ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
26 серпня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 740/4404/24
Головуючий у першій інстанції - Гагаріна Т. О.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/379/26
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді: Скрипки А.А.
суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.
секретар: Мальцева І.В., Зеляк Ю.Г.
учасники справи:
заявники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
особа, стосовно якої розглядається справа про визнання недієздатним:
ОСОБА_3 , інтереси якого представляє
адвокат Кубрак Юрій Іванович
заінтересовані особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету
Ніжинської міської ради Чернігівської області,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді Гагаріної Т.О. від 17 жовтня 2025 року, місце ухвалення рішення - м. Ніжин, у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна, в якій просили суд: звільнити ОСОБА_1 від повноважень опікуна над недієздатним онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; призначити ОСОБА_2 опікуном недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; продовжити строк дії рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12.05.2020 року у справі №740/3015/19 щодо визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатним. В обґрунтування вимог поданої заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказували, що ОСОБА_1 , у зв`язку із погіршенням стану здоров`я та похилим віком, не може належним чином виконувати обов`язки опікуна над недієздатним онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, ОСОБА_2 , який є сином ОСОБА_1 , бажає бути опікуном ОСОБА_3 . За доводами заявників, звільнення, встановлення опіки та призначення опікуна потрібно для того, щоб представляти інтереси ОСОБА_3 у державних закладах та установах, укладати від його імені необхідні правочини, отримувати пенсію та розумно витрачати гроші.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17.10.2025 року, заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна - задоволено частково. Продовжено строк дії рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12.05.2020 року (справа №740/3015/19, провадження №2-о/740/5/20) про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатним, на 2 роки - до 09 вересня 2027 року. Звільнено ОСОБА_1 від повноважень опікуна недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покладено на орган опіки та піклування виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області обов`язки зі здійснення опіки над ним. В іншій частині вимог заяви - судом відмовлено. Стягнуто з держави на користь Державної установи "Інститут судової психіатрії МОЗ України" витрати за проведення експертизи в загальній сумі 6 921грн. 96 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції від 17.10.2025 року, в частині відмови ОСОБА_2 у призначенні його опікуном недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_2 в цій частині - задовольнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 вказують, що висновок суду першої інстанції, у оскаржуваній частині, є помилковим відносно того, що подання органу опіки та піклування щодо призначення ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , належним чином не мотивовано, так як не містить доводів, в частині врахування особистих стосунків між заявником та підопічним, видане без врахування інших родичів недієздатного, які б могли здійснювати опіку над недієздатним, а саме, його рідних тітки та дядька. Апелянт вважає, що домашні умови проживання ОСОБА_3 є гармонійним його розвитком, пристосування до домашніх умов проживання, спрямованих на його видужання та реагування на його захворювання, адже відбуваються інколи приступи, які потребують виклику лікарів, отримання в аптеці і видача ліків за рецептом, із визначеним графіком їх приймання, і ці всі умови створює лише ОСОБА_2 . Апелянт звертає увагу, що на момент подання ним заяви до органу опіки та піклування 15.07.2024 року та заяви до суду, в нього існувала бронь до лютого місяця 2025 року, тобто, на момент подання ним заяви, ОСОБА_2 був заброньований. За доводами апеляційної скарги, згідно акту обстеження умов проживання, складених раніше в 2023 році, в 2025 році органом опіки та піклування, ОСОБА_2 проживає разом із ОСОБА_3 . На відміну від брата ОСОБА_4 та сестри ОСОБА_5 , які ніколи не були зазначені, що проживають разом з ним. Навіть у справі яка ведеться органом опіки та піклування щодо ОСОБА_3 , не міститься жодного документа чи акта, які б вказували на те, що вказані вище особи виявили бажання та здійснюють догляд за ОСОБА_3 . Апелянт зазначає, що у поданні Органу опіки та піклування Ніжинської міської ради вказано, що ОСОБА_2 є дядьком ОСОБА_3 , який забезпечує ОСОБА_3 необхідними продуктами харчування, вирішує побутові проблеми виявляє до нього турботу. Інших родичів, які б виявили готовність бути опікуном, не встановлено. Доцільність призначення опікуном саме ОСОБА_2 обгрунтовується тим, що батьки недієздатного ОСОБА_3 померли. За доводами апелянта, умови його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не перешкоджають для влаштування недієздатного до зазначеного помешкання. Доводи апеляційної скарги стверджують, що судом першої інстанції не було врахованого, що ОСОБА_2 є єдиним родичем, який фактично більше року виконує обов`язки опікуна недієздатного ОСОБА_3 , оскільки інші родичі, а саме, рідні дядько та тітка проживають за межами міста Ніжина та не виявляють бажання здійснювати догляд.
В іншій частині рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17.10.2025 року, апелянтом ОСОБА_2 , не оскаржується.
Відповідно до приписів ч.1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За даних обставин, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції від 17.10.2025 року у оскаржуваній апелянтом ОСОБА_2 частині.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 , його представник - адвокат Царенко А.А.; представник особи, стосовно якої розглядається справа - ОСОБА_3 , - адвокат Кубрак Ю.І., підтримали доводи та вимоги поданої апеляційної скарги та просили її задовольнити.
В судове засідання апеляційного суду заявник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду даної справи, не з`явилися. Представники заінтересованих осіб: органу опіки та піклування виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, ІНФОРМАЦІЯ_3 , належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи за відсутності їх представників.
Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06.05.2003 року (а.с.16).
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 23.03.2016 року (а.с.17).
ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 13.03.2019 (а.с.18).
Як вбачається із копії довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 470910 від 15.02.2024 року, ОСОБА_3 є особою із інвалідністю 2 групи, загальне захворювання, безстроково, не здатний до систематичної праці (а.с.20).
Згідно довідки психоневрологічного кабінету Ніжинської центральної міської лікарні ім. М.Галицького від 15.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на обліку у лікаря-психіатра в психоневрологічному кабінеті поліклініки з приводу психічного розладу з 2013 року і за станом психічного здоров`я потребує призначення опіки (а.с.19).
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є бабусею ОСОБА_3 .
ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із зареєстрованими: братом ОСОБА_4 , сестрою ОСОБА_5 та племінником ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.29).
Згідно акту обстеження умов проживання, складеного управлінням соціального захисту населення Ніжинської міської ради 08.09.2023 року (а.с.62), недієздатна особа ОСОБА_3 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , разом із опікуном ОСОБА_1 . ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.62).
Відповідно до подання виконавчого комітету Ніжинської міської ради, як органу опіки та піклування, №01.1-24/1273 від 08.08.2024, виконавчий комітет Ніжинської міської ради вважає за доцільне звільнити ОСОБА_1 від повноважень опікуна стосовно недієздатного ОСОБА_3 , 02.10.1995, позаяк це відповідає його інтересам (а.с.89).
Як вбачається із довідки №161 від 09.07.2024 амбулаторії загальної практики - сімейної медицини №9 КНП Ніжинський міський центр медико-санітарної допомоги, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , наявний діагноз основний: УХС Дифузний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ ст., початкова вікова катаракта обох очей та супроводжувальні захворювання (а.с.60).
Згідно подання виконавчого комітету Ніжинської міської ради, як органу опіки та піклування, №01.1-24/1272 від 08.08.2024, виконавчий комітет Ніжинської міської ради вважає за можливе призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки це відповідає його інтересам (а.с.92-93).
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 172 від 22.04.2024, проведеної Чернігівською філією судових експертиз державної установи ''Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України", ''… У ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має місце хронічний, стійкий психічний розлад у формі параноїчної шизофренії (F20.0 за Міжнародною Класифікацією Хвороб 10-го перегляду), внаслідок якого він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.'' (а.с.112-115).
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17.10.2025 року, заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна - задоволено частково. Продовжено строк дії рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12.05.2020 року (справа №740/3015/19, провадження №2-о/740/5/20) про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатним, на 2 роки - до 09 вересня 2027 року. Звільнено ОСОБА_1 від повноважень опікуна недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покладено на орган опіки та піклування виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області обов`язки зі здійснення опіки над ним. В іншій частині вимог заяви - судом відмовлено. Стягнуто з держави на користь Державної установи "Інститут судової психіатрії МОЗ України" витрати за проведення експертизи в загальній сумі 6 921грн. 96 коп.
Як вбачається із рішення суду першої інстанції від 17.10.2025 року, у оскаржуваній апелянтом частині, а саме, у частині відмови судом першої інстанції у задоволенні заяви ОСОБА_2 про призначення його опікуном недієздатного ОСОБА_3 , суд першої інстанції, із врахуванням фактичних обставин справи та норм Законодавства, яке регулює спірні правовідносини, вказав, що подання органу опіки та піклування щодо призначення ОСОБА_2 опікуном належним чином не мотивовано, оскільки не містить доводів в частині урахування особистих стосунків між заявником та підопічним, подання видано без врахування інших родичів недієздатного, які б могли здійснювати опіку над ним, а саме, його рідних тітки та дядька, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог заяви ОСОБА_2 про встановлення опіки та призначення ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_3 . При вирішенні вимог поданої заяви, судом першої інстанції було прийнято до уваги правові висновки, зроблені у постановах Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 742/887/23 (провадження № 61-3316св24) та від 24.12.2024 у справі №716/662/24 (провадження № 61-13107св24). Суд першої інстанції констатував, що у постанові Верховного Суду від 28.05.2025 у справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого. Судом першої інстанції в ході розгляду даної справи встановлено, що заявник ОСОБА_2 виявив бажання стати опікуном свого племінника лише після оголошення загальної мобілізації у зв`язку з повномасштабним вторгненням на територію України, про що він також заявив у судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 вказують, що висновок суду першої інстанції, у оскаржуваній частині, є помилковим відносно того, що подання органу опіки та піклування щодо призначення ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , належним чином не мотивовано, так як не містить доводів, в частині врахування особистих стосунків між заявником та підопічним, видане без врахування інших родичів недієздатного, які б могли здійснювати опіку над недієздатним, а саме, його рідних тітки та дядька. Апелянт вважає, що домашні умови проживання ОСОБА_3 є гармонійним його розвитком, пристосування до домашніх умов проживання, спрямованих на його видужання та реагування на його захворювання, адже відбуваються інколи приступи, які потребують виклику лікарів, отримання в аптеці і видача ліків за рецептом, із визначеним графіком їх приймання, і ці всі умови створює лише ОСОБА_2 . Апелянт звертає увагу, що на момент подання ним заяви до органу опіки та піклування 15.07.2024 року та заяви до суду, в нього існувала бронь до лютого місяця 2025 року, тобто, на момент подання ним заяви, ОСОБА_2 був заброньований. За доводами апеляційної скарги, згідно акту обстеження умов проживання, складених раніше в 2023 році, в 2025 році органом опіки та піклування, ОСОБА_2 проживає разом із ОСОБА_3 . На відміну від брата ОСОБА_4 та сестри ОСОБА_5 , які ніколи не були зазначені, що проживають разом з ним. Навіть у справі яка ведеться органом опіки та піклування щодо ОСОБА_3 , не міститься жодного документа чи акта, які б вказували на те, що вказані вище особи виявили бажання та здійснюють догляд за ОСОБА_3 . Апелянт зазначає, що у поданні Органу опіки та піклування Ніжинської міської ради вказано, що ОСОБА_2 є дядьком ОСОБА_3 , який забезпечує ОСОБА_3 необхідними продуктами харчування, вирішує побутові проблеми виявляє до нього турботу. Інших родичів, які б виявили готовність бути опікуном, не встановлено. Доцільність призначення опікуном саме ОСОБА_2 обгрунтовується тим, що батьки недієздатного ОСОБА_3 померли. За доводами апелянта, умови його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не перешкоджають для влаштування недієздатного до зазначеного помешкання. Доводи апеляційної скарги стверджують, що судом першої інстанції не було врахованого, що ОСОБА_2 є єдиним родичем, який фактично більше року виконує обов`язки опікуна недієздатного ОСОБА_3 , оскільки інші родичі, а саме, рідні дядько та тітка проживають за межами міста Ніжина та не виявляють бажання здійснювати догляд.
З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 статті 16 ЦК України.
Відповідно до приписів ч.1 статті 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно із положеннями ч.1, ч.6 статті 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Перевіряючи законність і обґрунтованість висновків оскаржуваного апелянтом рішення суду першої інстанції від 17.10.2025 року, в частині відмови у задоволенні вимог заяви ОСОБА_2 про призначення його опікуном недієздатного ОСОБА_3 , апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України, опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Відповідно до приписів статті 58 ЦК України, опіка встановлюється над фізичною особою, яка визнана недієздатною.
Частиною першою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі, обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку, і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України, можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою, є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 року у справі №736/1508/17, провадження № 61-39361св18.
Відповідно до статті 62 ЦК України, опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Положеннями статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Апеляційний суд звертає увагу, що опікун недієздатного має відповідні обов`язки щодо опіки над такою недієздатною особою (дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням), та не може відмовлятися від їх здійснення без поважних причин.
Приписами п.3.1. Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 року №34/166/131/88, передбачено, що при призначенні опікуна беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним.
Згідно із п.3.2, п.3.3 Правил опіки та піклування, опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.
У постанові Верховного Суду від 08.01.2024 року у справі №753/1905/22, провадження №61-8758св23, висловлено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинно відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі, згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Із наведеного вище вбачається, що вирішуючи питання про призначення повнолітній особі опікуна або піклувальника, суд не діє самостійно. Орган опіки та піклування зобов`язаний подати до суду висновок про необхідність встановлення опіки та піклування щодо повнолітньої особи. При цьому, орган опіки і піклування, надаючи рекомендацію щодо призначення опікуна недієздатній особі, має перевірити його можливість (побутову та фізичну) виконувати опікунські обов`язки. В той же час, якщо призначення опікуна особі при визнанні її недієздатною є обов`язком суду (за наявності подання на таку особу органу опіки та піклування), то призначення особи опікуном можливе лише за її письмовою згодою, від якої вона завжди вправі відмовитися, подавши до суду відповідну заяву. За наведених обставин, відмова у призначенні особи опікуном недієздатною особою (за наявності відповідного подання органу опіки та піклування) судом має бути мотивованою з посиланням на відповідні законодавчі та/чи нормативні акти.
Відповідно до правових позицій Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 року у справі №753/6498/15-ц, постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі №500/6325/17, від 04.07.2018 року у справі №496/4271/16-а (К/9901/29090/18), висновок органу опіки та піклування не містить ознак рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії - він не породжує прямих юридичних наслідків для сторін та безпосередньо не впливає на їх права та обов`язки, тобто, є фактично джерелом доказування при наявності цивільного спору, оскільки несе виключно інформативний характер і на відміну від рішень органу опіки та піклування має рекомендаційний характер.
Отже, подання органу опіки і піклування носить рекомендаційний характер та не може бути самостійним засобом захисту порушеного права. Даному документу може бути надана лише оцінка в сукупності з іншими доказами у справі при вирішенні по суті питання, для якого він був складений.
Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У зв`язку із наведеним, необхідно зазначити, що орган опіки та піклування на підставі звернення із заявою про призначення опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у Державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого звернення, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном.
В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06.05.2003 року (а.с.16).
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 23.03.2016 року (а.с.17).
ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 13.03.2019 (а.с.18).
Як вбачається із копії довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 470910 від 15.02.2024 року, ОСОБА_3 є особою із інвалідністю 2 групи, загальне захворювання, безстроково, не здатний до систематичної праці (а.с.20).
Згідно довідки психоневрологічного кабінету Ніжинської центральної міської лікарні ім. М.Галицького від 15.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на обліку у лікаря-психіатра в психоневрологічному кабінеті поліклініки з приводу психічного розладу з 2013 року і за станом психічного здоров`я потребує призначення опіки (а.с.19).
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є бабусею ОСОБА_3 .
ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ним зареєстровані: брат ОСОБА_4 , сестра ОСОБА_5 , племінник ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.29).
Згідно акту обстеження умов проживання, складеного управлінням соціального захисту населення Ніжинської міської ради 08.09.2023 року (а.с.62), недієздатна особа ОСОБА_3 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , разом із опікуном ОСОБА_1 . ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.62).
Відповідно до подання виконавчого комітету Ніжинської міської ради, як органу опіки та піклування, №01.1-24/1273 від 08.08.2024, виконавчий комітет Ніжинської міської ради вважає за доцільне звільнити ОСОБА_1 від повноважень опікуна стосовно недієздатного ОСОБА_3 , 02.10.1995, позаяк це відповідає його інтересам (а.с.89).
Як вбачається із довідки №161 від 09.07.2024 амбулаторії загальної практики - сімейної медицини №9 КНП Ніжинський міський центр медико-санітарної допомоги, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , наявний діагноз основний: УХС Дифузний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ ст., початкова вікова катаракта обох очей та супроводжувальні захворювання (а.с.60).
Згідно подання виконавчого комітету Ніжинської міської ради, як органу опіки та піклування, №01.1-24/1272 від 08.08.2024, виконавчий комітет Ніжинської міської ради вважає за можливе призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки це відповідає його інтересам (а.с.92-93).
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи №172 від 22.04.2024, проведеної Чернігівською філією судових експертиз державної установи ''Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України", ''… У ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має місце хронічний, стійкий психічний розлад у формі параноїчної шизофренії (F20.0 за Міжнародною Класифікацією Хвороб 10-го перегляду), внаслідок якого він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.'' (а.с.112-115).
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують вірного по суті висновку суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про призначення його опікуном недієздатного ОСОБА_3 . На підставі приписів норм права, які регламентують спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов переконання, що конституційний обов`язок боронити незалежність та територіальну цілісність України, має перевагу над бажанням заявника призовного віку бути опікуном недієздатної особи за обставин існування інших членів сім`ї, які можуть бути опікунами. Суд першої інстанції звернув увагу на ті обставин, що заявник, який є військовозобов`язаним, виявив бажання стати опікуном свого племінника лише після оголошення загальної мобілізації, у зв`язку із повномасштабним вторгненням на територію України, про що він також заявив у судовому засіданні. До поданої заяви ОСОБА_2 додано подання виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, як органу опіки та піклування про можливість призначення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , опікуном ОСОБА_3 , у разі визнання його недієздатним, від 08.08.2024 року № 01.1-24/1272. Судом першої інстанції обґрунтовано надано критичну оцінку даному поданню виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, як органу опіки та піклування, та зазначено, що дане подання не містить в собі відповідного обґрунтування, що ОСОБА_2 має можливість на постійній основі дбати про недієздатного ОСОБА_3 , створювати йому необхідні побутові умови, забезпечувати його постійним доглядом та лікуванням. Подання мотивовано поясненнями самого заявника, і при цьому, відсутні жодні відомості про те, що дана інформація перевірялася органом опіки та піклування. Вказане подання також не містить в собі доводів, в частині врахування особистих стосунків між заявником та підопічним, видане без врахування інших родичів ОСОБА_3 , які б могли здійснювати над ним опіку.
У постанові Верховного Суду від 28.05.2025 у справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованого висновку суду першої інстанції відносно того, що вказаним приписам подання виконавчого комітету Ніжинської міської ради, як органу опіки та піклування, №01.1-24/1272 від 08.08.2024, згідно якого, виконавчий комітет Ніжинської міської ради вважає за можливе призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відповідає. З огляду на необґрунтованість зазначеного вище подання органу опіки та піклування, суд першої інстанції дійшов вірного по суті висновку про необхідність відмови у задоволенні вимоги заяви, в частині щодо призначення ОСОБА_2 опікуном недієздатного ОСОБА_3 . Згідно зі статтею 65 ЦК України, до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування. У цьому випадку, обов`язки опікуна над недієздатним тимчасово покладаються на орган опіки і піклування за місцем проживання (перебування) недієздатного, до вирішення питання про призначення опікуна в порядку визначеному законом. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вважав за необхідне тимчасово, до вирішення питання про призначення опікуна недієздатному ОСОБА_3 , покласти на орган опіки і піклування виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області обов`язки по здійсненню опіки над ОСОБА_3 .
Відповідно до приписів ч.1, ч.6 статті ЦПК України, яка регламентує обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Приймаючи до уваги зазначене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують вірного по суті висновку суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про призначення його опікуном недієздатного ОСОБА_3 . Вказаний висновок суду першої інстанції узгоджується із приписами норм права, які регулюють спірні правовідносини, а також із фактичними, документально підтвердженими обставинами справи.
Відповідно до положень ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 23.07.2025 року у справі №279/3630/24, провадження №61-1047св25.
Європейський Суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).
Європейський Суд з прав людини зазначає, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).
На підставі наведеного вище, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не містять в собі підстав для скасування рішення суду першої інстанції від 17.10.2025 року, в оскаржуваній апелянтом частині, ухваленого із додержанням норм матеріального та процесуального права, і висновки якого узгоджуються із фактичними, документально підтвердженими обставинами справи.
За даних обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 - підлягає залишенню без задоволення, а рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17.10.2025 року, у оскаржуваній апелянтом частині, підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів ч.1 статті 367 ЦПК України, яка регламентує межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, у неоскаржуваній апелянтом частині рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17.10.2025 року, апеляційним судом не переглядається.
Керуючись статтями: 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2025 року, у оскаржуваній частині, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Дата складення повної постанови - 31.08.2026 року.
Головуючий: Судді: