Справа № 367/12551/25
Провадження №2/367/2833/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
31 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
при секретарі Пронченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики заборгованість в розмірі 164 920,00 доларів США, неустойку в розмірі 1 692 079,20 доларів США, та судові витрати.
У обґрунтування позову зазначено, що 07 травня 2021 року між ОСОБА_4 (Позикодавцем) і ОСОБА_2 (Позичальником) - відповідачем у даній справі - було укладено договір позики (далі - Договір), відповідно до якого Позичальник прийняв у позику грошові кошти в сумі 3 437 342 гривні 00 копійок, що на день укладення договору за офіційним курсом Національного банку України становило 124 000 доларів США (п.1 Договору). Відповідач також взяв на себе зобов`язання повернути Позикодавцю зазначену суму коштів не пізніше 07 травня 2022 року. Передачу вказаних грошових кошті було здійснено до підписання Договору і, відповідно до пункту 9, підтверджено підписом відповідача у Договорі. У Договорі сторони також обумовили: - повернення позиченої суми здійснюватиметься в місті Києві в готівковій формі (пункт 2); - про кожен факт повернення грошових коштів позикодавець надає позичальнику розписку про отримання грошових коштів (пункт 3); -у разi несвоєчасного повернення грошових коштів Позичальник сплачує Позикодавцю за кожен день прострочення неустойку у розмiрi 1% від позиченої суми (пункт 4). Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстровано в реєстрі за №1718.
05 серпня 2021 року між Позикодавцем і відповідачем було укладено Договір про внесення змін та доповнень до Договору, яким пункт 1 було викладено в іншій редакції: "Позикодавець передав, а Позичальник прийняв у позику грошові кошти в cyмi 4 004 118,72 (чотири мільйони чотири тисячі тисячi сто вiсiмнадцять) гривень 72 копійок, що на день укладення цього договору за офіційним курсом Національного банку України становить еквiвален 148 800,00 (сто сорок вісім тисяч вісімсот) доларів США 00 центів, якi Позичальник зобов`язується повернути позикодавцю нe пiзніше п`ятого серпня дві тисячі двадцять другого року." Також пунктом 2 Договору про внесення було змін змінено графік повернення позики, в якому кінцевою датою повернення позики зазначено 05 серпня 2022 року. Всі інші умови Договору залишились без змін. Договір про внесення змін посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстровано в реєстрі за №2872.
10 грудня 2021 року між Позикодавцем і відповідачем було укладено Договір про внесення змін та доповнень до Договору, яким пункт 1 було викладено в іншій редакції: "Позикодавець передав, а Позичальник прийняв у позику грошовi кошти в cyмi 4 469 332,00 (чотири мільйони чотириста шістдесят дев`ять тисяч триста тридцять дві) гривні 00 копiйок, що на день укладення цього договору за офіційним курсом Національного банку України становить еквiвалент 164 920,00 (сто шістдесят чотири тисячі дев`ятсот двадцять) доларів США 00 центів, якi Позичальник зобов`язується повернути позикодавцю нe пiзніше десятого грудня дві тисячі двадцять другого року." Пунктом 2 Договору про внесення було змін змінено графік повернення позики, кінцевою датою повного повернення відповідачем боргу встановлено 10 грудня 2022 року. Всі інші умови Договору залишились без змін. Договір про внесення змін посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстровано в реєстрі за №403.
26 грудня 2023 року між Позикодавцем, від імені якого діяв ОСОБА_5 , і позивачем було укладено Договір про відступлення прав за Договором позики, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. 07 травня 2021 року за реєстровим номером 1718, відповідно до умов якого Позикодавець передав позивачу, а позивач прийняв всі права вимоги за Договором позики, укладеним між Позикодавцем і відповідачем, із усіма Договорами про внесення змін та доповнень. Заміна Позикодавця відбулась відповідно до пункту 8 Договору, згідно із яким згода відповідача не потрібна. Таким чином, 26 грудня 2023 року до позивача перейшло право на отримання від відповідача позики в сумі 4 469 332,00 гривні не пізніше 10 грудня 2022 року та право на стягнення з відповідача неустойки у розмірі 1% від позиченої суми за кожен день прострочення у разі несвоєчасного повернення позики. Станом на дату подання цього позову відповідач не здійснив жодного платежу та не повернув позику згідно умов договору. 3 урахуванням відсутності будь-яких платежів на виконання зобов`язання щодо повернення позики, станом на 01 жовтня 2025 року відповідач заборгував позивачу грошові кошти у сумі, еквівалентній 164 920,00 доларів США, та неустойку в сумі 45855 346,30 гривень, яка розрахована наступним чином:-сума позики: 164 920,00 доларів США-неустойка: 1% від суми позики за кожен день прострочення-неустойка за 1 день: 1649,20 доларів США-період нарахування: 11.12.2022 - 01.10.2025 (включно)-з 11.12.2022 по 31.12.2022 - 21 день - 34 633,20 доларів США; -2023 (повний рік) - 365 днів - 601 958 доларів США;-2024 (високосний рік) - 366 днів - 603 607,20 доларів США;-з 01.01.2025 по 01.10.2025 - 274 дні - 451 880,80 доларів США;-разом 1 026 днів - 1 692 079,20 доларів США.
Ухвалою суду від 31.10.2025 року відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 22.04.2026 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до розгляду по суті.
Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. До суду представник позивача подала заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, проти ухвалення судом заочного рішення по справі не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судового засідання, а також оголошенням на сайті «Судова влада України», а тому суд вважає за можливе розглянути справу без її участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Враховуючи неявку належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не з`явилася в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подала відзив відповідно до ст. 280 ЦПК України, а позивачка не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст. 280 ЦК України.
Згідно частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта, п`ята статті 268 ЦПК України).
У зв`язку з неявкою сторін в силу частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам наявним у справі, в їх сукупності, дотримуючись принципів об`єктивності, диспозитивності цивільного судочинства, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що 07 травня 2021 року між ОСОБА_4 Позикодавець) і ОСОБА_2 (Позичальник) було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстровано в реєстрі за №1718.
За умовами пункту 1 Договору позики, Позикодавець передав, а Позичальник прийняв у позику грошові кошти в сумі 3 437 342 (три мільйони чотириста тридцять сім тисяч триста сорок дві) гривні 00 копійок, що на день укладення цього договору за офіційним курсом Національного банку України, становить еквівалент 124 000 (сто двадцять чотири тисячі) доларів США 00 центів, які Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю не пізніше сьомого травня дві тисячі двадцять другого року.
Згідно п.4 Договору у разі несвоєчасного повернення грошових коштів за цим договором Позичальник сплачує позикодавцю за кожен день прострочення неустойку у розмірі 1% від позиченої суми.
Відповідно до п.9 Договору Позичальник своїм підписом в цьому договорі підтверджує факт отримання грошових коштів від Позикодавця.
05 серпня 2021 року між Позикодавцем і відповідачем було укладено Договір про внесення змін та доповнень до Договору позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстровано в реєстрі за №1718, яким пункт 1 було викладено в іншій редакції: "Позикодавець передав, а Позичальник прийняв у позику грошові кошти в cyмi 4 004 118,72 (чотири мільйони чотири тисячі сто вiсiмнадцять) гривень 72 копiйок, що на день укладення цього договору за офіційним курсом Національного банку України становить еквiвалент 148 800,00 (сто сорок вісім тисяч вісімсот) доларів США 00 центів, якi Позичальник зобов`язується повернути позикодавцю нe пiзніше п`ятого серпня дві тисячі двадцять другого року." Також пунктом 2 Договору про внесення було змін змінено графік повернення позики, в якому кінцевою датою повернення позики зазначено 05 серпня 2022 року. Всі інші умови Договору залишились без змін.
Договір про внесення змін посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстровано в реєстрі за №2872.
10 грудня 2021 року між Позикодавцем і відповідачем було укладено Договір про внесення змін та доповнень до Договору позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстровано в реєстрі за №1718, яким пункт 1 було викладено в іншій редакції: "Позикодавець передав, а Позичальник прийняв у позику грошовi кошти в cyмi 4 469 332,00 (чотири мільйони чотириста шістдесят дев`ять тисяч триста тридцять дві) гривні 00 копійок, що на день укладення цього договору за офіційним курсом Національного банку України становить еквiвалент 164 920,00 (сто шістдесят чотири тисячі дев`ятсот двадцять) доларів США 00 центів, якi Позичальник зобов`язується повернути позикодавцю нe пізніше десятого грудня дві тисячі двадцять другого року." Пунктом 2 Договору про внесення було змін змінено графік повернення позики, кінцевою датою повного повернення відповідачем боргу встановлено 10 грудня 2022 року. Всі інші умови Договору залишились без змін.
Договір про внесення змін посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстровано в реєстрі за № 4851.
Станом на дату подання позову відповідач не здійснив жодного платежу та не повернув позику згідно умов договору.
26 грудня 2023 року між Позикодавцем, від імені якого діяв ОСОБА_5 , і позивачем було укладено Договір про відступлення прав за Договором позики, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. 07 травня 2021 року за реєстровим номером 1718.
Відповідно до умов Договору про відступлення прав Позикодавець передав позивачу, а позивач прийняв всі права вимоги за Договором позики, укладеним між Позикодавцем і відповідачем, із усіма Договорами про внесення змін та доповнень.
Заміна Позикодавця відбулась відповідно до пункту 8 Договору позики, згідно із яким згода відповідача не потрібна.
Таким чином, 26 грудня 2023 року до позивача перейшло право вимоги за договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстровано в реєстрі за №1718.
Позивач вважає, що з урахуванням відсутності будь-яких платежів на виконання зобов`язання щодо повернення позики, станом на 01 жовтня 2025 року відповідач заборгував позивачу грошові кошти у сумі, еквівалентній 164 920,00 доларів США, та неустойку в сумі 45855 346,30 гривень, яка розрахована наступним чином:-сума позики: 164 920,00 доларів США; неустойка: 1% від суми позики за кожен день прострочення-неустойка за 1 день: 1649, 20 доларів США - період нарахування: 11.12.2022 - 01.10.2025 (включно) - з 11.12.2022 по 31.12.2022 - 21 день - 34 633,20 доларів США; -2023 (повний рік) - 365 днів - 601 958 доларів США;-2024 (високосний рік) - 366 днів - 603 607,20 доларів США;-з 01.01.2025 по 01.10.2025 - 274 дні - 451 880,80 доларів США;-разом 1 026 днів - 1 692 079,20 доларів США.
Статтею 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною другою статті 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина третя статті 1049 ЦК України).
Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
У свою чергу, згідно з вимогами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин першої, другої статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів, що відповідач у встановлений строк виконав свої зобов`язання за вказаним договором позики, матеріали справи не містять.
Відповідачем не надано суду доказів того, що договір позики, який укладено між сторонами є нечинним, його дійсність не спростована. Позову про визнання правочину недійсним (удаваним) відповідач не подавав, відповідних судових рішень щодо встановлення таких обставин суду не надано. З огляду на положення цивільного законодавства даний правочин є укладеним, нікчемним законом не визнаний.
Суд оцінює долучений договір про відступлення прав за Договором позики, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. 07 травня 2021 року за реєстровим номером 1718, від 26 грудня 2023 року, як належний доказ того що зобов`язання за вказаним договором перейшло до позивача.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 164920,00 доларів США є доведеними і підлягають задоволенню.
Водночас, щодо вимог про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 1 692079, 20 доларів США слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно з частиною другою статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно п.4 Договору у разі несвоєчасного повернення грошових коштів за цим договором Позичальник сплачує позикодавцю за кожен день прострочення неустойку у розмірі 1% від позиченої суми.
Судом встановлено, що представник позивача здійснив розрахунок суми неустойки з 11.12.2022 - 01.10.2025 (включно): з 11.12.2022 по 31.12.2022 - 21 день - 34 633,20 доларів США; 2023 (повний рік) - 365 днів - 601 958 доларів США;2024 (високосний рік) - 366 днів - 603 607,20 доларів США; з 01.01.2025 по 01.10.2025 - 274 дні - 451 880,80 доларів США; разом 1 026 днів - 1 692 079,20 доларів США.
Разом із тим, згідно пункту 18 Перехідних та Прикінцевих положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами з 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і станом на дату розгляду справи діє на території України.
Ураховуючи вищевикладене, вимоги пункту 18 Перехідних та Прикінцевих положень ЦК України підстави для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 1 692 079,20 доларів США у даному випадку відсутні, а тому у вказаній частині позовна заява задоволенню не підлягає.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом статтей 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що в разі наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.
Водночас у разі стягнення судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом НБУ на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним/приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу під час виконання судового рішення.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16, в якому ВП ВС відступила від висновку, що стягненню підлягає грошова сума у гривнях, яка визначається еквівалентно за офіційним курсом відповідної валюти на день подання позову.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 07.05.2021 року в розмірі 164920,00 доларів США за курсом НБУ на день виконання рішення.
Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судовий збір у розмірі пропорційному до розміру задоволеної частини позовних вимог у сумі 1344,43 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 142, 200, 206, 263-265, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-285, 354 ЦПК України, ст.ст. 202, 207, 545, 1046, 1047, 1049, ЦК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) заборгованість в розмірі 164 920,00. (сто шістдесят чотири тисячі дев`ятсот двадцять ) доларів США за курсом НБУ на день виконання рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1344,43 грн. (одна тисяча триста сорок чотири гривні 43 копійки).
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Я.В. Шестопалова