УХВАЛА
31 серпня 2026 року
м. Київ
справа №300/1985/26
адміністративне провадження № К/990/40433/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 , відповідач, скаржник), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу середнього заробітку за несвоєчасну виплату при звільненні грошового забезпечення;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні в розмірі 111504,12 грн.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2026 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Не погодившись із рішенням суду, В/ч НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2026 відмовлено в задоволенні клопотання В/ч НОМЕР_1 про звільнення або розстрочення сплати судового збору, залишено без руху апеляційну скаргу відповідача на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2026, установлено В/ч НОМЕР_1 п`ятиденний строк із дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надіслання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1597,44 грн та належних доказів скерування позивачу апеляційної скарги з додатками в справі в паперовій формі листом з описом вкладення.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.08.2026 апеляційну скаргу В/ч НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2026 повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки на 24.08.2026 від скаржника до суду не надходило поштових відправлень та/або електронних документів через підсистему «Електронний суд» у цій справі та повідомлень про наявність поважних причин, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений для цього строк.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, відповідач звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі скаржник із покликанням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження в справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Суд керується зазначеним нижче.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо той не усунув недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У постановах Верховного Суду від 24.02.2020 в справі № 182/1768/17(6-а/0182/50/2018), від 14.08.2020 в справі №420/4676/19, від 28.12.2020 в справі № 320/7209/19, від 21.02.2020 в справі № 744/658/20 зроблено висновок про те, що залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом із метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання. Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв`язку з допущеними недоліками та їх виправлення.
Оскільки в установлений судом строк відповідач не виконав вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про повернення апеляційної скарги.
Суд зауважує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами й неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Тобто особа, зацікавлена в поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від неї дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується й заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень та є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, зокрема щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені в кошторисі такої установи своєчасно й у повному обсязі.
Суб`єкти владних повноважень, що є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.
Отже, Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків, правильно застосував положення частини другої статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Водночас Суд зауважує, що відповідач не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами в передбачений КАС України спосіб звернення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження в справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами скерувати особі, яка її подала, у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді Л.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк