УХВАЛА
31 серпня 2026 року
м. Київ
справа №120/10600/25
адміністративне провадження № К/990/40324/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2026 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 , скаржник), Військової частини НОМЕР_2 (далі - В/ч НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.05.2026 позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправними дії В/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення із 19.07.2022 до 24.10.2022, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та премії без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022;
- зобов`язано В/ч НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок його грошового забезпечення з 19.07.2022 до 24.10.2022, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- визнано протиправними дії В/ч НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 17.01.2023 до 19.05.2023 та премії без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023;
- зобов`язано В/ч НОМЕР_2 здійснити позивачу перерахунок його грошового забезпечення з 17.01.2023 до 19.05.2023 та премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, В/ч НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 апеляційну скаргу В/ч НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.05.2026 залишено без руху, запропоновано скаржнику в п`ятиденний строк із моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги у визначений судом спосіб, а саме шляхом надання документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі, визначеному частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», із підтвердженням зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 1453,44 грн (1816,80*0,8).
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2026 у задоволенні клопотання В/ч НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, а скаржнику продовжено строк до 24.07.2026 для усунення недоліків апеляційної скарги, установлений ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026 апеляційну скаргу В/ч НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.05.2026 повернуто особі, яка її подала, на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та статті 169 КАС України, оскільки як у встановлений судом строк, так і на дату постановлення цієї ухвали вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник не виконав, будь-яких інших заяв (клопотань) із цього приводу також не подав.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, В/ч НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі В/ч НОМЕР_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження в справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Суд керується зазначеним нижче.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо той не усунув недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У постановах Верховного Суду від 24.02.2020 в справі № 182/1768/17(6-а/0182/50/2018), від 14.08.2020 в справі №420/4676/19, від 28.12.2020 в справі № 320/7209/19, від 21.02.2020 в справі № 744/658/20 зроблено висновок про те, що залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом із метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання. Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв`язку з допущеними недоліками та їх виправлення.
Оскільки в установлений судом строк скаржник не виконав вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про повернення апеляційної скарги.
Суд зауважує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами й неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Тобто особа, зацікавлена в поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від неї дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується й заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень та є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, зокрема щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені в кошторисі такої установи своєчасно й у повному обсязі.
Суб`єкти владних повноважень, що є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.
Отже, Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків, правильно застосував положення частини другої статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Водночас Суд зауважує, що скаржник не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами в передбачений КАС України спосіб звернення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження в справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2026 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами скерувати особі, яка її подала, у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов