"31" серпня 2026 р. Справа № 363/2569/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
судді Олійник С.В.,
за участі секретаря Захарової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
встановив:
13 травня 2025 року позивач Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області звернувся до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
20 червня 2025 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.
24 жовтня 2025 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
У судові засідання, призначені на 16 липня 2025 року, 22 серпня 2025 року, 09 жовтня 2025 року, 24 жовтня 2025 року, 24 листопада 2025 року, 28 січня 2026 року, 17 лютого 2026 року, 31 березня 2026 року, 15 травня 2026 року, 02 червня 2026 року, 17 червня 2026 року та 19 серпня 2026 року, представник позивача Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області не з`явився.
З матеріалів справи вбачається, що про дату, час і місце проведення судових засідань позивач повідомлявся належним чином. При цьому заяви про розгляд справи за відсутності позивача або його представника до суду не надходило, як і повідомлень про причини неявки, які могли б бути визнані судом поважними.
Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, для застосування передбаченого пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуального наслідку необхідною є сукупність відповідних обставин, а саме: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; повторна неявка позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки; відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності у випадку, коли така неявка не перешкоджає розгляду справи.
Зазначені обставини у цій справі судом встановлені.
При цьому суд враховує, що позивач як ініціатор судового провадження має не лише процесуальні права, а й відповідні процесуальні обов`язки, зокрема обов`язок добросовісно користуватися наданими йому процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема, добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною третьою статті 131 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники справи не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, процесуальна поведінка позивача має відповідати принципам добросовісності, процесуальної дисципліни та сприяти своєчасному розгляду справи. Особа, яка ініціювала судовий розгляд, не може безпідставно самоусуватися від участі у провадженні, не повідомляючи суд про причини своєї неявки та не заявляючи клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Суд звертає увагу, що з моменту відкриття провадження у справі представник позивача не з`явився у жодне із призначених судових засідань. При цьому кількість таких неявок є значною та охоплює як підготовче провадження, так і стадію розгляду справи по суті.
Така тривала та систематична неявка представника позивача, за умови його належного повідомлення про судові засідання, у поєднанні з відсутністю повідомлень про причини неявки або заяви про розгляд справи за відсутності позивача, свідчить про неналежне виконання позивачем своїх процесуальних обов`язків та фактичну відсутність належної процесуальної заінтересованості у розгляді справи в межах відкритого провадження.
При цьому правове значення для вирішення питання про застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України мають не причини, з яких позивач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, самі по собі, а встановлені судом обставини його належного повідомлення про судове засідання, повторності неявки та відсутності належного повідомлення суду про причини такої неявки.
Суд також враховує, що відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи.
Забезпечення розумних строків розгляду справи є не лише обов`язком суду, а й передбачає належну та добросовісну процесуальну поведінку учасників справи. Безпідставна неявка позивача, який ініціював судове провадження, та відсутність будь-якої процесуальної реакції на призначення судових засідань об`єктивно перешкоджають своєчасному вирішенню спору та призводять до невиправданого продовження судового провадження.
У цьому випадку суд також бере до уваги, що неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору по суті, оскільки саме позивачем ініційовано судове провадження, а його участь необхідна для реалізації ним процесуальних прав, підтримання заявлених позовних вимог, надання пояснень щодо предмета спору та, за необхідності, подання і дослідження відповідних доказів.
Водночас суд не вбачає підстав для висновку про порушення права позивача на доступ до правосуддя внаслідок залишення позову без розгляду.
Частиною другою статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Отже, залишення позовної заяви без розгляду за наведених обставин не позбавляє позивача права на судовий захист та не перешкоджає повторному зверненню до суду з відповідним позовом після усунення обставин, які стали підставою для залишення позову без розгляду.
Таким чином, враховуючи належне повідомлення позивача про дату, час і місце судових засідань, його систематичну та повторну неявку без повідомлення суду про поважні причини такої неявки, відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності, а також те, що неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про наявність передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Крім того, суд зазначає, що застосування зазначеного процесуального наслідку у цій справі є пропорційним встановленим обставинам, оскільки позивачу було забезпечено можливість реалізувати свої процесуальні права, про судові засідання він повідомлявся належним чином, однак протягом тривалого часу не вжив необхідних процесуальних заходів для забезпечення розгляду ініційованої ним справи.
З огляду на викладене суд вважає, що позов Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 257, 260, 261, 354ЦПК України, суд
постановив:
Цивільний позов Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.В. Олійник