів, з урахуванням навіть орієнтовного часу, відведеного на пересилання поштових відправлень в межах одного міста України. Відповідно, вказане може впливати на оцінку дотримання строків подання документів та їх правових наслідків.
Відтак, аналізуючи наведене, надані позивачем позовна заява з додатками не надають можливості достеменно встановити здійснення поштового відправлення сааме 21.07.2026 кур`єрською службою ТОВ «Двадцять п`ять годин», яка включена до переліку операторів поштового зв`язку.
З огляду на вказане вище у сукупності, суд дійшов висновку про неможливість визначити дійсну дату звернення ОСОБА_1 із позовною заявою в порядку КАС України про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, що перешкоджає суду вирішити питання про пропущення/непропущення позивачем процесуального строку на звернення з адміністративним позовом.
Обґрунтованого клопотання про поновлення процесуального строку на звернення до суду надано не було.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву, про що прозивач був повідомлений ухвалою суду від 20.07.2026 року, яку представник позивача отримав 21.08.2026 року о 06:14:45.
31.08.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від представника позивача про усунення недоліків.
Отже, у контексті забезпечення реалізації права на звернення до суду та вирішення питання поновлення строків на таке звернення поновлення строків може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки особи.
Як зазначено в п.41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим в пункті 47 Рішення ЄСПЛ, Високий Суд вказав, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року у справі "Мушта проти України" зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Суд не приймає до уваги те, що позивач перебувала на амбулаторному лікуванні з 20.07.2026 року по 29.07.2026 року,оскільки позивач не здійснювала самостійно процесуальні дії, а весь час діяла через свого адвоката Коваленко К.О.
Таким чином, суд погоджується, що обставини, зазначені адвокатом позивача в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду не є непереборними та такими, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з позовом, оскільки належних обґрунтувань та доказів на підтвердження наявності поважних причин його пропуску не наведено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у задолволенні заяви про поновлення процесуального строку на звернення до суду необхідно відмовити, а адмністративний позов - повернути відповідачу.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 241, 248, 294 КАС України,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Коваленко Катерини Олександрівни про поновлення пропущеного процесуального строку від 31.08.2026 року (вх. № 63474) для звернення до суду з адміністративним позовом до Уповноваженого із захисту державної мови (01001, Київ, вул. Хрещатик, 34, ЄДРПОУ 43743768) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Уповноваженого із захисту державної мови (01001, Київ, вул. Хрещатик, 34, ЄДРПОУ 43743768)) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - повернути заявнику.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено та підписано 31.08.2026 року.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО