Справа № 465/6439/25 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.
Провадження № 22-ц/811/2488/26 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
У Х В А Л А
про повернення апеляційної скарги
28 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді: Н.П. Крайник
суддів: суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду міста Львова від 14 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
в с т а н о в и в:
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором № 77518612 від 14.09.2021 в розмірі 26 558 (двадцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 56 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» сплачений судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 26 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду міста Львова від 14 травня 2026 року було залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, а саме десять днів для сплати судового збору в розмірі 4 542 грн 00 коп. або надання документів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
Належно завірена копія ухвали судді Львівського апеляційного суду від 26 червня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху була направлена ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену ним в апеляційній скарзі - АДРЕСА_1 .
Поштове відправлення, направлене ОСОБА_1 , було повернуто підприємством зв`язку з посиланням на «закінчення терміну зберігання», тобто не вручено адресату з незалежних від суду причин.
З метою забезпечення права на апеляційний розгляд, ухвала Львівського апеляційного суду від 26 червня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху була повторно направлена ОСОБА_1 на зазначену ним в апеляційній скарзі адресу. Зазначене поштове відправлення було повернуто підприємством зв`язку з посиланням на «закінчення терміну зберігання», тобто не вручено адресату з незалежних від суду причин.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 2-4159/12 (753/12496/18), за загальним правилом повернення надісланої кореспонденції до суду із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування відповідача, а також не може беззаперечно свідчити про його відмову від одержання кореспонденції чи про його незнаходження за адресою, повідомленою суду. Втім, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Отже, сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, зазначивши її в апеляційній скарзі.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б, від 21 січня 2021 року у справі № 910/16249/19, від 19 травня 2021 року у справі № 910/16033/20, від 20 липня 2021 року у справі № 916/1178/20).
При цьому, до повноважень судів не віднесено встановлення фактичного місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19 липня 2023 року у справі № 906/638/22.
Згідно положень ст. 130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Враховуючи, що апелянт не повідомляв про зміну своєї адреси відповідно до положень зазначених норм ЦПК України, слід вважати, що адресату вручена копія ухвали належним чином.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, Верховний Суд зауважує, що саме заявник, як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 552/2497/22).
При цьому, колегія суддів враховує, що ухвала Львівського апеляційного суду від 26 червня 2026 року оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень та перебуває у вільному доступі.
Однак, як убачається з матеріалів апеляційної скарги, станом на 28 серпня 2026 року апелянт не вчинив жодних дій на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного суду від 26 червня 2026 року, недоліки апеляційної скарги не усунув, з заявою про продовження строку на виконання ухвали суду не звертався.
Відповідно до положень ст.ст. 185, 357 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху у встановлений строк, скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.
У зв`язку з наведеним, оскільки апелянт вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк не виконав, недоліки скарги не усунув, апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути апелянту, що не перешкоджає повторному зверненню з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду міста Львова від 14 травня 2026 року визнати неподаною та повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 28 серпня 2026 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра