УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
31 серпня 2026 року
м. Київ
справа №320/51895/25
адміністративне провадження №К/990/33856/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі №320/51895/25 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи - Пенсійний фонд України, Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України, Міністерство фінансів України про визнання протиправною та нечинною постанови,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - КМУ, відповідач), треті особи - Пенсійний фонд України (далі - ПФУ, третя особа 1), Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України (далі - Мінсоцполітики, третя особа 2), Міністерство фінансів України (далі - Мінфін, третя особа 3), в якому просив: визнати протиправними та нечинними пункти 1, 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» від 14.07.2025 №821 (далі - Постанова №821).
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 04.03.2026, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, позов задовольнив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Мінсоцполітики оскаржило їх у касаційному порядку, просило скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Верховний Суд ухвалою від 05.08.2026 касаційну скаргу Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України залишив без руху та надав скаржнику десятиденний строк з дня вручення йому ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків, шляхом надання до суду: документа про сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн; конкретизувати підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням; клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, до якого додати належні докази для підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.
14.08.2026 на адресу Верховного Суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 05.08.2026 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження рішення судів попередніх інстанцій, уточнює підстави касаційного оскарження, а також зазначає, що ним сплачено судовий збір у розмірі 1937,92 грн, в підтвердження чого надано платіжну інструкцію про сплату судового збору від 12.08.2026 №864.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 08.06.2026 (повний текст постанови виготовлено 16.06.2026) та доставлена до Електронного кабінету Мінсоцполітики 18.06.2026, що підтверджується карткою руху документу. Таким чином останнім днем для подання касаційної скарги було 20.07.2026 (день, коли Мінсоцполітики звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду).
Відповідно до частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Відтак, розглянувши вищезазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження є поважними, а тому строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 329, 330 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій скаржник визначає положення пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування цієї підстави скаржник покликається на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування пункту 25 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» в поєднанні із частиною 7 статті 20 Бюджетного кодексу України щодо повноважень Кабінету Міністрів України на затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.
Також скаржник у касаційній скарзі вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема статей 5, 9, 72-78, 242, 381-1 КАС України, оскільки суди неправомірно здійснили оцінку стану виконання та судовий контроль за судовим рішенням в іншій справі №460/13019/24.
У якості підстави касаційного оскарження рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій скаржник додатково посилається на те, що суди попередніх інстанцій безпідставно застосували до спірних правовідносин висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.06.2021 у справі №640/5248/19, правовідносини у якій не є подібними до правовідносин у цій справі.
Наведені аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Також колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що Верховний Суд ухвалою від 21.07.2026 відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Клопотання Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити Міністерству соціальної політики, сім`ї та єдності України строк на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі №320/51895/25.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі №320/51895/25.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Н.В. Шевцова