Справа № 740/4695/26
Провадження № 2-о/740/155/26
У х в а л а
про залишення позовної заяви без руху
31 серпня 2026 року місто Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Гагаріна Т.О., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управліня Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про встановлення факту проживання однією сім`єю та ведення спільного побуту,
встановила:
26.08.2026 заявник звернулася до суду з вказаною заявою.
Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Статтею 318 ЦПК України визначені вимоги до заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Так, у заяві повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. При цьому, саме залежно від мети встановлення того чи іншого факту визначаються й заінтересовані особи у справах про встановлення факту.
За приписами ч.3 ст.42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Крім того, згідно положень ч.4 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
У свою чергу, заінтересовані особи вправі подавати докази на підтвердження обґрунтованості чи необґрунтованості заяви про встановлення факту, що розглядається судом, брати участь у дослідженні обставин справи, оскаржувати рішення і ухвали, вчиняти інші процесуальні дії, передбачені статтями 43, 49 ЦПК України.
Правильність встановлення заінтересованої особи залежить від визначення мети, для якої особі необхідно встановити той чи інший юридичний факт.
Заінтересованими особами є особи, які беруть участь у справі та які мають юридичну заінтересованість. Це коло визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права і обов`язки.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав.
Суб`єктний склад заінтересованих осіб по справі визначається в залежності від мети встановлення факту. Усправах даної категорії залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом). З урахуванням викладеного та зазначеної в позовній заяві мети, позивачу необхідно визначити коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі в якості відповідачів чи заінтересованих осіб з врахуванням їх юридичного інтересу.
Так, з поданої заяви вбачається, що встановлення факту проживання однією сім`єю необхідно заявнику для отримання одноразової страхової виплати відповідно до ч.5 ст.36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону №1105-XIV передбачено, що у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві його сім`ї виплачуються одноразова допомога його сім`ї у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату;
Відповідно до ст.3 Сімейного кодексу України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Конституційний Суд України у Рішенні від 03.06.1999 № 5-рп/99 визначив, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.
Для вирішення заявлених вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших членів сім`ї, з`ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину за кожним із спадкодавців.
Звертаючись з даною заявою, заявник заінтересованою особою зазначив Головне управліня Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Слід зазначити, що заінтересованими особами у справах про встановлення факту проживання однією сім`єю та ведення спільного побуту, залежно від мети встановлення цього факту, можуть бути не лише особи, які захищають свої інтереси або інтереси держави, а й інші особи, які мають право на спадщину, тобто інші спадкоємці, відомості про яких не зазначені в заяві.
При цьому, заявник не зазначає відомості про існування інших членів сім`ї ОСОБА_2 .
З урахуванням викладеного та зазначеної в заяві мети, заявнику необхідно визначитись з колом заінтересованих осіб у справі, виходячи з мети встановоення фактів та вимог ч. 3 ст. 42 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку скаржник (позивач) при зверненні до суду із скаргою (позовною заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог процесуального законодавства України при пред`явленні позову до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Враховуючи викладене наявні підстави для залишення заяви без руху відповідно до ст.185 ЦПК України, про що повідомити заявника, надавши строк для усунення вищезазначеного недоліку заяви.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України,
постановила:
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управліня Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про встановлення факту проживання однією сім`єю та ведення спільного побуту залишити без руху, про що повідомити заявника, і запропонувати в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки, зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Суддя Т.О.Гагаріна